Воля — у кожному

Експозиція сконструйована дуже виразно: кожен твір є органічною частиною цілісного ритму, створюючи переконливу візуальну логіку. Продуманий підхід дозволив розділити простір: в одній зоні представлено роботи більш раннього періоду, а в іншій — полотна, що народилися вже у воєнній реальності. Така композиційна вісь дає можливість ґрунтовно простежити еволюцію художньої мови мисткині.

Самі ж полотна одразу захоплюють глядача своєю неповторною органічністю, витонченою делікатністю та незаперечною внутрішньою свободою. Це рідкісне поєднання є свідченням не лише віртуозної технічної майстерності, а й глибокої душевної щирості авторки. Кожна робота притягує вишуканою естетикою та продуманим лаконізмом: у них нема жодного випадкового мазка, адже кожен елемент і кожен колір функціонально виважений та наділений вагою.

Мисткиня зазначає, що частина її творів свідомо тяжіє до плакатної форми — максимально простої у засобах і відкритої у смислах. Проте в кожній роботі чітко проступає рука досвідченої художниці, яка демонструє глибоку увагу до матеріалу та абсолютну впевненість у його виражальних можливостях. Окремо вражає невичерпна фантазія і різноманітність ритмів, безпосередньо продиктованих внутрішнім станом авторки.

Творчість Оксани Здоровецької глибоко вкорінена в українській культурі. Завдяки ґрунтовній фаховій освіті й розвинутому естетичному смаку художниці вдається не лише зберігати традицію, а й по-новому, сучасно переосмислювати автентичні українські мотиви. Майстерно осягнувши таємниці української символіки, закодованої у вишивці та килимарстві, вона будує з глядачем надзвичайно інтимний та багатогранний діалог.

Звісно, найбільш виразно в експозиції звучать переживання нової реальності, у якій опинилася Україна. У картинах відчувається біль і тривога, але поруч із ними — незламність і внутрішня стійкість, що так само глибоко закорінені в українському характері. Художниця зазначає, що з часом у її палітрі з’явився чорний колір — як знак пам’яті й внутрішнього переживання, хоча раніше її роботи були переважно насичені яскравими відтінками. У перші місяці повномасштабного вторгнення, опинившись далеко від майстерні та позбавлена звичних матеріалів, вона почала творити з усього, що було доступним. Саме тоді постала її перша робота з циклу варіацій тризуба.

Урочисте відкриття виставки перетворилося на знакову подію для творчої спільноти. Своїми фаховими думками й теплими спогадами ділилися знані одеські митці Світлана Крижевська, Борис Бєлов, Григорій Вовк, Ольга Погрібна і Тетяна Маслова. Вони пригадували спільні історії та особливо наголошували на унікальному світовідчутті Здоровецької, її віртуозній здатності працювати з ритмом і кольором, ніби створюючи цілі космоси із, на перший погляд, мінімальних форм та абстрактних мотивів.

Подію доповнили виступи зразкового ансамблю скрипалів «Гармонія» Одеської школи мистецтв №7 під керівництвом Ірини Георгієвої. Загальна атмосфера була надзвичайно теплою та піднесеною, а щира, емоційна реакція гостей стала найкращим підтвердженням: справжнє мистецтво дійсно має непереборну силу об’єднувати, лікувати й надихати.

Виставка «Воля в мені» триватиме до 6 грудня, тож у поціновувачів ще є нагода побачити ці роботи наживо. Це мистецтво, яке не залишає байдужим, яке говорить із глядачем чесно й прямо, промовляючи до кожного, хто готовий прийти з відкритим серцем.

Вероніка СТЯГАЙЛО.