«Божевільні» ідеїпрофесорки Кумачової, або Як одеситка стала лауреаткою премії Л’Ореаль/ЮНЕСКО «Для жінок у науці»

Високо оцінюючи наукові досягнення і гендерну рівність, Фонд L’Orеal спільно з ЮНЕСКО у 1998 році започаткували премію «Для жінок у науці», спрямовану на зміцнення позицій науковиць, підтримку передового наукового досвіду та сприяння талановитим жінкам-ученим у визнанні, на яке вони заслуговують. Метою цієї премії є покращення позицій жінок у науці шляхом визнання заслуг видатних дослідниць. Щорічно міжнародне журі обирає переможниць в окремих регіонах: Африка і Середній Схід, Азі-атсько-Тихоокеанський регіон, Європа, Латинська Америка і Кариби, Північна Америка.

Однією з лауреаток цієї премії 2009 року стала Євгенія Кумачова (Канада) — «за дослідження фундаментальних і прикладних властивостей полімерів, включаючи створення концепції та розробку нових матеріалів». Наразі вона — єдина одеситка, яка отримала цю авторитетну відзнаку.

Євгенія Едуардівна Кумачова народилася 22 червня 1955 року у звичайній одеській сім’ї: батько — інженер-електронник, мати — лікарка-офтальмолог. Змалку вирізнялася здібностями. Свідчення цьому — вступ до школи №107, у якій особлива увага приділялася вивченню англійської мови. До речі, у старших класах навіть деякі предмети викладалися англійською. Таких шкіл в Одесі було обмаль, тож вступити туди було непросто. Дівчина витримала випробування.

Зараз це може здатися дивним, але майбутня видатна фахівчиня у галузі хімії у шкільні роки серйозно замислювалася про кар’єру в гумані-тарній сфері — літературі чи журналістиці. Писала вірші, які навіть були відзначені на міських конкурсах. Шкільні друзі іноді запитають її: «Євгеніє, де твоя поезія?». На що професорка Кумачова відповідає: «Моя поезія — у дослідницьких пропозиціях, у моїх заявках на фінансування». На перший погляд, така відповідь викликає подив: надто далекими одне від одного здаються поезія і заявки на фінансування наукових досліджень. Євгенія Едуардівна пояснює це так: «Я намагаюся, щоб мої ідеї, пропозиції викликали інтерес. І насамперед — у мене самої. Я вигадую творчі ідеї. Але моя фантазія спирається на фундаментальну роботу щодо реалізації цих ідей. Пропонуючи будь-що, розробляю чіткий план діяльності. І це поєднання фантазії з ґрунтовною підготовкою робить мої пропозиції конкурентоспроможними».

Людиною, яка відкрила світові майбутнього вченого, стала вчителька хімії Марія Юхимівна Каплун. Якось вона доручила Євгенії організувати вечірку для старшокласників, де основну увагу було б приділено цій дисципліні. Школярці довелося прочитати чимало книжок і статей, щоб знайти захоплюючі історії про хімію, підготувати тести та демонстрації дослідів. Це настільки відрізнялося від того, що вивчали за шкільною програмою, що їй захотілося якнайбільше дізнатися про цю науку. Особливо ж її вразило те, що деякі важливі відкриття були зроблені випадково або завдяки «божевільним» ідеям.

«Тепер я завжди вигадую такі «божевільні» ідеї», — з усмішкою зізнається дослідниця.

Вищу освіту Євгенія здобула у Санкт-Петербурзькому технологічному інституті, який закінчила з відзнакою у 1978 році. Потім працювала в інституті лакофарбової промисловості, де провела свої перші наукові дослідження. У 1985-у, після закінчення аспірантури, захистила дисертацію і почала працювати на кафедрі колоїдної хімії Московського університету. У 1991—1994 роках як стипендіатка Minerva Foundation працювала в Інституті Вейцмана в Ізраїлі. У 1995-у переїхала до Канади, і відтоді — у Торонтському університеті. Заслужений професором хімії цього університету. Читала лекції у провідних університетах світу, зокрема в Оксфордському та Кембриджському. Має понад 40 патентів.

Наукова діяльність професорки Євгенії Кумачової — широка і різноманітна. Займалася дослідженнями в галузі полімерів, нанонауки, мікрофлюїдики, хімії інтерфейсів. Її увагу привернули проблеми використання штучного інтелекту для синтезу та виготовлення матеріалів. Брала участь у моделюванні біоло-гічних станів інфаркту міокарда, інсультів та інших захворювань, що було пов’язане з використанням полімерів та наноматеріалів. Зробила також значний внесок у галузь самоскладання наночастинок та мікрочастинок тощо.

Діяльність Євгенії Кумачової високо оцінено науковою спільнотою різних країн. Вона — член Королівського товариства Канади та Лондонського Королівського товариства. У 2012 році відзначена премією імені Гумбольдта, яку німецький Фонд Олександра фон Гумбольдта присуджує за науковий внесок провідним зарубіжним дослідникам на визнання їхніх видатних академічних досягнень. У 2019-у — нова нагорода: премія Де Женна від Королів-ського хімічного товариства (Великобританія) за видатні та унікальні роботи в галузі хімії матеріалів. У 2021-у — стипендія Гуггенхайма. Це грант для тих, хто продемонстрував винятковий творчий потенціал або виняткові творчі здібності в мистецтві. У 2023-у — премія Американського хімічного товариства в галузі хімії полімерів. І це лише частина наукових відзнак.

У 2020 році Євгенія Кумачова стала офіцером Ордена Канади — «за внесок у хімію, особливо в галузі мікрофлюїдики та дослідження полі-мерів, а також за її зусилля як захисниці інтересів жінок у науці».

«Коли люди починають говорити про те, як залучити жінок до науки, — каже Євгенія Едуардівна, — я завжди питаю: «Що саме ви пропонуєте робити?. Скільки грошей ви готові вкласти в програми для молодих матерів? Наприклад, чи могли б ви виділити гроші на няню, щоб молоді мами могли витрачати кілька годин на місяць на написання заявок, а не на те, щоб тримати дитину на колінах?». Я не погоджуся брати участь у жодній діяльності, поки не дізнаюся, що саме буде зроблено. Досить організовувати нові комітети — займіться чимось практичним!».

Важко знайти чіткіше й зрозуміліше формулювання гострої проблеми та шляху її вирішення.

Тридцять років насиченого життя та роботи в Канаді не затьмарили доброї пам’яті про рідне місто.

«Моє улюблене місце роботи — пляж, — зізнається професорка Кумачова. — Море для мене — джерело натхнення й ідеальне місце для роздумів і фантазій».

Чи варто підказувати, звідки взялася така любов до моря?

Едуард АМЧИСЛАВСЬКИЙ,
Олександр ГАЛЯС.