З власної практики

Зазначу, що зимова обрізка можлива й ефективна, але лише за певних умов. Найкращий час — від кінця січня до березня, коли дерева перебувають у стані спокою. Температура повітря не повинна опускатися нижче -5 градусів, а погода має бути стабільною, без різких потеплінь і подальших морозів. Якщо почався рух соку або прогноз обіцяє температурні гойдалки, процедуру краще відкласти, щоб не послабити рослину.

Які дерева варто обрізати взимку? У холодний період насамперед працюють із дорослими, добре вкоріненими та плодоносними деревами. Молоді саджанці краще залишити на кінець зими або початок весни. У січні та на початку лютого рекомендується обрізати яблуні, груші, вишні та сливи. Наприкінці лютого або ближче до березня підходить час для абрикоса, черешні, персика й айви. Кущі, зокрема малина, також добре переносять зимову обрізку, яка допомагає прорідити пагони та сформувати кущ.

Як правильно обрізати плодові дерева взимку? Принципи для більшості плодових культур схожі. Спочатку видаляють поросль біля стовбура, потім прибирають сухі, пошкоджені та хворі гілки. Обов’язково вирізають пагони, що ростуть усередину крони, а також ті, які перехрещуються або заважають один одному. Однорічні гілки зазвичай вкорочують приблизно на третину, щоб стимулювати ріст нових пагонів. Усі роботи слід виконувати гострим і продезінфікованим інструментом, щоб мінімізувати травмування дерева.

Раджу звернути особливу увагу на таке. Гілки з ознаками ураження шкідниками, слідами кладок яєць або підозрілими наростами потрібно видаляти без жалю. Такі пагони не лише не принесуть користі, а й можуть стати джерелом хвороб у майбутньому сезоні. Після обрізки бажано оглянути дерево ще раз, щоб переконатися, що крона стала більш світлою та провітрюваною.

Чи можна обрізати виноград узимку? Для винограду зимова обрізка має свої нюанси. Цю культуру краще формувати за плюсової температури, коли лоза залишається гнучкою. Найчастіше виноград обрізають ще восени або на початку зими, до сильних морозів. У січні та лютому ризик пошкодити лозу зростає, тому в цей період від обрізки краще утриматися.

В. САВЧУК,
садівник-любитель.
Київська область.

Написи на пакетику з насінням

Купуємо насіння овочів та квітів? У такому випадку насамперед дивимося на красиву упаковку з яскравими картинками. Знавці ж радять обов’язково звернути увагу на зашифровану інформацію, «прочитавши» яку, можна зрозуміти, сорт це чи гібрид, до яких захворювань він стійкий тощо.

Допоможемо «прочитати» таємничі знаки і поєднання з букв: F1, C, P, N, F, V, Tm і т. д. Більшість із них свідчить про стійкість до певних хвороб.

Цифри, що біля букви, вказують на раси, до яких стійкий гібрид. Так, F12 означає, що гібрид стійкий до першої та другої рас фітофторозу. Буває, що на пакетику — кілька букв-значків. Ось, наприклад, поєднання «F1, TmPCFN» означає, що в купленому пакетику — гетерозисний гібрид, стійкий до вірусу тютюнової мозаїки, фітофтори, до бурої плямистості листя та фузаріозного в’янення, «не боїться» нематод.

Виріжте і збережіть нашу табличку. І тоді, купуючи насіння нових сортів та гібридів, знатимете, з чим маєте справу, і придбаєте саме те, що вам потрібно.

А — сорт чи гібрид, стійкий до альтернаріозу (чорної плямистості томатів і сухої гнилі, плямистості огірків).

С — стійкий до кладоспоріозу (бурої плямистості томатів).

СtV — стійкий до вірусу огіркової мозаїки.

F — сорт чи гібрид, стійкий до фузаріозу томатів та огірків.

F1* — гетерозисний гібрид.

N — сорти, стійкі до нематоди.

P — сорти, стійкі до фітофторозу.

Tm — сорти, стійкі до вірусу тютюнової мозаїки.

V — сорти, стійкі до вертициліозного в’янення томатів.

Одне слово, уважно придивляйтеся до написів на пакетиках з насінням.

М. СТРОКАЧ,
дачник.
Вінницька область.

Виручить пристінна теплиця

На власному досвіді пересвідчився, що на невеликій ділянці навряд чи можна розмістити теплицю із двосхилим дахом без шкоди для загального користування ділянкою.

Тож якщо стіна будинку спрямована на південь, можна легко спорудити так звану пристінну теплицю з односхилим дахом — половину теплиці із двосхилим дахом. З північної сторони вона надійно захищена від негоди стіною будинку.

Хороші можливості використання теплиці створюються при прямому сполученні з будинком. Виходить зимовий сад, який можна використовувати і без прямого сполучення з будинком.

Завдяки здатності стіни акумулювати тепло, а також значно меншій заскленій поверхні обігрів такої теплиці дуже ощадливий.

Не можна не зважати й на те, що тепло-, водо- й енергопостачання пристінної теплиці обходиться значно дешевше.

А. ПІСКУН,
дачник.
Івано-Франківська область.

Щоб кури краще неслися

Як правило, кури яєчних порід яйцекладку починають у віці 4,5—5 місяців. Максимальної продуктивності вони досягають у 9—10 місяців. У присадибних господарствах цей період припадає на осінні місяці або початок зими й збігається із природнім скороченням світлового дня.

Тому для нарощування яйцекладки в цей період тривалість світлового дня щотижня поступово збільшують за рахунок електричного освітлення до 20—30 хвилин, довівши до 13—14 годин на добу.

Навесні при збільшенні тривалості природного світлового дня штучне освітлення поступове скорочують до повного припинення, зменшуючи його на 5—10 хвилин на добу.

При досягненні запланованої тривалості світлового дня світло включають о 6-й ранку, освітлюючи пташник до настання світлового дня, і з настанням сутінків. Виключають його о 19—20-й годині.

У літній час лази відкривають із ранку, і птах увесь день перебуває на дворі. Узимку лази відкривають у безвітряну погоду при температурі не нижче 15°С. При сніжній зимі вигули попередньо очищають від снігу. Площа вигульного дворика перед лазами застеляють соломою.

Для курей яєчного напрямку найсприятливіша температура повітря в пташнику від 12 до 6°С. При зниженні температури до 5°С продуктивність курей-несучок зменшується на 12—15%, а при підвищенні до 30°С — на 28 — 30%. Тому для них однаково небезпечні як різке зниження, так і значне підвищення температури повітря.

Яйце в курей утворюється в середньому протягом 23,5—24 годин. Яйцекладка може, залежно від умов утримання, проходити щодня або з перервою у 2 — 5 днів, тобто циклами. При коротких циклах курка-несучка здатна відкласти в рік до 300 і більше яєць. Чим раніше ранком птах починає кладку яєць, тим більше яєць у циклі. Більша частина несучок відкладає яйця в першій половині дня, деякі — до 14-15-ї години.

У пообідній час яйця відкладають, як правило, низькопродуктивні несучки. На їхнє утворення потрібно більше 24 годин.

Кури відкладають яйця приблизно однієї ваги — у середньому 50 — 60 г. Для початку яйцекладки або її поновлення після чергового циклу характерні більш дрібні яйця, але вже друге, третє яйце досягають нормальної ваги.

Яйця різних курей відрізняються і за формою. Кури із широким і коротким корпусом несуть круглі яйця, кури з подовженим корпусом відкладають подовжені яйця.

Збір яєць доцільно проводити через кожні дві години. Затримка може сприяти появі у курей звички роздзьобувати їх. Тому не слід пропускати час збору.

А. КРАВЧЕНКО,
птахівник-любитель.
Полтавська область.