№ 42 (22569) четвер 30 жовтня 2025 року

27 жовтня — важлива дата для всієї України: День української писемності та мови. Про визначальну роль мови для збереження нації, про те, як народна мова буквально провела нас над проваллям історичного небуття, про нову українізацію нашого суспі-льства, про зміну мовного коду, мовне донорство та реновацію мовного національного запасу «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua) поговорив з директором Інституту української мови Національної академії наук України, доктором філологічних наук, професором Павлом Гриценком.

— Пане Павле, можна впевнено констатувати, що українська мова зараз звучить у суспільстві — і в публічному просторі, і в побуті — потужніше, ніж десять—двадцять років тому. Це природний результат історичних обставин, які ми зараз проходимо, чи наслідок державної політики з розвитку та підтримки державної мови?

Геннадієві Труханову та ще вісьмом посадовцям міськради і керівникам під-порядкованих їй комунальних підприємств Одеська обласна прокуратура оголосила про підозру у кримінальному провадженні за фактом службової нед-балості, що спричинила загибель людей. Мова – про трагедію, яка трапилася 30 вересня, коли внаслідок зливи загинуло дев’ятеро осіб.

Як повідомила пресслужба обласної прокуратури, Геннадієві Труханову (його, нагадаємо, позбавлено українського громадянства і він наразі не виконує обов’язків міського голови), звинувачують у службовій недбалості, а саме неналежному виконанні службових обов’язків, що спричинило загибель людей (ч. 3 ст. 367 КК України).

27 жовтня Одеська національна наукова бібліотека за партнерської підтримки «Суспільне Одеса» долучилася до Радіодиктанту національної єдності — найбільшого україномовного флешмобу, який традиційно відбувається у День української писемності та мови.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського радіо у 2000 році задля єднання навколо мови. Це найбільший україномовний флешмоб, який об’є-днує українців і тих, хто вчить, любить та шанує українську мову по всьому світу.

Текст цьогорічного радіодиктанту мав назву «Треба жити!». Його авторка — українська письменниця і перекладачка Євгенія Кузнєцова, відома за романами «Спитайте Мієчку», «Драбина» та «Вівці цілі».

Читала радіодиктант Наталія Сумська — українська акторка театру і кіно, народна артистка України, телеведуча, лауреатка Шевченківської премії та Національної кінопремії «Золота дзиґа».

Нещодавно в Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Грушевського відбулася Х Міжнародна наукова конференція «Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри». Захід, що вже став традиційним, зібрав провідних учених, дослідників, викладачів і студентів з України, Румунії та Молдови.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році проведення таких наукових форумів набуває особливого значення. Вони засвідчують незламність української науки та її здатність продовжувати інтелектуальну працю навіть у найскладніших умовах війни. Учасники конференції наголошували на важливій ролі науковців у зміцненні духовного й інтелектуального фронту держави, у збереженні історичної пам’яті, національної культури та ідентичності.

Прибув я з дружиною до Києва. Зустрічає нас водій одного колеги. Якось розпочалася дискусія, і то на політичні теми. Усі у Києві готові розмовляти на ці теми, адже це найважливіші і найбільш пекучі проблеми. Вони заторкують кожну сторінку людського життя, коли людина живе на території війни.

Я великий звеличник Президента України Зеленського. Тверджу, що його заслуги у цей час війни не міг би зробити будь-то інший. Це викликає велике невдоволення від водія. Він не починає спокійно. Його немов несе. Він договорюється навіть до того, що Зеленський працює, щоби догодити Москві, а я, мовляв, цього не бачу, бо живу собі спокійно в Америці і з такої далечі не розумію подій. Я трохи розсердився і сказав йому, що з його водійською освітою він не сприймає політичних процесів і не може зрозуміти, як увесь світ, окрім президента Америки, високо цінить заслуги Зеленського і в тий чи іншій формі уболіває за Україну та її народ. Решта проїзду було мовчанка. Щойно наступного дня при обіді з його працедавцем дізнаюся, що водій колись служив в охоронній службі президента Януковича.

В той день, коли закінчиться війна
І хлопці змучені повернуться додому,
Впаде на землю мамина сльоза
За тими, хто не вернеться ніколи.
Ми пригадаєм, як горів Майдан,
Крізь чорний дим Михайлівського дзвону,
Кров наших побратимів на щитах
І з кулями смертельні перегони.

………………………………………………….

В той день, коли закінчиться війна.

Олександр РОЖКО.

При кожній розмові з матір’ю Героя — чи відзначеного цим високим званням, чи ні, без різниці, вони всі герої, хто звідтіль, — після кожної такої зустрічі невідступно переслідує думка про потривожену материнську святу і світлу пам’ять, а разом з тим — відчуття якоїсь особистої вини за це.

Минулого року «Чорноморські новини» приділили значну увагу столітньому ювілею відкриття в Одесі Шостої театральної майстерні мистецького об’єднання «Березіль» (квітень 1924-го) за участі видатного українського актора, режисера, реформатора сцени Леся Степанович Курбаса (1887 — 1937). У матеріалах, присвячених цій непересічній для нашого причорноморського міста театральній події, була відзначена важлива роль представників легендарної курбасівської школи, керівників та наставників одеських студійців — сімейної пари Степана Корнійовича Бондарчука (1886 — 1970) і Софії Андріанівни Мануйлович (1892 — 1971).

Їх спільний творчий шлях став предметом ґрунтовного дослідження провідної наукової співробітниці Інституту проблем сучасного мистецтво-знавства Національної академії мистецтв України, кандидатки мистецтвознавства Наталі Єрмакової (Київ), яка з дозволу нащадків мала можливість ознайомитися із сімейним архівом С. Бондарчука — С. Мануйлович. (Див.: Наталя Єрмакова. Архів долі: публікація документів архіву С. Бондарчука і С. Мануйлович. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія: зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурології. / Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України; редкол.: В.Д. Сидоренко (голова), А.О. Пучков (заст. голови) та ін. — К.: Фенікс, 2013. — Вип. 9).

(За матеріалами виставок Одеської національної наукової бібліотеки)

Витоки одеської «Просвіти» — в діяльності одеської української «Громади». Діяла вона із 1870-х років під проводом історика Леоніда Смоленського — випускника історико-філологічного факультету Київського університету. Одеське товариство «Просвіта» — перша в Російській імперії організація українців, яка працювала легально. Офіційно вона була зареєстрована 25 листопада 1905-го, але саме товариство, як і ідея його створення, виникли набагато раніше.

Офіційному створенню «Просвіти» посприяли події Першої російської революції, коли цар Микола ІІ змушений був видати «высочайший манифест» 17 жовтня 1905 року, який проголошував свободу слова, свободу зібрань і свободу об’єднань.

У музеї Курпфальца, що в місті Гайдельберг, триває виставка «Шедеври з Одеси. Європейський живопис XVI — XIX століть». Це ще один елемент масштабного українсько-німецького культурного проєкту часів війни, втілений у співпраці трьох інституцій — Одеського музею західного і східного мистецтва (ОМЗСМ), Берлінської галереї та музею Курпфальца.

У межах виставки – лекції, читання, дискусії на тему «Мистецтво та культура в часи війни: Україна у фокусі», а також екскурсії українською мовою.

Уночі 29 жовтня збройні сили рф атакували ударними безпілотниками Подільськ.

Ворог цілив по енергетичній та транспортній інфраструктурі. Постраждали об’єкти «ДТЕК» та «Укрзалізниці». Поранень зазнав 52-річний чоловік, якого госпіталізували.

Активне користування соціальними мережами може бути пов’язане зі зниженням когнітивних здібностей у підлітків. Такого висновку дійшли вчені у великому дослідженні, яке охопило 6554 дітей віком від 9 до 13 років.

Учасників дослідження розділили на три групи: ті, хто не користувався соцмережами або робив це зрідка (57,6%), користувався помірно (36,6%) та активно (5,8%). Потім дітям провели серію когнітивних тестів за системою NIH Toolbox Cognition Battery, що оцінює пам’ять, мовлення, швидкість мислення та словниковий запас.

Цими днями відбулося урочисте вручення грамот і премій Літературно-наукового конкурсу фонду Воляників-Швабінських за 2024 рік.

Церемонія проходила у двох поважних інституціях: 23 жовтня — у Львівському національному університеті імені Івана Франка, а 27 жовтня — у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У присутності лауреатів,  викладачів та студентів університетів цю почесну місію виконав відомий громадський діяч та публіцист, представник Фундації Українського вільного університету, голова Фундації Лозинських (США), президент Світового конгресу українців (1998—2008) Аскольд Лозинський.

Європейські дослідники здійснили прорив у галузі штучного зору: новий очний імплантат PRIMA дозволив пацієнтам, які втратили зір через вікову макулярну дегенерацію, знову читати після багатьох років сліпоти.

У клінічному дослідженні 84% учасників змогли розпізнавати літери, цифри та слова завдяки цьому пристрою. Пацієнти, які раніше не бачили навіть контури, після імплантації прочитали в середньому п’ять рядків стандартної таблиці перевірки зору.

Новий тест Галлері фармацевтичної фірми Grail може виявити понад 50 видів раку. У випробуваннях взяли участь 25000 дорослих зі США та Канади, і кожен сотий отримав позитивний результат. З них у 62% випадків було підтверджено онкологію.

Такий аналіз може кардинально змінити підхід до скринінгу раку. Він допомагає виявити багато його видів ще на ранній стадії, коли є високі шанси на одужання.

З віком багато хто починає помічати дрібні провали в пам’яті. Наприклад, складно згадати, куди поклали ключі, або важче зосередитися на розмові. Такі зміни — природні ознаки старіння мозку.

Але коли когнітивні порушення стають настільки сильними, що заважають повсякденному життю, то це вже симптом сер-йозних проблем. Такі стани, як деменція, хвороби Альцгеймера, Паркінсона або наслідки інсульту, належать саме до патологічних когнітивних розладів.

Науковці повідомили, що новий препарат на основі канабісу, який активує природний ефект «підвищеного апетиту» (відомий як the munchies), може допомогти онкопацієнтам набирати вагу та відновлювати сили.

Близько 80% людей із запущеними стадіями раку страждають на виснажувальний синдром — кахексію, що призводить до втрати м’язової маси та загального ослаблення організму. Сучасні методи лікування включають стимулятори апетиту, але вони діють не на всіх.