«Надута, як кулька»

Інше місце, де теж «штормить» у колах, які цікавляться географією та політикою, — Україна. Невдовзі буде вже чотири роки, як вона відбиває масштабну агресію з боку Росії.

«Подолати наслідки колоніалізму»

В Африці вже якийсь час нуртують «політичні хвилі» незгоди з «проєкцією Меркатора», названою так за іменем фламанд-ського карто-графа ХVI століття Гепарда Меркатора.

Річ у тім, що карти Меркатора, створені для навігації та освіти, дуже «розтягують» території, які розташовані чимдалі від екватора.

Африка насправді десь утричі більша за Канаду, хоча на картах ця країна виглядає більшою. Африка також у півтора-два рази більша за Росію, а на картах Росія ого-го яка велика і значно більша за Африку.

Африканський Союз, членами якого є 55 країн континенту, запустив кампанію «Виправ карту», закликаючи замінити мапи з «проєкцією Меркатора» точнішими, які реальніше відображають справжні пропорції територій країн і континентів.

«Нинішній розмір карти Африки є неправильним. Це найдовша неправда та кампанія дезінформації в історії і вона має зупинитися», — сказав агенції Reuters Мокі Макура, виконавчий директор кампанії за зміну мап Африки.

«Воно виглядає як ніби йдеться лише про мапу, але насправді йдеться про більше», — каже віцепрезидентка Комісії Африканського Союзу Сельма Маліка Гаддаді, додаючи, що сучасні мапи спотворюють і применшують розмір Африки, перетворюючи її на «маргінальний континент», хоча насправді Африка є другим за територією континентом з населенням понад мільярд людей.

Карти і «проєкція Меркатора» є класичними в освіті, географії, картографії ось уже впродовж чотирьох з половиною століть.

«Проєкція Меркатора»

Герард Меркатор зробив колосальний внесок у світову картографію саме завдяки розробці «проєкції Меркатора», бо наше око звикло до карт, на яких світ зображений таким, яким ми його знаємо й уявляємо. Він розробив цю проєкцію для свого «Атласу». Зараз вона є однією з основних у світі — саме до неї звикли наші очі, коли ми дивимося на географічні чи політичні карти світу.

Називають цю проєкцію «рівнокутною», бо вона збері-гає рівні кути між напрямками. Меридіани, які йдуть з півночі на південь, постають у «проєкції Меркатора» паралельними рівновіддаленими ліні-ями. Паралелі (зі сходу на захід) є паралельними лініями, від-стань між якими на екваторі дорівнює відстані між меридіанами. Але чим далі на північ до Північного полюсу і чим далі на південь до Південного полюсу, то відстань між паралелями швидко збільшується.

Отже, чим далі від екватора на північ і південь, тим карта ніби «розтягується». Себто масштаб карт у цій «проєкції Меркатора» не є постійним, він збільшується чим ближче до полюсів і далі від екватора. Якщо основний масштаб належить до екватора, то найбільші спотворення розмірів об’єктів будуть якраз біля полюсів Півночі й Півдня.

«Земна куля — це куля і її на площину точно розкласти неможливо, бо вона буде з розривами. І при проєктуванні на поверхню є спотворення кутів, площі. В «проєкції Меркатора» — величезні спотворення на полюсах. Чим далі від екватора — тим більші спотворення», — зазначає в інтерв’ю «Радіо «Свобода» Ростислав Сосса, провідний експерт з картографії, який працює в Інституті історії України і спеціалізується на давніх мапах нашої країни. — Гренландія ще сильніше збільшена, аніж Росія, бо вона північніша. Канада також дуже витягнута. Чим далі від екватора — тим більше спотворення площ».

Але «проєкція Меркатора» і карти з нею дуже гарні для мореплавства — саме Меркатор і творив свою проєкцію в добу бурхливого розвитку морської навігації, морської торгівлі і великих географічних відкриттів.

«При морській навігації капітан корабля рухається на карті Меркатора по прямій, а інакше треба було б враховувати кривизну Землі, звірятися постійно з компасом і щопівгодини мі-няти курс. Тобто є плюс для морської навігації. Літаки також не летять прямо. Наприклад, рейс до Нью-Йорка з Європи виконується північніше, в ілюмінаторі видно береги Гренландії. Тобто ось так — пів-нічніше — найкоротше, а не напряму», — пояснює Ростислав Сосса.

Батько атласу

Герард Меркатор є одним із найбільших і найвпливовіших картографів усіх часів і народів в історії.

Народився він у Фландрії, на території нинішньої Бельгії, у 1512 році, а помер у німецькому Дуйсбурзі в 1594-у. Навчався у Нідерландах, а потім — в Католицькому університеті в Льовені. Хоч і вивчав християнське вчення, діалектику та латину, доля привела його до географії та картографії. Він також був чудовим гравером і виготовляв географічні й астрономічні прила-ди. А ще виготовляв глобуси — як Землі, так і неба.

У 1544 році Меркатора заарештували і кинули до в’язниці за звинуваченнями в єресі. Хоч він був католиком, але його нахил до протестантизму викликав підозри, як і його постійні роз’їзди для збирання географічної інформації. Після семи місяців ув’язнення Меркатора випустили.

У 1552-у переїздить до Дуйсбурга в Німеччині й у 1564-у стає офіційним картографом герцога Вільгельма в Клеве, що розташоване в нинішній землі Північна Рейн-Вестфалія на північному заході сучасної Ні-меччини.

Меркатор виготовляв мапи різних частин Європи, мапу Палестини, але одним з його найбільших досягнень є карта світу 1569 року. Утім, внесок у світову картографію зробить саме «проєкція Меркатора». Його також вважають батьком терміну «атлас» — у сучасному розумінні як колекції карт, що зібрані в одному, власне, атласі.

«Атлас Меркатора» був надрукований у 1595-у, через рік після його смерті, завдяки нащадкам, головно — завдяки синові Румольду Меркатору.

«Зробимо Росію знову маленькою»?

Але от що цікаво: про «проєкцію Меркатора» та її «хибність» особливо активно заговорили в останні роки і в Україні. Мовляв, це Герард Меркатор «зробив Росію великою», розтягнувши її Крайню Північ, Сибір, Чукотку, Камчатку, Далекий Схід та й решту території…

А тут ще й футболка, яку восени 2024 року вперше одягнув Президент України Володимир Зеленський з написом «Make Russia small again» («Зробимо Росію знову маленькою»). І це гасло про територіальне зменшення Росії зажило окремим життям.

Українські користувачі соцмереж активно пишуть про «помилку Меркатора», який, мовляв, зробив «погану послугу» Україні, сильно розтягнувши територію Росії на картах і прислужившись цим «міфу про велику Росію», що може підживлювати російський імперіалізм та експансіонізм.

«Дивишся на карту і здається, що Росія — гігант, а Африка — так собі, середнячок. Але цифри кажуть інше. Насправді Африка майже вдвічі більша за площею і більш ніж у десятеро численніша за населенням! То чому на картах усе виглядає навпаки? Бо більшість карт зроблені за «проєкцією Меркатора», яка «роздуває» країни біля полюсів (Росія, Канада, Ґренландія) й зменшує ті, що ближче до екватора (Африка, Південна Америка)», — пише у фейсбуці користувач Yurii SY. Він зауважує, що насправді в Африку можна «вкласти» Російську Федерацію, Сполучені Штати, Китай, Індію та майже весь європейський континент — причому одночасно.

«Тезу про те, що «Меркатор зробив Росію великою» зрозуміти можна, особливо в час такої гарячої війни. Коли нас нищить агресор, нищить наші міста, нищить наших людей, то треба йому чимось відповісти. Тому давайте зменшимо Росію хоча б на картах», — зауважує в інтерв’ю Ростислав Сосса. — Ну, мені як картографу це смішно, але я розумію всіх українців, яким Росія допекла, бо ж ніхто не сподівався, не очікував війни. Я розумію ці емоції. Росія може розпастися на окремі країни, і це не виключається. Й тоді це призведе до зменшення їхньої території».

«Справжній розмір має значення. Практично кожного з раннього дитинства ввели в оману так званими картами Меркатора, на яких чим далі від екватора, тим території більше розтягнуті й збільшені, що призводить до значних непорозумінь щодо їхнього справжнього розміру», — написав недавно в мережі Х перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця і додав: «Мапи Герарда Меркатора відмінно роблять Африку на вигляд десь такого ж розміру, як Гренландія, коли насправді Африка майже в 14 разів є більшою. Так само і Росія виглядає майже такого ж розміру, як Африка, тоді як вона десь удвічі менша. Росія є оптичним обманом, надута, як та повітряна кулька, що незабаром лусне».

Ростислав ХОТИН.

Джерело: «Радіо «Свобода» (https://www.radiosvoboda.org).

«Copyright © 2021 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»