Від Нестора Літописця до сьогодення
28 жовтня у залі Музею української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського відбулося урочисте відкриття XXIX Фестивалю української книги пам’яті Михайла Грушевського, присвяченого 970-річчю Нестора Літописця. Цьогорічна подія проходила під гаслом «Народження українського письма: від Нестора Літописця до сьогодення», запрошуючи відвідувачів у захопливу подорож сторінками нашої історії та літературної традиції.
На початку церемонії музейний простір наповнили ніжні звуки бандури: студентка Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової Софія Ничай виконала інструментальні мелодії, натхненні народною пісенністю. Піднесений настрій продовжився під час урочистого виконання Державного Гімну України вокальним ансамблем Центру військово-музичного мистецтва Військово-Морських сил ЗСУ. Після цього ведуча Юлія Донченко звернулася до присутніх зі словами вдячності на адресу захисників, завдяки яким сьогодні можна вільно жити, творити, читати й говорити рідною мовою.
Відкрила фестиваль директорка бібліотеки Юліана Амельченко. Вона нагадала, що саме Нестор Літописець започаткував літописання і залишив по собі духовний дороговказ для нащадків. Свої вітання учасникам передала і Ярослава Різникова, заступниця директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини Одеської ОДА. Її слова прозвучали особливо зворушливо: «Письмо — це душа нації, її голос й опора, що допомагає вистояти навіть у найтяжчі дні».
Про сучасний літературний процес на Одещині розповів голова обласної організації Національної спілки письменників України Сергій Дмитрієв. Він відзначив роль майстрів слова у підтримці культурного фронту та вручив диплом переможниці конкурсу молодих авторів імені Валентина Мороза — поетесі зі Львова Юлії Каспрук. Конкурс спрямований на заохочення творчої праці талановитої юні, розвиток української літератури та формування навичок письменницької діяльності серед молодих авторів. Юлію Каспрук журі відзначило за особливу чуттєвість, проникливість і вміння творити внутрішній світ емоцій і думок у серці читача.
Помітною подією фестивалю стала виставка «Історія старовинних одеських книгарень на сторінках книг бібліотеки імені Грушевського». Її представив очільник Музею української книги Євген Забіянов, який провів змістовний огляд експозиції. Присутні мали нагоду здійснити захопливу подорож у минуле і дізнатися, як у
XIX столітті наше місто поступово перетворювалася на справжню «книжкову столицю» півдня. На Дерибасівській і Рішельєвській вулицях тоді діяли друкарні та книгарні, де зустрічалися письменники, науковці, студенти й усі, хто не уявляв життя без книги. Саме там, у колі освічених одеситів, народжувався неповторний одеський дух слова — вільний і завжди сповнений любові до знань та мистецтва.
Музичну сторінку фестивалю представив ансамбль народних інструментів «Мозаїка» Одеської обласної філармонії імені Давида Ойстраха. У його виконанні прозвучали твори, де органічно злилися народна традиція й сучасне наповнення. Ліричні та яскраво енергійні пісні у виконанні солістів Альони Грищук та Івана Бащука подарували слухачам справжню хвилю емоцій. Мелодії «Мозаїки» наповнили залу відчуттям світлої гармонії, засвідчуючи, що музика й книга здатні оживати та промовляти власною мовою часу.
У літературній частині програми відбулася презентація поезій зі збірки «Небесна Синиця» згаданої вже Юлії Каспрук. Її вірші вирізняються ніжністю, щирістю та світлом, поєднуючи емоційну чуттєвість із тонким сприйняттям сьогодення. Поетичний голос авторки — явище самобутнє й новітнє у сучасному письменницькому процесі. Творчість Юлії Каспрук вразила глибиною думки, оригінальною метафорикою та щирим віддзеркаленням внутрішнього світу. Її рядки сповнені живих, образних порівнянь: «крила світанком ллються», «пам’ятатиму спогади води», «на руках залишились вишневі іскри». Творчий шлях молодої поетеси лише починається, та вже сьогодні відчутно, що він веде її до справжніх літературних вершин.
Фінальним акордом фестивалю стали дискусійні презентації двох новодруків.
Першим свій роман «Ескалація. Битва президентів» представив Олександр Савченко, який оживив політичні реалії України, поєднавши трилерну інтригу з елементами оперативної фантастики. Публіцист, ректор Між-народного інституту бізнесу, досвідчений державний діяч та автор п’яти книг, серед яких науково-популярні та публіцистичні «25 років: заповіти незалежності України» (у співавторстві з Іваном Драчем та іншими), «Антиукраїнець» і «Баланс незалежності», майстерно поєднує аналітичне мислення з художнім баченням. Під час зустрічі автор поділився задумом роману, розповів про своєрідний «уявний експеримент» над сучасними подіями і наголосив: «Книга покликана показати, як сьогоднішні рішення формують майбутнє держави».
Після цього слово взяв Павло Гай-Нижник, який презентував свою нову книгу «Зазирнути у вічі Путіну». Вона стала першою вітчизняною спробою системно дослідити перебіг мирних переговорів між Україною та Російською Федерацією після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Автор — доктор історичних наук та політолог, провідний науковий співробітник Інституту політичних й етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, президент-академік Української академії геополітики та геостратегії — детально реконструював переговорні процеси у Білорусі та Туреччині, проаналізував міжнародні реакції, а також окреслив помилки в оцінці загроз для України напередодні війни. Його праця відкрила маловідомі аспекти дипломатії, аргументовано показала складнощі мирного процесу та висвітлила новаторське осмислення «російського синдрому» української дипломатії у воєнний час.
Обидва новодруки стали приводом для жвавої інтелектуальної дискусії серед учасників фестивалю. Автори довели, що сучасна вітчизняна література може бути не лише мистецтвом слова, а й потужним інструментом аналізу реальності. Павло Гай-Нижник і Олександр Савченко торкнулися ключових викликів сьогодення, політичної відповідальності та майбутнього розвитку держави, змушуючи задуматися над тим, якою буде Україна завтра.
Підсумовуючи захід, ведуча Юлія Донченко зазначила, що книга продовжує свій шлях до серця кожного, хто береже традиції рідного народу. XXIX фестиваль української книги па-м’яті Михайла Грушевського став справжнім святом українського слова, яке живе, надихає та об’єднує людей, нагадуючи про силу культури, історії та спільних цінностей.
Світлояра ЛІНАР,
Катерина ГАЛЕНКО.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206