Переглядів: 250

Бути поручі знаходити рішення

Історія Наталії Єршової, фахівчині із супроводу ветеранів

Кожна історія фахівця із супроводу — унікальна і водночас про одне: про відповідальність бути поруч із тими, хто повернувся з війни, та їхніми родинами. Хтось приходить у цю професію зі сфери соціальних послуг, хтось — із медицини чи психології. А Наталія Єршова — з юриспруденції. Її вибір став результатом особистої втрати та внутрішньої сили.

«Мій чоловік — військовий. На початку повномасштабного вторгнення він вирішив: іде захищати Батьківщину. Коли ми повернулися з військкомату, повідомив про це батькам. Мій батько відповів, що не залишить його самого, і того ж дня теж пішов до військкомату. Із березня 2022 року вони разом стали до лав однієї бригади та служили поруч до останнього, — згадує Наталія. — Під час виконання завдань на передовій батько наполягав, що не хоче, аби небезпека лягала на молодших, і поїхав сам. У березні 2024-го він загинув, виконуючи бойове завдання».

Саме ця втрата, а також власний досвід дружини військовослужбовця змінили її професійні плани. «Я відчула, що хочу допомагати військовим і підтримувати членів сімей загиблих, бо знаю, як це залишитися наодинці зі своїм болем і буденними проблемами», — каже вона.

Щоб підготуватися до нової ролі, Наталія пройшла навчання для фахівців у Бородянці, організоване Міністерством у справах ветеранів. «У нас були чудові лектори, психологи із Хортицької національної академії. Вони пояснювали: не можна брати на себе всі проблеми людей. Спершу я кидалася допомагати з усією душею, серце стискалося від кожної історії, потім зрозуміла: якщо не збережеш себе, не зможеш допомогти іншим», — по-ділилася вона.

Із грудня 2024 року Наталія Єршова працює фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб у Розквітівській територіальній громаді Одеської області, яка об’єднує 14 населених пунктів.

Початок роботи на новій посаді був непростим: «Дуже хвилювалася. Сиділа за столом у сільраді й телефонувала ветеранам. Думала: а раптом скажу щось не так? Але я виписала всі державні програми, і коли дзвонила, то пропонувала скористатися ними: «Є лікування, протезування, санаторії. Можемо спробувати?».

Згодом у громаді вже знали: до Наталії можна звернутися у будь-який момент. «Коли приходить військовий, він у своїй тривозі. Він хоче виговоритися. Я ніколи ні в кого не випитую, вони самі, коли хочуть, розповідають — як подолали шлях, як проходять реабілітацію, але знають, що фахівець із супроводу — це той, хто може підтримати, допомогти», — каже вона.

До фахівчині звертаються ветерани й ветеранки, члени їхніх родин, а також сім’ї загиблих і зниклих безвісти. Найчастіше це питання соці-альних виплат і пенсій, що вимагає постійно відстежувати зміни у законодавстві. «Щодо виплат весь час потрібно оновлювати знання й перечитувати закони та розпорядження», — пояснює Наталія.

Так, одна з матерів безвісти зниклого не знала про можливість оформлення пенсії з втрати годувальника. Спочатку в ТЦК їй відмовили, але після додаткових консультацій і збору документів вона змогла отримати належну допомогу. Подібна ситуація трапилася й з іншою родиною: після уточнень у відповідних службах виплату вдалося оформити, і тепер мати отримує пенсію.

Є питання щодо компенсацій за навчання дітей військових. «Ми також писали з ветераном щодо його дитини — про повернення коштів за навчання. Я дуже радію за цих дітей, бо це велика підтримка», — наголошує Наталія.

Часом робота вимагає взаємодії з військовими частинами: «Йдеться про акти розслідування щодо загиблих захисників. До мене звернулася дружина військового, яка чекала на документи майже п’ять місяців. Я намагалася підтримати її та прискорити процес. Добре, що є військові частини, які йдуть назустріч і сприяють у таких ситуаціях».

Є й дуже болючі історії. «Коли жінка залишається з маленькою дитиною і вагітна ще однією, а її чоловік загинув — чекати роками вона просто не може. Тому ми намагаємося якнайшвидше оформити всі документи, щоб родина отримала хоча б мінімальну допомогу — зарплату, відпускні, грошове забезпечення», — розповіла Наталія.

Робота з ветеранами — це не лише документи. «Нещодавно воїн-захисник з нашої громади проходив реабі-літацію в Івано-Франківську. Кажу йому: є програма, не хочете полікувати зуби? Він: так, хочу. Я знайшла клініку поруч із ним, і він там лікувався», — поділилася досвідом.

Намагається також мотивувати ветеранів займатися спортом: «Кажу: у нас в районі проводяться спортивні заходи. Це для вас розрядка. Дзвоню, прошу їх прийти».

У своїй роботі Наталія активно співпрацює з різними установами — від медичних закладів і ЦНАПів до служби зайнятості. Це дозволяє комплексно допомагати ветеранам та їхнім родинам у різних життєвих ситуаціях. «Один ветеран працював на сезонній роботі, а коли вона закінчилася, залишився без заробітку. Я порадила: станьте на облік у центрі зайнятості — там три місяці виплачують фінансову підтримку. Він так і зробив, а через два місяці знайшов нову роботу», — поділилася досвідом фахівчиня.

Особливо її тішить, коли ветерани пробують нове: «Один із них хоче відкрити власну справу — виготовляти дрони. Я сконтактувала його із центром зайнятості, щоб допомогли податися на грант. Вважаю, що це чудово, коли люди, які пережили війну і втрати, починають розвиватися, не замкнулися у своєму болю».

«Я думаю, що фахівець із супроводу — це людина, яка повинна зрозуміти, вислухати і реально допомогти, щоб ветеран знав: він не один», — підкреслила Наталія. Та найбільший виклик — коли рішення нема: «Найважче — не змогти допомогти. Вислухати можна завжди, але якщо я не можу вирішити питання, то це для мене найбільший біль».

Попри складнощі, Наталія вірить у сенс своєї роботи: «Я бачу, що мої ветерани ідуть далі. Хтось навчається, хтось відкриває власну справу, хтось лікується. І я цьому радію, відчуваю, що все не дарма».

Робота Наталії Єршової складається з простих, але значущих речей: дзвінок мамі зниклого безвісти, пошук клініки для ветерана, допомога дружині загиблого в оформленні документів, підтримка у відкритті справи чи поверненні коштів за навчання… Усе це — конкретні дії, які змінюють життя людей. Її сила — у щоденній праці, яка дає відчуття підтримки й допомагає рухатися далі.

Як знайти свого фахівця із супроводу?

Знайти свого фахівця із супроводу ветеранів та ветеранок можна у Ветеран Pro. Для цього: увійдіть у застосунок Дія > Сервіси > Ветеран Pro > Пошук фахівця; введіть область, громаду для пошуку або прізвище та ім’я фахівця, якщо хочете обрати конкретного; натисніть «Застосувати».

Фахівець із супроводу — один із флагманських проєктів Міністерства у справах ветеранів України, що реалізується на виконання Стратегії ветеранської політики та у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, ухваленої за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Спілкувалася Ярина КОРНІЄНКО.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

050-55-44-203, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 050-55-44-203
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net