№ 1 (22577) четвер 8 січня 2026 року

Промова на Межу року 2025-го

Якщо хоч на мить вимкнутися зі стрімкого й карколомного лету сучасного моменту, який обвис гронами тривог і трагедій, то може з’явитися шанс хоч трішки привідкрити завісу, яка ховає від нас іще більш трагічну суть того, що відбувається.

І тоді виявиться, що водевіль дурили трампа та злочинця путіна є лише прикриттям процесів набагато масштабніших, ніж можуть собі уявити ці два недалекі персонажі. Самі по собі вони нікчемні. Однак вони є лише проявами величезних тектонічних зсувів у самоорганізації вселенської людської спільноти.

Південь України сьогодні динамічно й свідомо позбувається російських культурних ідеологем. Замість чужих повертаються питомо українські традиції, а ще на їх основі народжуються нові — життєствердні, зрозумілі для нашого люду.

Одну із таких традицій започаткувала в Одесі команда «Вишиванкового фестивалю», запросивши земляків до спільної коляди. І ця ідея знайшла відгук — до Різдва на узбережжі свободи приєдналася понад тисяча людей.

Для чого Зеленському «перезавантаження» Буданова, Федорова, Шмигаля, Малюка та інших

Українська політика — річ не те щоб нудна, але справді епохальні події в ній відбуваються не так уже й часто. Велике кадрове перезавантаження перших днів січня претендує стати саме такою «великою річчю».

Особливо, якщо зважити, що зміна кадрової дислокації Кирила Буданова, Дениса Шмигаля, Михайла Федорова, Василя Малюка та інших топових посадовців — це лише перша партія з прогнозованих відставок/призначень у рамках умовної кампанії оновлення Зеленського до «версії 3.0».

На новорічно-різдвяному благодійному ярмарку, який цими днями відбувся у Балті, для фронту зібрали майже 400 тисяч гривень, повідомляє https://novynar.city.

Подія об’єднала громаду довкола спіль-ної мети — допомогти українським захисникам, подарувавши при цьому балтянам відчуття єдності, надії та справжнього різдвяного тепла.

В Одесі презентували масштабний культурно-освітній проєкт ODESA ID, покликаний переосмислити та зміцнити українську ідентичність міста. Його головна мета — створити власну рамку самоусвідомлення Одеси як невід’ємної частини України.

«2026 рік ми присвячуємо темі української ідентичності. Одеса завжди була багатонаціональним і багатокультурним містом. Тут перепліталися різні традиції та культури. Але коріння Одеси — українське. Саме воно визначає її розвиток», — зазначив в.о. міського голови Ігор Коваль.

В Одеській обласній військовій адміністрації, підсумовуючи рік, що минув, назвали основні досягнення в освітній галузі:

— створено нові сучасні укриття у ще чотирьох громадах області, перша підземна школа запрацювала у Молодіжненському ліцеї; сім закладів освіти забезпечені сонячними панелями та автономним живленням;

Фундація Лозинських ухвалила 73 стипендії для студентів в Україні

Фундація Лозинських була заснована у штаті Нью-Йорк у 1998 році після смерті др-а Івана Лозинського, юриста за освітою, адвоката та судді з України, який приїхав до Америки як емігрант і займався підприємництвом. Його бажанням було допомагати молодим особам в Україні здобути вищу освіту, бо, як він завжди казав, Україні потрібні розумні, тобто освічені, люди.

Основні фонди для Фундації походили від спадку Івана Лозинського. Її заснували його сестра та племінники, щоби вшанувати пам’ять пана Івана та його молодшого брата Євгена, який помер двадцять років раніше. Обидва брати походили з Івано-Франківщини, були членами української молодіжної організації «Пласт» та Організації українських націоналістів.

Заява Меджлісу кримськотатарського народу щодо проєкту «мирного плану»

Меджліс кримськотатарського народу як вищий представницький орган корінного народу України вітає зусилля Президента України, Президента Сполучених Штатів Америки, глав держав і урядів країн-членів Європейського Союзу задля забезпечення безпеки, суверенітету та процвітання незалежної Української держави.

У Меджлісі кримськотатарського народу відзначають також кропітку роботу, здійснену представниками України в ході складних переговорів, зумовлених особливою позицією США щодо широкого спектра питань, пов’язаних із російсько-українською війною.

У грудні багато медіа опублікували дописи, присвячені 155-літтю від дня народження українського адмірала Михайла Остроградського.

Свого часу, ще до 150-ї річниці флотоводця, моя стаття про нього була вміщена у «Чорноморських новинах» (див. номер за 17—19 грудня 2020-го). Тоді я акцентував увагу на його приналежності до козацького роду, але, на жаль, мав обмаль відповідної інформації. Тепер мені вдалося дещо більше розвідати про батька, діда і прадіда Михайла Михайловича, а також уточнити дату його народження. За це особливо дякую полтавському краєзнавцеві Борису Тристанову.

Кілька нотаток до століття фільму «Панцерник «Потьомкін»»

У грудні минуло сто років від дня офіційної прем’єри революційного епосу «Панцерник «Потьомкін»». Фільм Сергія Ейзенштейна вважають класикою світового кіно, що істотно вплинула на візуальне мислення ХХ століття. Він знятий в Одесі і розповідає про події, що відбулися в Одесі. Говорити про нього з української перспективи можна і треба.

Звісно, фільм «Панцерник «Потьомкін»» робили винятково з пропагандистською метою. Сталін тоді ще утверджував свою владу, підважену внутрішньопартійною опозицією, і хотів улаштувати якесь гучне святкування. З усіх ідеологічно правильних річниць під рукою було тільки 20-ліття так званої Першої російської революції 1905 року.

У Музеї української книги Бібліотеки Грушевського експонується виставка живопису Анни Носенко «Наш Південь». Це, по суті, художнє осмисленням Півдня України як простору сили, де кожен знаходить те, що його приваблює. Море, сонячні піски пляжів, глибоке блакитне небо, що стає ніжно-рожевим вранці чи золотим на заході сонця, смачні овочі й фрукти у сезон, колоритні базари, де можна це придбати, а іще почути новий анекдот із життя, посваритися жартома або й не на жарт…

Український Південь у творах мисткині постає багатовимірним і живим. Це — дунайські плавні й містечко Вилкове на воді, де мешкають рибалки, де човни — то не тільки засоби пересування, а й майже одухотворені істоти, що співіснують з людьми в житті та праці. Це лимани — великі й малі, солоні і прісні.

6 січня відбувся музично-поетичний перформанс, присвячений дню народження Василя Стуса — «СТУСуємось в Одесі».

В українському публічному просторі Василь Стус досі часто залишається фігурою з підручника — важкою, трагічною, «бронзовою». Проєкт «СТУСуємось» запропонував інший формат: не оплакувати Стуса, а повернути його у сьогодення. Це перша в місті спроба говорити про поета-борця не як про шкільний канон, а як про радикально сучасний досвід свободи й відповідальності.

«Я, дружина Святослава Караванського, прошу його розстріляти, щоб припинити багаторічні страждання мого чоловіка та нескінченні конфлікти з адміністрацією».

І це не про зраду. Це про справжнє кохання, спільний біль та відмову від безкінечного приниження та переслідування радянською владою. Це про крайню форму любові, коли життя перетворене на інструмент тиску, а смерть — на єдиний спосіб повернути гідність. Це роздум про те, як насильство здатне зламати навіть найміцніші зв’язки, залишивши лише трагічну чесність…

2 січня відійшов у засвіти актор театру і кіно, співак, телеведучий, народний артист України Богдан ЧУФУС.

Народився Богдан Дмитрович 22 січня 1950 року в селі Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області. У 1975-у закінчив Київський театральний інститут імені І.К. Карпенка-Карого (курс А. Скибенка). Після закінчення вишу працював у Севастопольському драмтеатрі. Із 1977-го — артист Одеського драмтеатру, потім перейшов на журналістську роботу на Одеське телебачення, де багато років працював диктором.

Наталія Чайчук є не лише очільницею Українського клубу Одеси, громадською активісткою, яка давно формує в нашому місті простір української культури, мистецтва і традицій, а й умілою майстринею.

Війна, розв’язана Росією проти нашої держави, зродила велику потребу в маскувальних сітках для захисників. Наталія Олександрівна була однією з перших, хто плів ті сітки і гуртував «павучків», аби прикрити українське воїнство від ворога.

Із 5 січня в Одесі запрацювали нові схеми руху соціальних автобусів, які дублюють електротранспорт і є безоплатними.

Як повідомила пресслужба міськради, Одеса вже отримала частину додаткових автобусів, наданих у межах проєкту Мінрозвитку «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Поки не працює електротранспорт, ці маршрути забезпечать перетин усіх соціальних напрямків у місті та поєднають ключові точки для пересадок.

Перше немовля 2026-го з’явилося в Одесі на світ об 00.25 в пологовому будинку №7 (Центр перинатальної допомоги міської клінічної лікарні №10), повідомив офіційний телеграм-канал мерії.

Хлопчик народився з вагою 3950 г і зростом 56 см. Маленький Захар — четверта дитина в сім’ї Ірини, якій довелося переїхати в наше місто з Покровська.

У перший день нового року стартувала державна програма «Скринінг здоров’я 40+».

Відтак українці від 40 років зможуть перевірити своє здоров’я, а держава оплатить це через «Дію». Програма допоможе вчасно виявляти ризики серцево-судинних хвороб, цукрового діабету та проблем ментального здоров’я на ранніх етапах.

Чорна пліснява з Чорнобиля може стати біологічним захистом для космонавтів.

На місці Чорнобильської катастрофи виявлено незвичайний чорний грибок, який існує, живлячись смертельною радіацією. Це відкриття кидає виклик усталеним уявленням про стійкість живих організмів, пише «Укрінформ».

Психологи стверджують, що вибір ванни замість душу — це не просто про гігієну чи стиль життя. За ним стоять глибші емоційні та поведінкові патерни, які можуть розповісти про людину більше, ніж здається на перший погляд, пише VegOut.

Уже кілька досліджень, зокрема й експеримент Єльського університету, довели: люди, які почуваються самотніми, частіше приймають гарячі ванни, іноді — довші й гарячіші, ніж зазвичай. «Фізичне тепло компенсує нестачу емоційного», — пояснюють психологи.