Лиска: «чорна птаха з білою ознакою»

Свою українську назву птах отримав недарма: його легко впізнати за характерною білою шкіряною «бляшкою» (лисиною) на лобі, яка переходить у біло-рожевуватий дзьоб. Ця яскрава мітка різко контрастує з чорними головою та тілом, створюючи неповторний драматичний образ.

Де її шукати?

Лиска — птах осілий і широко розповсюджений. В Україні вона гніздиться майже скрізь, окрім Карпат, а на півдні країни та в Закарпатті часто залишається навіть на зимівлю.

Ці пернаті полюбляють мілководдя. Ідеальна водойма для лиски — зі стоячою водою або слабкою течією, де густі зарості очерету чи рогозу чергуються з відкритими плесами. Саме тут, серед водної рослинності, лиски будують свої гнізда, іноді влаштовуючи їх прямо на купинах осоки чи у кущах.

Дивовижні ноги та «біг» по воді

Хоча лиска чудово плаває, її ноги зовсім не схожі на качині. Замість суцільних перетинок вона має унікальні шкірясті вирости довкола кожного пальця — так звані фестони. Ці «лопаті» працюють як весла, дозволяючи птаху вправно рухатися у воді, подібно до пірникоз.

Цікавою особливістю лиски є її зліт. Вона не може просто злетіти з місця — їй потрібен розгін. Перед тим, як піднятися у повітря, птах гучно «біжить» по поверхні води, здіймаючи цілі фонтани бризок.

Із темпераментом

На перший погляд, лиски можуть здаватися граційними та спокійними. Але це враження оманливе. У період розмноження це справжні власники, які ревно охороняють свою територію.

Лиски бувають дуже агресивними як до родичів, так і до інших птахів. Якщо хтось порушить кордони їхньої ділянки, господарі кидаються в атаку: біжать по воді, галасують, б’ють крилами та бризкаються довгими ногами.

Голос лиски теж важко сплутати з чимось іншим. Найпоширеніший звук нагадує різкий удар каменя об металевий прут.

Раціон

Лиска — всеїдний птах, хоча перевага в раціоні віддається рослинності. Вона є донним кормодобувачем: пірнає, стрибаючи з поверхні води, хапає рослини з дна і виринає, щоб їх з’їсти, тому й полюбляє тихі мілководдя.

До її раціону входять: пагони та насіння рослин, водорості, комахи та інша дрібна живність, іноді навіть риба.

Цікаво, що лиска не соромиться бути «піратом». Вона може відбирати їжу в інших птахів — як у своїх родичів, так і в качок.

Розмноження та гніздування

Лиски — дбайливі батьки. І самець, і самка насиджують кладку (зазвичай 5—7 яєць) упродовж 21—24 днів. Пташенята вилуплюються вже вкриті пухом і досить самостійні (виводковий тип), але батьки опікуються ними до того часу, як молодь зможе літати — це стається приблизно через 55—60 днів.

Молоді птахи виглядають інакше: вони сірувато-бурі, мають світлі шию та груди, а сама «лисина» темно-бура, дзьоб — світло-бурий. Розмножуватися починають із дворічного віку.

Як не сплутати?

Лиску часом плутають з її родичкою — курочкою водяною. Ось головні відмінності.

Розмір: лиска помітно більша, кремезніша.

«Обличчя»: у лиски — біла бляшка і дзьоб, у дорослої курочки водяної — бляшка червона (хоча у молодих птахів відмінності менш помітні, орієнтуйтеся на розмір).

Хвіст: коли лиска плаває, вона тримає його опущеним до води.

Колір: лиска виглядає цілком чорною (або буро-сірою), без білого пір’я під хвостом, яке є у курочки.

Чи знаєте ви, що...

Хоча в середньому лиска живе близько п’яти років, дані кільцювання зафіксували рекорд — птах прожив 15 років, 3 місяці та 13 днів.

Сутички та галас на воді не завжди означають бійку між своїми — часто так лиски сигналізують про появу хижака, здіймаючи багато шуму при зльоті.