«Це жива історія, жива Церква»

Коментуючи вихід книг, екзарх Одеський поділився своїм досвідом роботи над працею з історії Церкви, зокрема про життя та діяльність перших бельгійських місіонерів у Галичині. Він розповів, що був обмежений у доступі до матеріалів: за час радянської влади більшість архівів була знищена або перевезена.

«Те, що я знаходив для своєї магістерської роботи в семінарії, — це були лише уривки, окремі речення чи абзаци, на основі яких я відтворював історію служіння редемптористів в Україні. Тому я добре розумію цінність архівів і бібліотек для історика: важливі факти, а головне — правдиві факти. Адже правда може бути спотвореною або радикально перекрученою. Саме тому я хотів зафіксувати наше відродження, відродження нашої Церкви на південних теренах України. Саме на письмі, адже цифрові формати дуже ненадійні», — наголосив єпископ Михаїл.

Щодо назви книги «У Любові та Правді» владика зазначив: «Це моє гасло служіння — як священника, тепер — як єпископа і просто як людини. Я люблю людей, своє покликання, своє служіння, люблю Одесу, люблю всіх вас. Своїм життям я б хотів відобразити образ Бога, який любить усіх нас. Щодо правди… На цих теренах історію нашої Церкви часто спотворювали, нав’язуючи стереотипи, що ми не Церква, що ми — «уніяти», навішували інші неправдиві ярлики. Тому мені дуже приємно, що в цих виданнях ми можемо сказати правду про нашу Церкву».

Під час презентації доктор Михайло Перун, директор видавництва «Артос», підкреслив, що видання книги «У Любові та Правді» преосвященного владики Михаїла є не просто представленням чергової друкованої праці, а презентацією життя, служіння, любові та щоденної присутності єпископа поруч із тими, хто цього потребує. За його словами, у книзі зібрано тексти, написані упродовж десяти років служіння владики як екзарха Одеського, голови Патріаршої комісії УГКЦ у справах монашества та національного капелана «Лицарів Колумба» в Україні.

Говорячи про «Шематизм Одеського екзархату УГКЦ», Михайло Перун звернув увагу на його дизайн і символіку: хрест над морем на обкладинці — як знак Божого спасіння, а якір на наступній сторінці — як символ опори для кожного, хто її потребує. Він підкреслив, що Шематизм є свідченням ревної діяльності УГКЦ на півдні України та доказом того, що вона продовжує жити й розвиватися. Видання наочно демонструє присутність Церкви та її служіння: кількість парафій, мирян, дітей та всіх, кого охоплює душпастирська опіка.

Директор видавництва «Артос» також розповів про тонкощі книгодрукування і підготовки видання. Для публікації було відібрано близько 1100 світлин. Це вимагало тривалої систематизації, ретельної кольорової обробки та стало справжньою титанічною працею всієї команди.

Упорядник книг, прессекретар Одеського екзархату Микола Мудрик зазначив, що обидва видання відображають те, що він побачив і почув під час служіння в Одеському екзархаті. У Шематизмі він прагнув через фотографії показати все, що побачив під час пастирських відвідин парафій правлячим єпископом владикою Михаїлом Бубнієм, а також душпастирське служіння священників та життя церковних громад. А книга «У Любові та Правді» є голосом єпископа, зверненим до вірних протягом десяти років, словами, які підтримували їх у конкретних обставинах певного періоду.

На думку Ярослави Різникової, ці дві книги є свідченням глибокої довіри між Церквою та українською державою. Ще зовсім недавно така співпраця була немислимою, бо держава, декларуючи свободу совісті, переслідувала всіх, хто вибирався з ідеології комуністичної партії. Нинішня співпраця у трикутнику «церква-суспільство-держава» показує, що духовні спільноти не лише зберігають віру, а є рушієм суспільних змін, стаючи моральним орієнтиром для України. Як зауважила пані Ярослава, презентовані книги засвідчують: справжні зміни народжуються там, де ми здатні побачити глибший символічний сенс у своїй праці.

На завершення презентації присутні поділилися своїми враженнями про видання. Так, канцлер Одеського екзархату о. Петро Маковецький зазначив:»Моя дитина переглядала Шематизм, зацікавилася фотографіями і впізнала свого батька. Це жива історія, живі люди, жива Церква». Військово-морський капелан о. Олександр Смеречинський додав: «Головна мета Церкви — Царство Небесне. Книги показують наше служіння в Одеському екзархаті та допомагають усвідомити, що ми ведемо людей до Царства Небесного».