Філософія духу та душі у творчості Олекси Різниківа
Всеукраїнський літературно-мистецький і громадсько-політичний часопис «Дзвін», що видається у Львові, у номері 5 за 2025 рік надрукував статтю одеської поетеси Ірини Томи про «творчу робітню» знаного нашого краянина — письменника, мовознавця, в’язня радянських таборів Олексу Різникова. Зі згоди авторки «ЧН» охоче знайомлять з цією публікацією наших читачів.
Я ж — це не Тіло і не Дух,
Не форма й зміст, а щось між ними,
Я — іскра з них, я — їхній рух,
Я — їх проникненість незрима.
Ці глибокі філософські роздуми написав український письменник та мовознавець Олекса Різників. Поняття «дух», «душа» завжди були загадковими для людей та цікавили не одне поко-ління філософів, митців, релігієзнавців... Ще давньогрецький філософ Арістотель запевняв, що душа не є відірваною від тіла субстанцією, як стверджував Платон, але не є й тілом, як твердив Демокріт. Вона є енергією органічного тіла.
Особливого значення Душі та Духу надає у своїй творчості й Олекса Різників. Він ніби пірнає в їх глибину, досліджує і виносить дивнії перла — роздуми, які наповнюють його твори філософічністю.
Дух — це енергетичне начало, здатне спрямовувати діяльність особи та суспільства. Для Олекси Різниківа він не тільки тісно взаємопов’язаний з людиною, спрямовує її, але й сама людина може впливати на нього та змінювати:
і Я, усім смертям на зло,
свій Дух вправляв, ростив і більшив.
У «Спомині про з’яву на світ» митець пояснює народження людини та її зв’язок з Душею і Духом так:
З Любови атома, з клітини,
Яка ДУШЕЮ, ДУХОМ є,
Почалось плоті сотворіння!
Невідворотне і неспинне!
Цим ДУХОМ прялось речовинне
Людинне тілечко моє.
Містичний час, коли се тіло,
Самов’язалося, росло
Не так, як матері кортіло,
А як Душа моя воліла,
І як вело, і як веліло
Творцем накреслене русло.
Отож, для автора Дух та Душа є першоосновою людини.
Тут можна провести паралелі з висловом Григорія Сковороди, який писав: «Не тiло, а душа є людиною».
У фантастичній новелі «Душе мій князю» головний герой Богдан розмірковує: «Коли татове ДУ- злилося з неньчиним -ША, створилася ДУ-ША Богданова і почала розбудову його тіла. 9 місяців Душа творила тіло, тобто Дух творив матерію».
Запитання головного героя переростають у цікаві висновки: «З чого моє тіло будується де-в’ять місяців??? Теж з допомогою повітря, яке приносить мамина кров через пуповину. А що таке повітря?.. Так повітря — це ж ВОЗ-ДУХ!! Себто той самий ДУХ!! Ми це слово позичили болгарам, а воно є у словнику Грінченка!».
Відчуваючи щось особливе в призначенні Духу, Душі, в новелі звучать ніби молитва слова:
«Душе мій! Князю! Творителю тіла мойого! Ти ж збудував мене в лоні із себе самого… Ти розбудовував мозок, і нігті, і волосинки… Не на день чи на два, а на роки, на десятки років…».
Поняття Душі письменника хвилює у багатьох його творах.
У віршованій містерії «Бран» автор спробував надзвичайне — проаналізувати свою душу, роз-класти її на складники, Сутники. Один із головних героїв на ім’я Душак про себе заявляє:
Це я, Душак, твоя правічна.
Бо людяна, бо генна суть.
Один із тих, які стоїчно
Через роки тебе несуть.
Події «Брану» відбуваються в камері КДБ. До головного героя почергово з’являються Поет, Князь, Лячко, Небник, Кацапчук, Козак, Спокусник... Тоді як Лячко радить: «Промовч, притихни, пропусти. Це не кажи, так — не кажи ти...», Небник, який є сумлінням, пояснює та наполягає на своєму: «герць за правду, то святе». Коли Кацапчук хоче запаніти в Олексі, Мовар каже: «Без мене не бува людини! Лиш Мова Дух в собі несе!».
Автор досить сміливо аналізує багатосутність Душі, показує її різні сторони, як позитивні, так і негативні, змальовує боротьбу всередині однієї людини. Твір тісно пов’язаний із життям письменника, якого було двічі репресовано та звинувачено в антирадянській пропаганді. Але саме там, у камері, аналізуючи пройдений шлях, митець пережив національне та духовне прозріння, «москвозалежність злікував» і зрозумів, що його Дух вільний. «Та лиш поет буяє вільно, і може сидячи творить», — пише він.
Саме Душак розкриває у поемі цікаву істину, що в людини може жити багато Я — «сутники живуть в тобі».
Отже, Душа — це те, що робить тіло живим. Водночас її можна розглядати як окремий багатогранний, багатовимірний внутрішній світ людини, навіть ціле мікросуспільство:
Ти сам побачиш, що у тобі
Окрім фізичної утроби
Нас є громада, є сім’я.
По суті, це мікросуспільство,
В якому брань, війна, борня:
То на словах, а то насильством
Усяк своє обороня.
Роман Олекси Різниківа «Украмарс» (написаний ще 1986 року у шухляду!) є ще одним прикладом багатосутності Душі, бо в одній особі головного героя автор вже нарахував аж 24 сутники! Співко, Мовар, Державник, Родолюб, Господар, Боротьбист, Ченчик… і водночас — Інопланетник, Самогуб, Есбіст… Усі вони живуть в одній людині, розмовляють, сваряться, доводять щось. Кожен із них вважає себе найголовнішим. Гнучкість мислення автора виявляється у здатності швидко і легко переходити від одного сутника до іншого.
У передмові до «Украмарсу» читаємо вислів, який став головним постулатом книги, висновком роздумів про багатогранність Душі: «Людина — це згорнуте суспільство; суспільство — це розгорнута людина».
З Духом та Душею нерозривно пов’язане поняття духовності. Саме Духовність допомагає усвідомити, що людина має керуватися ідеалами, ідеями, принципами, а не однохвилинними бажаннями. Вона допомагає розрізнити добро та зло, скеровує на правильний шлях.
Для Олекси Різниківа однією із надважливих духовних потреб є Мова. Митець запевняє, що Дух та Мова подібні, а Розум та Мова — нерозривні. Адже, як він пише у книзі «РозуМовний обшир України-Руси», «Мова зустрічає дитину, немовлятко, просякає у його свідомість, творить цю свідомість, яка зоветься РОЗУМОМ, і все життя людина-мовець розкошує у тій Мові. А згодом людина відходить, а Мова залишається. Чи не так само ми приходимо в цей світ, роблячи перший вдих, живемо, дихаючи, і бездиханними відходимо, а повітря, або возДУХ, як його називали в давнину, залишається. То виходить, що Мова дуже і дуже подібна до повітря або возДУХА».
Людину через тісний зв’язок розуму із мовою автор пропонує називати замість homo sapiens (людина розумна) — Людина РозуМовна. Бо тут, на відміну від латини, мова наша уміє, спроможна поєднати і Розум, і Мову. Водночас вона є важливою духовною потребою людини.
Отже, як бачимо, у творчості Олекси Різниківа особливе місце займають філософські роздуми про Дух та Душу, які тісно взаємопов’язані із Духовністю. Його думка незримо проникає у людську свідомість та запалює іскру, від якої хочеться ще глибше пізнавати самих себе.
Ірина ТОМА,
член НСПУ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206