№ 39 (22566) четвер 9 жовтня 2025 року

Загинути під час війни від бомби, снаряду чи «шахеда» ворога — це, хоч як парадоксально звучить, «нормально», а от загинути від недбалості, безпорадності чи непрофе-сійності співвітчизників — не просто трагедія, це щось більше, це злочин. Неможливо уявити, що відчували батьки, замкнені в цокольному поверсі (одеському напівпідвалі, якщо бути точним), коли вода невпинно заливала їх, а вони дивилися в очі своєї дитини… Хай упокоїть Господь їхні душі, а ми маємо зробити все, щоб подібного ніколи не повторилося.

29—30 вересня в Одесі через тривалий дощ затопило вулиці, будинки та підвали й загинуло 10 людей, серед них — сім’я із п’яти осіб, зокрема й дитина. Місцева влада, експерти та науковці називають різні причини цього лиха, але головна, як на мене, залишилася поза увагою.

Звинувачення та виправдання

Опис того, що спіткало Одесу 30 вересня, багато разів повторено. Які ж називаються причини трагедії?

Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group) і Консультативна місія Європейського Союзу (КМЄС) в Україні нещодавно оприлюднили результати щорічного всеукраїнського опитування громадської думки, які дають комплексне уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій, загроз, викликів та шляху країни до членства в ЄС.

Із 2015 року КМЄС в Україні ініціює проведення цього опитування, щоб забезпечити підтримку українських партнерів на основі надійних даних, які ґрунтуються на фактах. Результати 2025-го висвітлюють обнадійливі тенденції у громадській довірі до інституцій сектору цивільної безпеки, а також окреслюють чіткі виклики в сферах, що мають вирішальне значення для реформ та європейської інтеграції.

У будинках жителів приватного сектору Київського району Одеси, який найбільше постраждав від зливи 30 вересня, обвалюються стіни. Також там зсувається ґрунт на вулицях. Провали утворилися на вулицях Ейзенштейна та Магнітогорській — прямо під будинками.

Постраждалі вимагають установити причину, чому їх затопило, та змінити статус потерпілих унаслідок негоди на статус потерпілих від халатності, повідомляє кореспондентка «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua).

В Одеському національному художньому музеї відбувся показ короткометражного документального фільму «Вкорінені» (Rooted), створеного командою Post Bellum — Ukraine. Гарний і розумний фільм. Це той випадок, коли документалістика не просто інформує, а залишає по собі емоційний слід.

Стрічка присвячена голосам представників корінних народів та національних спільнот України — тим, хто вплітає власні історії у спільну історію нашої держави. Саме їхні свідчення команда Post Bellum зібрала під час експедицій різними регіонами України, щоб зберегти те, що ще донедавна передавалося лише в родинному колі.

В Одеському обласному центрі української культури (вул. Польська, 20) відкрилася мандрівна виставка «Іканича: маріупольська писанка». Це особлива подія, адже це перша фізична експозиція Маріупольського краєзнавчого музею після його знищення у 2022 році.

У центрі експозиції — відновлена колекція писанок надазовських греків «Іканича». Ці маленькі дивовижні символи народного мистецтва зберігалися у Маріуполі понад століття, а в 2022-у були знищені разом із музейним фондом. І, здавалося, були втраченими назавжди.

Близько опівночі 6 жовтня поліція Осло отримала повідомлення про дрони біля аеропорту. За попередніми даними, помітили від трьох до п’яти БпЛА. На Flightradar після півночі можна було побачити кілька літаків, які кружляли на південь від аеропорту. Безпілотники спричинили затримки рейсів, але жоден з них не переспрямували до іншого летовища. На відміну від численних випадків, коли низка прольотів невідомих дронів паралізувала роботу аеропортів у Польщі, Данії, Швеції, Фінляндії, Німеччині й інших європейських країнах, пише у своїй редакційній колонці «Лівий берег» (https://lb.ua/).

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у програмі ARD «Caren Miosga» припустив, що за запуском більшості дронів, помічених над його країною та Данією, стоїть Росія. Він зауважив, що частота вторгнень у повітряний простір Європи перевершує часи «холодної війни», але жоден зафіксований дрон не був бойовим. «Це спроби шпигунства. Це також спроби де-стабілізувати населення», — заявив канцлер і назвав ці випадки серйозною загрозою безпеці.

В архіві публікацій Telegram-каналу (серія «Дневник войны») колишній російський політик і публіцист Альфред Кох ділиться власними роздумами про трансформацію Володимира Путіна та про небезпеки необмеженої влади. Автор говорить не лише як спостерігач, а й як людина, що колись знала Путіна особисто. Текст — це емоційний аналіз того, як тривале перебування на вершині політичної піраміди спотворює психіку й руйнує здоровий глузд, перетворюючи керівника держави на заручника власних амбіцій.

«Минуло три роки і двісті п’ятнадцять днів війни. На сьогоднішніх картах ISW (американський аналітичний центр «Інститут вивчення війни». — Прим. «ЧН».) можна побачити повну відсутність будь-яких подій. Узагалі нічого. Ніхто нікуди. Повний глухий кут. Путін це називає «наступом». Я б додав: «собі на яйця». У мене це ніяк не вкладається в голові. Зрозуміло, що я його давно не бачив і востаннє спілкувався з ним аж 24 роки тому. Та тоді, коли я був з ним знайомий і час від часу контактував, він хоч і не справляв враження нобелівського лауреата, але був, готовий поручитися, цілком розсудливою і тямущою людиною. Спокійною й абсолютно адекватною.

«Війна дронів» — це словосполучення дедалі частіше лунає в закордонних та вітчизняних медіа в контексті агресії росії проти України. Нинішнє протистояння постає як поєднання старих і нових методів ведення війни, серед яких саме безпілотні літальні апарати (БпЛА) стали тим засобом, який докорінно змінює театр бойових дій.

Дрони використовуються у дуже широкому спектрі завдань: від розвідки та коригування вогню до безпосеред-нього ураження цілей. Безперечно, вони є незамінним озброєнням, що наближує нашу перемогу, допомагаючи Збройним силам України, але не варто забувати, що ворог також активно застосовує цю технологію: російські БпЛА стали найбільшою небезпекою для наших захисників.

Як відповідь на цей непростий виклик 2 жовтня в Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відбувся майстер-клас з плетіння антидронових сіток. Захід провели Марина Хом’якова і Наталія Лінговська — волонтерки фонду «МереживоUA», благодійної ініціативи, яка з перших днів війни об’єднує небайдужих громадян для виготовлення сіток та перфотентів.

(Закінчення. Початок у номері за 2 жовтня)

Мартинюк Сергій (1962) — письменник, публіцист, громадський діяч, активний учасник національно-демократичного руху кінця ХХ — початку ХХІ ст. Його громадянська позиція сформувалась у добу утвердження незалежності України й загартувалась у подіях Помаранчевої революції та Революції Гідності, в яких він брав активну участь. Був постійним учасником з’їздів НРУ, козацьких рад, культурно-просвітницьких заходів у Холодному Яру. Визнаний популяризатор українського світогляду і традицій. За вагомий внесок у розвиток української культури і духовності нагороджений низкою літературно-мистецьких премій. З початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 р. Сергій Мартинюк приєднався до Ірпінського загону територіальної оборони та безпосередньо брав участь у героїчному захисті Ірпеня й підступів до Бучі. Враження від пережитого він втілив у книзі «Позивний «Письменник», або Як ірпінці русню відірпінили», центральною ідеєю якої є сила й героїзм простих людей у вирішальні історичні моменти. У виданні зібрані щоденникові записи з перших місяців війни — чесні й відверті свідчення про війну, ворога, українську боротьбу та національну ідентичність. Сергій Мартинюк безкомпромісно розкриває суть «русского міра», демонструючи глибину спротиву українців, сплетену з історичними паралелями, ненавистю до агресора і великою любов’ю до Батьківщини. Книга багата на влучні цитати, які точно передають суть війни. Автор різко засуджує мовчання і байдужість частини суспільства, відкрито критикує помилки влади перед війною, стан освіти та культури, але найголовніше — надихає читача до активної боротьби.

30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, Одеську національну наукову бібліотеку відвідав культовий, без перебільшення, український літератор, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр.

Творча зустріч і щира та відверта розмова з майстром слова відбулася у переповненому головному читальному залі ОННБ. Послухати улюбленого автора, незважаючи на руйнівну зливу, яка в місті спричинила транспортний колапс і навіть забрала людські життя, прийшли сотні одеситів різного віку.

4 жовтня відкрилася унікальна мистецька виставка «Форпост майбутнього в симфонії кольору», що стала своєрідною зустріччю двох стихій — руйнування і творення, війни і мистецтва. Ба більше: війна заговорила не вибухам, а кольорами — яскравими, сміливими, майже сонячними.

У центрі експозиції — роботи людини, яку знаємо як одного з найвідоміших командирів сучасної війни — полковника Мамуки Мамулашвілі, очільника Грузинського національного легіону, найбільшого іноземного добровольчого підрозділу, що з 2014 року захищає Україну від російської агресії і є символом грузинсько-українського братерства по зброї. Із 14 червня 2024-го на росії він офіційно названий терористом.

Щойно заходиш у виставкову залу — і ніби опиняєшся серед них. Зі світлин дивляться усміхнені, сильні, люблячі чоловіки. Учора вони були будівельниками, вчителями, істориками, інженерами, айтішниками, водіями... Планували майбутнє, ростили дітей, ремонтували дім, збиралися у відпустку… Але коли війна прийшла в їхнє життя — вони стали до зброї.

2 жовтня у музеї «Степова Україна» — експозиції Одеського історико-краєзнавчого музею (вул. Ланжеронівська, 24) відкрилася фотовиставка «Не народжені для війни».

Середня температура на планеті підвищується на всіх континентах, а Європа нагрівається вдвічі швидше за інші регіони. Дослідження свідчать, що з 1980 років тут температура підвищилась на 1,2 градуса.

Теплішає і в Антарктиді: у лютому 2022-го зафіксували рекордні +18,3 градуса. Танення льоду призводить до підвищення рівня Світового океану. Супутникові дані NASA показують, що за останні 30 років вода піднялася щонайменше на 10,2 сантиметра.

«РБК-Україна» (https://www.rbc.ua) розпитало старшу наукову співробітницю Українського гідрометеорологічного інституту та наукову співробітницю Національного антарктичного наукового центру, чотириразову учасницю експедицій на полярній станції «Академік Вернадський» Анастасію ЧИГАРЕВУ про те, що відбувається з кліматом в Антарктиді та які наслідки глобальних змін уже відчуває Україна.

Історія «Вільних воїнів» з Одеси

Ветерани, учасники «Ігор Нескорених» Ілля Пилипенко та Арсен Рябошапко заснували громадську організацію з розвитку адаптивного спорту для ветеранів та ветеранок «Вільні воїни».

«Ідея з’явилася під час підготовки та участі в Invictus Games у Канаді. Тоді ми відчули, наскільки спорт допомагає відновлюватися та знаходити внутрішню силу. Водночас зрозуміли, наскільки в Одесі обмежені можливості для занять адаптивним спортом. Поєднання цих факторів і надихнуло нас створити умови, де ми та інші ветерани могли б тренуватися, розвиватися і соціалізуватися», — розповів Ілля Пилипенко, співзасновник ГО «Вільні воїни».