№ 4 (22580) четвер 29 січня 2026 року

Про відвоювання національної пам’яті, очищення від російських міфів, побудову власних наративів, а також про те, як знаходити шляхи порозуміння з Польщею на тлі історичних трагедій, голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська поспілкувалася з керівником Українського інституту національної па-м’яті Олександром Алфьоровим у новому випуску відеопроєкту «Сила вибору».

Пропонуємо вам цю розмову у текстовій редакції «Лівого берега» (https://lb.ua).

З нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Прохоровському сквері Одеси відбулася церемонія покладання квітів та вшанування пам’яті мільйонів невинних людей, знищених нацистським режимом.

Акцію ініціювала Одеська асоціація євреїв — колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів. Прохоровський сквер — знакове місце трагедії, адже саме звідси у 1941 році починалася «Дорога смерті» для тисяч одеських євреїв.

До 100-річчя від дня народження Ніни Строкатої

Досить часто буває так, що дружини видатних чоловіків потрапляють у тінь. Вивести їх з цієї тіні, показати їх в усій справжній духовній красі — важливе завдання їхніх послідовниць та послідовників. Тим більше, коли йдеться про видатну одеситку масштабу світового українства — Ніну Строкату. Одна із сучасниць називала її багатьом тогочасним українцям «кому Матір’ю, кому Другом, кому Посестрою, кому Навчителькою».

Ми часто справедливо підкреслюємо факт, що у перші роки після Другої світової війни, коли тривав спротив совєтській окупації з боку УПА, Роман Шухевич відвідував Одесу. Але чи багато знають про те, що одеситка Ніна Строката брала велику участь у захисті його сина Юрка, була хресною його онука, теж Романа? Таким чином, зв’язок одеситів з українськими націоналістами загальноукраїнського мастштабу значно більший, аніж уявляється.

Сьогодні, 29 січня, наша колега, заслужена журналістка України Оксана Поліщук відзначає поважний ювілей — 90-ліття. Із тих 90 років більшу частину вона віддала «Чорноморській комуні» — «Чорноморським новинам», бо й зараз, перебуваючи на заслуженому відпочинку, не пориває зв’язків з редакцією, дописує до газети. А ще, маючи величезний життєвий досвід, Оксана Миколаївна фіксує на папері спогади про свій професійний шлях, про те, чому обрала цей фах і не зрадила йому, про побратимок і побратимів по цьому нелегкому ремеслу, про видання, в яких працювала, про їхні, так би мовити, творчі кухні, зрештою, про засади журналістики, яка, на її думку, «є постійним іспитом з твоїх знань, моральних чеснот і відповідальності».

Вітаємо вельмишановну колегу з прекрасним ювілеєм і зичимо їй незрадливого здоров’я, любові й турботи від рідних і друзів, щоб закінчилася ця клята, вже друга на її віку, війна, аби ночі були тихими, а дні — радісними, сповненими приємними подіями. З роси і води, дорога наша Оксано Миколаївно!

Нижче ж пропонуємо вашій увазі, шановні читачі, уривки з нотаток-спогадів журналістки, які, сподіваємося, невдовзі втіляться у цікаву книжку-розповідь про складне, але цікаве й насичене життя нашої ювілярки.

У понеділок, 26 січня, свій 80-річний ювілей відзначив талановитий журналіст і поет Михайло Гершкович.

Михайло Фішелевич — справжній фахівець газетної справи був головним редактором газети «Балтський вісник» і незмінним відповідальним секретарем редакції «Народної трибуни», а ще — надзвичайно творчий діяч на літературній ниві: очолює Балтське літературне об’єднання ім. В. Куликівського, є членом національних спілок письменників і журналістів України та Ліги незалежних українських письменників ім. П. Чубинського. Він — неодноразовий лауреат Всеукраїнського конкурсу «Українська мова — мова єднання» та багатьох інших творчих конкурсів. І, що важливо, — відповідальний і надійний друг.

Вечір пам’яті Богдана Чуфуса

Минулої суботи, 24 січня, в Одеській обласній універсальній бібліотеці ім. М.С. Грушевського ми згадували актора театру і кіно, телеведучого, співака, народного артиста України, людину великої душі Богдана Чуфуса, який 2 січня покинув цей світ.

Ми говорили про людину, чиє ім’я вписане золотими літерами в історію українського ефіру, разом сумували й усміхалися крізь сльози, вдивляючись в архівні відео та світлини його сценічного життя, бережно відібрані Ксенією Сорокіною, Олегом Владимирським і В’ячеславом Богомоленком.

21 січня пішов із життя видатний український поет, публіцист, літературний критик і перекладач, лавреат Шевченківської премії Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ.

Володимир Олександрович народився 14 серпня 1937 року у селищі Павлиш на Кіровоградщині. У 1962-у закінчив Одеський державний уні-верситет ім. І.І. Мечникова. Працював кореспондентом газет «Чорноморська комуна» (Одеса), «Кіровоградська правда», старшим редактором дніпропетровського видавництва «Промінь», керував літературною студією «Сівач» у тодішньому Кіровограді (нині — Кропивницький).

За всіх часів нащадки левів
Не знали нитки ляльковода,
Бо воля й дух у них сталеві,
А кредо у віках — свобода!

Нещодавно в Чорноморській бібліотеці відбулася знакова подія: презентація нової поетичної книжки Леоніда Кулаковського «Нащадки левів».

2026 рік в Україні почався з морозів. Не рекордних за показниками, але таких, що тримаються довго й уперто, повертаючи відчуття зими, яку, здавалося, ми вже встигли забути. Це не про екстремальні мінуси, а про саму тривалість холоду — того холоду, який поступово входить у повсякденність і змушує говорити чи не про повернення «старої» зими, що вже сприймалася радше як виняток, ніж як правило.

Упродовж останніх десятиліть січень дедалі частіше асоціювався з відлигою, нестійким мінусом, вологим повітрям і майже без різких перепадів. Ця звичка до теплої зими, пише «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua), стала настільки буденною, що тривалий мороз тепер виглядає як аномалія. Хоча насправді він лише контрастує з тими кліматичними змінами, які фіксують європейські кліматологи: поступове потепління зим, скорочення періодів стійкого холоду та зсув сезонів, що дедалі частіше ламає наші уявлення про «нормальну» погоду.

Із 20 лютого по 3 березня українська національна збірна ветеранів і ветеранок візьме участь у щорічних спортивних змаганнях для поранених військовослужбовців і ветеранів повітряних сил та морської піхоти США.

Air Force and Marine Corps Trials є внутрішніми американськими відбірковими змаганнями. Саме за їхніми результатами формуються команди, що представляють різні роди військ США на Warrior Games — міжвидових змаганнях, де разом виступають армія, сили спеціальних операцій, військово-морські сили, повітряні сили та морська піхота.

Гуляючи біля озер чи ставків, ви напевно бачили цих птахів. Здалеку вони нагадують невеликих качечок у чорному оперенні, що діловито пірнають у воду. Знайомтеся — це лиска (Fulica atra), оголошена Українським товариством охорони птахів (https://birdlife.org.ua) птахом 2026 року.

Попри свою звичність і поширеність, лиски мають чимало цікавих особливостей, про які є нагода дізнатися детальніше.