«Пишаємося, що ми — українські гагаузи»
Нещодавно у Дипломатичній академії України за підтримки Міністерства закордонних справ відбувся День гагаузької культури — урочистий захід, що поєднав святкову атмосферу з розмовою про історію та сучасну роль гагаузької спільноти у нашій країні.
Подія, ініційована головою Асоціації гагаузьких товариств України Юрієм Дімчогло, зібрала представників дипломатичного корпусу, органів державної влади, керівництво Меджлісу кримськотатарського народу, науковців, діячів культури, активістів громадських організацій, а також творчі колективи з регіонів компактного проживання гагаузів.
Свято поєднало виставковий, гастрономічний та сценічний формати. Гості мали змогу оглянути книжкові стенди з гагаузькомовними виданнями й підручниками, експозиції з предметами побуту, привезеними з музеїв і культурних центрів, скуштувати традиційні страви та напої, а також насолодитися виступами художніх колективів.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, відкриваючи захід, наголосив, що гагаузи є «невід’ємною, інтегрованою та органічною частиною українського суспільства». За його словами, гагаузька громада відіграє важливу роль у міжнародних зв’язках України з тюркським світом. Він також підкреслив, що слоган ЄС — «Єдність у різноманітті» — є близьким українцям: «У час російської війни всі національні спільноти України довели, що Україна — наш спільний дім. Нас єднає не походження, а спільна українська ідентичність».
Очільник МЗС подякував українським воїнам гагаузького походження, які нині боронять державу, та вшанував пам’ять загиблих. Він наголосив, що захист і розвиток культур національних спільнот є питанням державної безпеки, адже російська агресія має геноцидний характер і спрямована проти самобутності кожного народу України.
Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський нагадав, що Україна — країна без міжетнічних конфліктів і без поділу на «великі» й «малі» народи: «Кожен народ, який вважає Україну своєю Батьківщиною, не є малим. Без внеску гагаузів, євреїв, кримських татар та інших наша спільна українська скарбниця не була б повною».
Віктор Єленський підкреслив, що російські спроби посіяти розбрат між громадами зазнали краху. Символами цієї єдності він назвав українських військових із позивними «Гагауз», «Румун», «Хасид», «Мадяр» — людей, які шанують своє походження, але насамперед є українцями. «Ми захищаємо наші національні спільноти не лише через зобов’язання перед ЄС, а тому, що це наша власна цінність», — додав очільник ДЕСС.
Голова Асоціації гагаузьких товариств України Юрій Дімчогло розповів про розмаїте життя представників цього етносу в нашій країні, їхній внесок у розвиток армії, науки, спорту, медицини та інших галузей, участь у громадському житті. Попри активну інтеграцію, гагаузи дбайливо зберігають свою мову, традиції та культурну спадщину.
Історико-етнологічний огляд походження гагаузького народу представив член-кореспондент НАН України Сергій Сегеда.
На сцені лунали гагаузькі пісні у виконанні Софії Цонкової. Жіночий ансамбль «Sevda gulu / Ніжна троянда» представив танцювальні композиції. Фінальним акордом став виступ співачки Наталі Деніз, яка виконала гімн українських січових стрільців «Ой у лузі червона калина…» двома мовами — гагаузькою й українською. «Ми пишаємося, що ми — українські гагаузи», — сказала вона зі сцени, викликавши бурхливі оплески.
Вечір у стінах Дипломатичної академії став живим свідченням того, як традиції, мови й пам’ять різних спільнот формують спільну сучасну Україну.
Юлія ЯСІНА.
Фото з інтернет-мережі.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
