Причорномор’я: крізь віки і виклики війни

Організатори висловили щиру вдячність усім, хто підтримує науковців і розуміє значення науки для суспільства. Модератором конференції виступив директор Навчально-наукового морського гуманітарного інституту Одеського національного морського університету, доктор історичних наук, професор Микола Михайлуца.

З вітальними словами до учасників звернулися депутат Одеської обласної ради, Почесний громадянин міста та області Сергій Гриневецький, директорка бібліотеки Юліана Амельченко і представниця Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті Уляна Громович. Серед почесних гостей — закордонні науковці Сільвіу Молдован (Національна рада з вивчення архівів Секурітате, Бухарест; Центр європейської історії та цивілізації Румунської академії, Ясси; Центр регіональних і плюралістських досліджень «Трансильванія», Тиргу-Муреш, Румунія) та Анатоль Петренку, доктор історичних наук, професор Державного університету Молдови.

Під час пленарного засідання пролунали доповіді, об’є-днані у кілька тематичних блоків. У першому, присвяченому викликам мілітаризованого суспільства, доцентка кафедри практичної психології ОНМУ Світлана Бондаревич розповіла про психологічні особливості бойового стресу в умовах війни. Професорка кафедри національного і міжнародного права ОНМУ Наталя Орловська висвітлила правові аспекти російської пропаганди в контексті збройної агресії проти України. Сергій Гриневецький провів паралелі між сучасними подіями та темами своїх виступів у Верховній Раді, наголосивши, що багато з питань, які колись обговорювалися в парламенті, сьогодні постали з новою гостротою в міжнародному вимірі.

Другий тематичний блок було присвячено історії вищої освіти Причорноморського регіону. Професор Юрій Котляр, перший проректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили, представив доповідь «Чорноморський національний університет імені Петра Могили: етапи 30-річної історії». Професор Микола Михайлуца поділився дослідженням про зміну статусу Одеського «водного» університету в контексті загальнодержавних процесів націоналізації вищої освіти.

У третьому блоці, що стосувався історії Бессарабії в тоталітарному контексті, Сільвіу Молдован презентував доповідь «Румунсько-совєтський кордон: справа українських партизанів (група «Марусяк»)».

Завершальний, четвертий блок, стосувався мовних процесів і культурного надбання українського Причорномор’я. Професорка кафедри іноземних мов та перекладу ОНМУ Світлана Фурманова розповіла про мовну політику й мовну ситуацію на Одещині. Професорки Ірина Тюрменко і Леся Халецька (Державний уні-верситет «Київський авіаційний інститут») представили спільну доповідь «Таврійський розпис українського Причорномор’я: презентація та популяризація». Цікавим мистецтвознавчим акордом стала робота професорки Кременчуцького національного університету імені М. Остроградського Наталії Капустян «Вілла Романа Ковшевича — квінтесенція пізньої архітектури модерну у Львові».

Після пленарної частини конференція продовжилася у форматі секційних засідань, що об’є-днали широкий спектр гуманітарних тем. Учасники обговорювали історію народів Причорномор’я в різні епохи — від доби імперій до сучасності, питання державно-правових відносин, демократії та прав людини, проблеми термінології, мовних взаємовпливів, перекладу й комунікації. Значну увагу приділили духовності, традиціям й обрядовості сусідніх етнокультур, а також історії християнських церков і релігійного життя інших конфесій у регіоні.

Учасники підкреслили, що подібні наукові форуми мають велике значення для консолідації української науки, збереження культурної спадщини та розвитку міжнародних гуманітарних зв’язків. Підсумовуючи роботу, організатори зазначили, що Причорномор’я є не лише географічним простором, а й духовним центром, який уособлює багатство історії й культури та незламність українського народу.

Конференція вкотре довела, що навіть у часи війни українські науковці залишаються відданими своїй місії — досліджувати, зберігати й примножувати знання про минуле й сучасне України, утверджуючи її гідне місце у світовій науковій спільноті.

Євген ЗАБІЯНОВ.