Довіра, реформий інтеграція в ЄС

Довіра до інституцій

Українці продовжують демонструвати високу довіру до своїх міжнародних партнерів. Зокрема, найвищий рівень підтримки мають Європейський Союз (63%), Міжнародний валютний фонд (58%), НАТО (54%) та Рада Європи (53%). Організація Об’єднаних Націй (40%) та ОБСЄ (37%) також вважаються важливими союзниками України.

Серед державних безпекових і правозахисних інституцій найвищий рівень довіри мають Національна гвардія України (84%) та Служба безпеки України (78%). Значний рівень довіри мають також Державна прикордонна служба (62%), Центр протидії дезінформації (55%) і Національна по-ліція (48%).

Молоді українці (18—29 років) виявляють особливо високу довіру до силових структур, що є відображенням їхнього безпосереднього досвіду війни та важливої ролі, яку ці інституції відіграють у захисті життя та громад. Цей показник також підкреслює, що реформи визнаються молодим поколінням, вселяючи оптимізм щодо того, що майбутні лідери України бачать цінність у побудові стійких, орієнтованих на ЄС державних інституцій навіть в умовах війни.

Ставлення до євроінтеграції та реформ

Переважна більшість (68%) українців вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до ЄС. Водночас, лише 8% очікують вступу протягом одного-двох років. Найчастіше українці очікують на вступ протягом п’яти років (25%) або п’яти-десяти (31%).

Реформи, які громадяни оцінюють найпозитивніше, — це цифрова трансформація (70% задоволені) та прогрес у сфері ґендерної рівності (60%).

Опитування показує, що незадоволення антикорупційними заходами зберігається: 86% респондентів висловили своє несхвалення, що робить це питання найактуальнішим викликом для реформаторської програми України.

Оцінка підтримки  з боку ЄС

Найважливішими формами допомоги від ЄС українці бачать боротьбу з корупцією (62%), підтримку в розслідуванні воєнних злочинів (44%) і допомогу на звільнених від російської окупації територіях України (40%).

Стратегічна комунікація була оцінена як найефективніша сфера підтримки ЄС (55%), що відображає запит громадян на точну та прозору інформацію про перебіг реформ.

Майже половина респондентів (49%) також вважають консультації щодо вступу до ЄС ефективними.

Виклики і гібридні загрози

Опитування вказує на занепокоєння громадськості щодо гібридних загроз з боку росії: 81% вважають, що такі загрози посилюються.

Найбільше занепокоєння викликають онлайн-вербування російськими спецслужбами (42%), фейкові новини (32%) і кібер-атаки (23%).

Дві третини українців оцінюють готовність країни до протидії гібридній війні як помірну.

Джерела інформації та дезінформація

51% українців продовжують покладатися на Telegram як на основне джерело інформації, при цьому YouTube (25%) та особисті соціальні мережі (22%) також відіграють значну роль.

Джерелами дезінформації найчастіше вважаються Facebook й Instagram (58%), за ними йдуть месенджери (45%).

Незалежні журналісти та Центр протидії дезінформації (ЦПД) залишаються найбільш авторитетними суб’єктами у викритті фейкових новин.

Адаптація ветеранів до цивільного життя

Респонденти визначили посттравматичний стрес і стресові розлади (63%), інвалідність (54%) та проблеми зі здоров’ям (51%) як основні виклики, з якими стикаються ветерани при поверненні до цивільного життя.

Більшість (62%) вважає реабілітацію найважливішою формою підтримки. За нею йдуть можливості працевлаштування (47%) і доступ до медичного обслуговування (43%).

У рамках дослідження було опитано 2000 респондентів віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Терміни проведення: 31 липня — 5 серпня 2025 року.