№ 3 (22579) четвер 22 січня 2026 року

За новою традицією Президент України Володимир Зеленський 20 січня спілкувався онлайн з українськими і закордонними журналістами. Виклад цієї розмови опублікувало «Радіо «Свобода» (https://www.radiosvoboda.org).

— Розкажіть трохи більше про італійське обладнання, промислові бойлери, що надійшли зараз в Україну. Як вони можуть допомогти і яким районам?

Влітку 2025-го в Одеському національному художньому музеї (ONFAM) відкрилася виставка «Плеяди: до 160-річчя Одеського художнього коледжу», яка ідеально втілює концепцію масштабного проєкту, що не просто висвітлює історію художньої освіти в Одесі, а на її прикладі розкриває складні періоди історії України.

Проєкт, який підготувала кураторська група у складі Миколи Лукіна, Валерії Наседкіної, Володимира Чигринця, Ольги Дзерик, Олександри Бондарчук та Аліни Одинець, охоплює період із 1865-го, коли була заснована рисувальна школа, до перших років незалежності України у 1990-х.

Культовість закладу безперечна, хоча нескінченні пертурбації її постійно випробовують. За цей час він неодноразово змінював назви та форми через політичні й освітні реформи імперського та (пост)радянського періодів.

Про основні моменти виставки та виклики з її непростого «побутування» з куратором ONFAM та викладачем Одеського художнього коледжу Миколою ЛУКІНИМ говорила критикиня Юлія МАНУКЯН. Повна версія розмови — на «УП. Культура» (https://life.pravda.com.ua) .

Що заважає США повторити старі територіальні трюки

Пояснити сплеск інтенсивності американського інтересу до Гренландії лише стратегічними міркуваннями складно. Вони існують і є вагомими. Але протягом десятиліть ці інтереси були добре забезпечені та інституціоналізовані — значно краще, ніж США реалізують їх зараз. Тому необхідно враховувати внутрішньополітичну кон’юнктуру в США й особисті уподобання Дональда Трампа.

Не варто скидати з рахунків і те, що нинішній галас навколо Гренландії може відволікати міжнародну увагу від потенційного американського залучення до тектонічних змін в іншому регіоні світу — з наслідками значно вагомішими, ніж льодовий панцир Гренландії, — в Ірані.

Ще одна давня українська святиня — Успенський собор ХІІ століття, що розташований у місті Володимирі, на Волині, офіційно переданий у користування релігійній громаді Православної церкви України, повідомляється на фейсбук-сторінці ПЦУ.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі — найдавніша пам’ятка волинської землі з домонгольських часів. Його ще називають Мстиславовим храмом, бо заснований він у 1156 році князем Мстиславом Ізяславичем, правнуком Володимира Мономаха. Перша письмова згадка про цю святиню — у Никонів-ському літописі під 1160 роком, коли зафіксовано факт виконання оздоблювальних робіт.

Фотографію американського президента Дональда Трампа з лідеркою венесуельської опозиції Марією Коріною Мачадо і медаллю лауреатки Нобелівської премії опублікували, здається, всі світові медіа. І дійсно — це один із таких епізодів, коли політичний анекдот стає реальністю.

Ще кілька тижнів тому на тлі постійних згадок Трампа про Нобелівську премію хтось з американських коментаторів пожартував, що ласий до нагород президент може «конфіскувати» медаль колишнього президента США Теодора Рузвельта й виставити її у власному кабінеті. Але Трампу, очевидно, була потрібна саме медаль Мачадо, бо політикиня отримала її саме в той рік, коли на нагороду претендував сам президент Сполучених Штатів. І я не виключаю, що тепер Трамп намагатиметься колекціонувати нагороди всіх наступних лауреатів Нобелівської премії миру — принаймні за наступні три роки.

15 січня сповнилося 155 років від дня народження Агатангела Кримського — знаменитого ученого-сходознавця, тюрколога, перекладача, великого ерудита і поліглота, історика й літературознавця, релігієзнавця та фольклориста, письменника, який знав понад 60 мов!

Агатангел Кримський народився 1871-го у Володимирі-Волинському. Талант до мов проявився ще змалку. У три з половиною роки він умів читати, у п’ять — пішов до училища у Звенигородці, куди переїхала сім’я. Далі було навчання в Острозькій та Київській гімназіях і вступ до Колегії Павла Ґалаґана. В Острозькій прогімназії вивчив польську, французьку, англійську та німецьку мови, а в Колегії Ґалаґана опанував ще й грецьку, італійську і турецьку.

У грудні міжзоряна комета 3I/ATLAS максимально наблизилася до Землі. Ця «зоряна гостя» старша за наше Сонце: їй близько семи мільярдів років. Це лише третій в історії людства об’єкт з-поза меж Сонячної системи, який вдалося зафіксувати астрономам.

Що ми знаємо про комети, чому вони можуть нести ключ від таємниці життя на Землі та який внесок у їх дослідження роблять українські науковці — про це розмова із заступником директора з наукової роботи Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ігорем ЛУК’ЯНИКОМ. Науковець спеціалізується саме на дослідженні комет, астероїдів і малих тіл Сонячної системи.

У Тарутинському степу з’явився один з найшвидших хижих птахів Євразії — сокіл балабан (Falco cherrug). У дику природу його випустили фахівці Rewilding Ukraine та Київського зоопарку.

Як повідомили в Rewilding Ukraine, балабани — ключові регулятори популяцій дрібних гризунів, а отже й архітектори екологічної рівноваги. У здорових степах ці швидкі та витривалі соколи виконують роль «санітарів», не допускаючи спалахів чисельності мишоподібних, які можуть знищувати рослинність та порушувати динаміку екосистеми. Їхнє повернення — показник відновлення ландшафту, в якому природні сили знову працюють самостійно.

Із 1 січня в Україні оновлено і розширено календар профілактичних щеплень. Тепер він охоплює обов’язкову безоплатну вакцинацію проти 11 інфекцій: туберкульоз, гепатит B, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець, гемофільна інфекція (Хіб-інфекція), кір, краснуха, епідемічний паротит, ВПЛ-інфекції (інфекція, спричинена вірусом папіломи людини), повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ.

Оновлений календар профілактичних щеплень впроваджується в Україні, щоб забезпечити дітям надійніший захист від інфекційних хвороб з перших днів життя та зробити графік вакцинації зручнішим для батьків. Зміни ґрунтуються на сучасних наукових доказах, узгоджені з міжнародними рекомендаціями та досвідом різних країн і відповідають світовим медичним стандартам.

Як уже повідомляли «ЧН», Міністерство охорони здоров’я і партнери запустили нову національну програму «Скринінг здоров’я 40+», яка створена на основі рекомендацій доказової медицини для людей віком 40 років і старше.

Скринінг — це обстеження, тести та інші процедури для виявлення хвороб або факторів ризику в людей без симптомів. Це простий і безпечний спосіб завчасно виявити недуги, які можуть непомітно розвиватися й проявитися пізніше вже у вигляді ускладнень. А 40+ — це вік, коли різко зростає ризик розвитку серцево-судинних хвороб і діабету.