Марність Абу-Дабі

Поточні зустрічі в Абу-Дабі, які розпочалися на третьому тижні січня, відверто кажучи, не дали жодного прогресу, крім обміну полоненими, ба більше — призвели до значно інтенсивнішого обстрілу території України, зокрема по енергетичних та цивільних цілях. Очевидно, що Путін знову грає з Дональдом Трампом, але Трамп занадто зарозумілий, щоб це визнати, або, як вважають багато хто, Трамп є російським активом.

Фактично Трамп доклав усіх зусиль, щоб виправдати злочинну поведінку Путіна, заявивши, що обидві сторони б’ють одна одну і що Путін виконує прохання Трампа. Українці не переслідують російських цивільних осіб. Абсурду додає Меланія (дружина Трампа. — Прим. ред.), яка нібито працює над захистом українських дітей шляхом спеціальної угоди з головним злочинцем Володимиром Путіним.

Навіть склад учасників зустрічей в Абу-Дабі був непропорційним та нерівномірним. Українську делегацію очолювали голова міністр оборони України Умеров і керівник апарату президента Зеленського Буданов. США та Росія були представлені дуже низьким рівнем або, що ще гірше, взагалі без достатнього рівня повноважень. Давайте будемо чесними, Віткофф та Кушнер не мають ваги. Трамп міг би з таким же успіхом відправити Меланію та Іванку (донька Трампа. — Прим. ред.). Російський дипломат Ушаков не є серйозним представником режиму Путіна, а адмірал Костюков — це просто адмірал сьогоднішнього практично виснаженого російського флоту.

Україна розглядає можливість перетворення контрольованої нею території на Донбасі на демілітаризовану зону, фактично передаючи окуповану частину Донбасу Росії. РФ залишається непохитною в усіх аспектах, включаючи заборону гарантій безпеки на території України з боку європейських союзників України.

То навіщо продовжувати цей фарс? Вигоди для Росії — очевидні. Сама лише видимість того, що Росія веде мирні переговори, заохочує її продовжувати свої військові злочини і, можливо, навіть досягати певного рівня легітимності. А щодо Трампа, то він усе ще сподівається отримати цю невловиму Нобелівську премію миру, бо навіть він повинен усвідомлювати, що зберегти чужу медаль — це не те саме, що заробити її. Водночас виведення Путіна з його ізоляції може принести користь не лише його другу Путіну, але й Трампу з точки зору особистого багатства в довгостроковій перспективі.

Україна воює вже дванадцять років. Люди в Україні втомилися. Перспектива миру, навіть якщо вона примарна, дає надію принаймні на деякий час. Ще важливіше те, що перспектива певною мірою дає надію українському солдату та його/її родині, хоча глибоко в душі він/вона знає краще. А ще є обмін полоненими, який є значною гуманітарною, хоча й побічною, вигодою.

І так фарс триває. Навіть попри це, час — на боці України. Існує реальна надія, з огляду на початок серйозної військової діяльності з боку європейських союзників України. Крім того, існує цілком реальна перспектива ослаблення російського активу в Білому домі після виборів до Конгресу 2026 року, коли Сполучені Штати можуть знову стати союзником України, коли Трампу буде оголошено імпічмент утретє. Щойно Палата представників буде вирвана у таких підлабузників Трампа, як Майк Джонсон, допомога США та законна підтримка України можуть відновитися.

Я часто дивуюся відкритій повазі, яку Президент України Володимир Зеленський виявляє до президента Трампа. Ця повага спрямована не на самого Трампа, а на Сполучені Штати, їхню військову міць та американський народ, який по суті є хорошим, навіть якщо його вводять в оману. Такі навчання, як мирні переговори в Абу-Дабі, можуть бути використані Україною, навіть якщо вони спрямовані на користь Росії та її незграбного активу Трампа. Народ України повинен наполегливо працювати, європейці повинні зміцнити свою рішучість, а також свої фінансові та військові ресурси, і, що не менш важливо, американський народ повинен працювати над тим, щоб позбавити Америку цієї напасті — Дональда Дж. Трампа та його соратників. Це життєздатна формула миру.

Аскольд ЛОЗИНСЬКИЙ,
український правознавець і громадський діяч у США.