№ 45 (22572) четвер 20 листопада 2025 року

Тридцять років у політичній журналістиці, більше шести років депутатства — це досвід Сергія Рахманіна. Він — очевидець всіх найголовніших історичних подій останніх десятиліть. У деяких — безпосередній учасник.

Без перебільшення, Рахманін є одним із наймудріших народних депутатів поточної Верховної Ради. Пан Сергій має цінний талант — бачити політичні процеси панорамно, а не хаотично, як більшість сучасних політичних діячів. Його умовиводи глибокі, точні, але, на жаль, доволі песимістичні.

У День української писемності та мови в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.С. Грушевського панувала особлива атмосфера — світла, урочиста, наповнена вдячністю і гордістю: книгозбірня відзначила своє 150-річчя — півтора століття служіння культурі, знанням і національній пам’яті.

Свято розпочалося виконанням Державного гімну України солістом Одеської опери Віталієм Смирновим. Емоційну атмосферу події створювала ведуча — народна артистка України Діана Мала. У своєму щирому зверненні вона відзначила, що нинішній ювілей бібліотеки офіційно визнано подією державного рівня згідно з постановою Верховної Ради №3536-IX, що підтверджує її важливу роль у культурному просторі країни.

Останні дії представників влади, спрямовані на підрив державної мовної політики, є прямою загрозою національній безпеці і єдності України.

Наступ на українську мову, русифікація всіма можливими засобами є невід’ємною складовою війни на знищення, яку Росія веде проти українського народу.

Цей наступ включає не лише жорстоке винищення всього українського на окупованих територіях. Росія вкладає величезні зусилля й кошти в системну політику зросійщення, спрямовану на всю територію України, передусім — на дітей та молодь.

В Одеській міській бібліотеці імені Івана Франка (Книжковий пров., 1) триває унікальна виставка малюнків «Палітра незламності», на якій представлені роботи внутрішньо переміщених осіб, котрі збираються у стінах книгозбірні, аби знайти нові сенси буття, і вперше в житті взяли до рук пензлі й фарби.

Цей артпроєкт, що функціонує як терапевтична група, став справжнім емоційним прихистком для тих, хто втратив дім і звичний ритм життя. Учасники — а це люди різного віку й професій, від старшого покоління до молоді — ніколи раніше не малювали і, тим більше, ніколи не вважали себе художниками.

13 листопада (31 жовтня за старим стилем) 1803 року на далеких Соловках у російській в’язниці помер останній кошовий отаман Запорізької Січі, видатний воїн, державний діяч, дипломат і меценат Петро Калнишевський.

Ця людина ще за життя стала справжньою легендою. За свій довгий вік (112 років) він прожив, здавалося, кілька життів і пройшов шлях від джури до кошового і від кошового до багатолітнього в’язня...

У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Одеській ОУНБ ім. М.С. Грушевського відбулася презентація творчості письменниці Лідії Гіски — уродженки селища Окни Подільського району.

34-річна авторка дитячих казок щиро поділилася зі слухачами своїм шляхом у літературі. Її історія звучала як приклад того, що життєві труднощі можуть стати поштовхом до натхнення. Попри інвалідність і сирітство, вона зуміла стати такою людиною, яка творить добро, вірить у світле й передає цю віру читачам.

Таку назву має творчий проєкт, започаткований 11-ю бригадою Національної гвардії України імені Михайла Грушевського. Однією з його складових стала виставка дитячих малюнків у Центральній міській бібліотеці імені Івана Франка.

Автори більшості малюнків — діти воїнів 11-ї бригади, і це певним чином позначилося вже на самій організації події. Ми звикли, що про подібні заходи їхні ініціатори  намагаються попередити заздалегідь, щоб про них дізналося якомога більше людей. Цього разу інформація з’явилася напередодні відкриття.

Як війна знищує дельфінів у Чорному морі

Чорне море — дім для унікальних морських ссавців, яких ми називаємо китоподібними. Це кити, дельфіни та морські свині. Від благополуччя цих рідкісних тварин залежить безпечне життя самого моря. У наших водах живуть три їх види: афаліна та білобочка (обидва — дельфіни) й азовка (морська свиня).

На початку ХХ століття в Чорному морі мешкало близько двох мільйонів дельфінів. Перед повномасштабним вторгненням залишилося 500 тисяч. Щороку від рибальських сіток і браконьєрів гинуло близько 30 тисяч тварин. Але те, що сталося з ними з початком російської навали, перетворило багаторічну проблему на справжню катастрофу.

За рішенням Міжнародного астрономічного союзу один із кратерів на планеті Венера названий ім’ям українського астронома Зінаїди Аксентьєвої. Випадок рідкісний, а серед уроджених одеситів — чи й взагалі не єдиний.

То чим же уславилася ця жінка, що слава про неї сягнула космічних висот?

Зінаїда Миколаївна Аксентьєва народилася 25 липня 1900 року в родині фельдшера, який працював у залізничній лікарні. Вона була середньою в сім’ї, де всі троє дітей стали непересічними вченими-дослідниками. Старший, Борис Миколайович, — ботанік, фізіолог рослин, професор Одеського університету. Молодший, Георгій Миколайович — гідротехнік, засновник географічної науки «берего-знавство» в Україні, працював у тому ж університеті.

Потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції (AMOC) уряд Ісландії визнав проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни.

«Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці. Це перший випадок, коли конкретне явище, пов’язане з кліматом, офіційно було винесене на розгляд Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза», — цитує Reuters міністра клімату Ісландії Йоганна Палла Йоганнссона. Підвищення рівня важливості цього питання, підкреслив посадовець, означає, що міністерства Ісландії будуть напоготові та, за потреби, координуватимуть свою реакцію.

Цьому дубу понад 1100 років. Він бачив хрещення Русі, Батия, козаків і смартфони.

Дуб Максима Залізняка росте в селі Буда на Черкащині, посеред Холодного Яру. Його висота — близко 30 метрів, обхват — 9 метрів. Це не просто дерево — це жива пам’ять, що вросла в землю глибше за будь-яку історію.

Звичайні пекарські дріжджі можуть стати ключем до вирішення однієї з найгост-ріших технологічних проблем — нестачі рідкісноземельних елементів.

Команда вчених з Осакського міського університету створила сульфатовані дріжджі (так звані S-дріжджі), здатні ефективно вилучати метали з промислових та електронних відходів.