Усвідомлення краси у дрібницях

Саме такий поступовий, уважний підхід добре відчутний у роботах Ксенії Стеценко. 29 січня у Музеї української книги Бібліотеки Грушевського відкрилася персональна виставка талановитої мисткині з Чорноморська під символічною назвою «Світло надії». Експозиція представляє її живопис, наповнений гармонією та ліричним настроєм. Твори розкривають внутрішній світ авторки, її чутливе ставлення до природи та життя, прагнення до краси й духовної рівноваги.

Ксенія Стеценко — художниця, співачка та авторка казок. Народилася 20 січня 1970 року в Іллічівську (тепер — Чорноморськ). Від дитинства формувалася у мистецькому середовищі: навчання у художній школі заклало основу чутливого сприйняття кольору, лінії та композиції. У 1995-у закінчила Одеське державне художнє училище імені М.Б. Грекова (зараз — Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова) за спеціальністю «Викладання малювання та креслення», здобувши фах художника-графіка. Активну творчу діяльність розпочала у 2007-у, беручи участь в обласних, всеукраїнських та міжнародних імпрезах. Персональні виставки у Чорноморську, Києві та Одесі стали важливими етапами професійного становлення мисткині. Із 2017-го — членкиня Національної спілки художників України і творчої групи «NOVI РІЗНІ».

Почерк Ксенії Стеценко вирізняється м’яким колоритом, стриманою тональністю та плавними переходами кольору. Роботи сповнені внутрішньої тиші, тепла й ліричного настрою, що формує впізнаваний авторський стиль. Художниця працює в різних техніках живопису та графіки: акварель, гуаш, пастель, монотипія, олійні та акрилові полотна, а також змішані техніки. Особливе місце посідає акварель, де прозорість і легкість поєднуються з точністю та впевненістю художнього жесту.

Основним жанром її образотворчих пошуків є пейзаж. У роботах постає узагальнений поетичний образ України, наповнений світлом і любов’ю до рідної землі. Уважне ставлення до природних мотивів поєднується з декоративно-символічними елементами, надаючи творам сучасного звучання та емоційної глибини. Послідовні пошуки сприяли формуванню цілісного індивідуального характеру. Як зазначає художниця: «Для мене важливо завжди ставити перед собою нові творчі цілі і крок за кроком досягати бажаних результатів, не зупинятися на досягнутому, шукати нові форми вираження та вдосконалювати свою майстерність».

Важливим компонентом її діяльності є ілюстрування та художнє оформлення дитячої літератури, а також книжок українських письменників. Вона також є авторкою казок, які часто супроводжує власними ілюстраціями. Паралельно з образотворчим мистецтвом займається музикою: співає, пише пісні та вірші. Із 2011 року її творчість представлена у форматі виставок-концертів, де живопис і музика взаємодіють як єдиний художній простір.

Творчий світ Ксенії Стеценко ґрунтується на гармонії. Музика і живопис є сенсом її життя, а роботи вирізняються одухотвореністю та щирістю, розкривають внутрішній стан авторки і створюють атмосферу споглядальності й емоційної рівноваги. «Є такі цінності, якими не можна нехтувати — добро і краса, ніжність і ласка, любов і вірність, музика і поезія», — наголошує вона.

У такому художньому контексті постає і нинішня експозиція, де авторка ділиться особистими роздумами: «Світло надії» — це моя внутрішня тиша і водночас віра, якою хочеться поді-литися. Кожен образ цієї виставки — мов кри-хітна іскра, що народжується зі щоденного життя й поступово перетворюється на світло. У портретах, пейзажах і натюрмортах я шукаю й знаходжу моменти, де буденне наповнюється сенсом і надією. Для мене ця виставка — про красу митей, які ми часто не помічаємо, але саме вони формують наше завтра. Це споглядання сьогодення з відкритим серцем, з довірою до майбутнього, з відчуттям змін, що вже народжуються всередині нас».

Виставка в Музеї української книги Бібліотеки Грушевського запросила поринути у світ спокою та гармонії, де живопис створює простір для внутрішнього зосередження й щирих емоцій. Роботи не нав’язують готових відповідей, а м’яко ведуть глядача до відчуття краси, рівноваги та натхнення. Експозиція залишає після себе світле враження й нагадує про незмінну цінність мистецтва як джерела духовної рівноваги. Відвідати її можна було до 14 лютого — дати, що об’єднує День дарування книг і День закоханих, підкреслюючи ідею світла, надії та любові, закладену в самій експозиції.

Євген ЗАБІЯНОВ.