Народний рух: на перехресті часів

Захід розпочався у відділі науково-дослідної та популяризаторської діяльності «Музей української книги». Вступне слово виголосив доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України Григорій Гончарук — незмінний голова оргкомітетів усіх одинадцяти наукових конференцій з історії Руху. З вітальними словами до учасників звернулися директорка бібліотеки Юліана Амельченко, голова політичної партії «Народний Рух України» Андрій Корнат, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та голова Одеської крайової організації НРУ Василь Вельможко.

У рамках пленарного засідання було виголошено низку доповідей щодо історичних аспектів та  ключових ідеологічних засад діяльності Руху. Зокрема, Іван Заєць, один із засновників НРУ, народний депутат України багатьох скликань, акцентував на Рухові як на формі самоорганізації українців у боротьбі за незалежність. Голова Миколаївської обласної організації НРУ Юрій Діденко у своєму виступі відзначив початок ширшого руху за утвердження української ідентичності на Півдні України. Науковець Василь Деревінський присвятив доповідь питанню кадрової політики Народного руху у 1990-х роках, особливо наголосивши на ролі В’ячеслава Чорновола в цьому процесі.

Надалі учасники продовжили роботу в секціях у відділі соціокультурної діяльності, поділених за тематичним спрямуванням. Перша секція зосередилася на історії Руху та діяльності регіональних організацій. Згадувалися як складні етапи становлення багатопартійності, так і реакція південноукраїнських осередків на програмні документи НРУ. У цьому контексті особливу наукову цінність мала доповідь доктора історичних наук, професора кафедри філософії, політології, психології та права Одеської державної академії будівництва й архітектури Олександра Шишка, присвячена аналізу реакції на проєкт програми Народного руху України на Одещині. Важливим внеском у висвітлення теми стали й спогади про зародження Руху в нашому краї Олеся Чайківського та Сергія Савченка. Надія Яшан поділилася своїм досвідом лідерства у партії у 2006—2012 роках.

Друга секція, яка викликала особливий інтерес, стосувалася діяльності Руху в умовах повномасштабної війни з Росією. Василь Вельможко окреслив сучасний стан та виклики, з якими стикається політична сила сьогодні. Григорій Гончарук говорив про значення документального збереження історії. Значущою була також доповідь Катерини Гусєвої та Ігоря Яковлєва, які презентували спільні проєкти молодих вчених з політичною партією. Вагоме місце у програмі секції посіла доповідь Ксенії Сорокіної та Євгена Забіянова, яка висвітлювала функціонування Одеської обласної організації НРУ в умовах воєнного стану за матеріалами офіційного сайту.

У третій секції учасники зосередилися на постатях, які відіграли ключову роль у формуванні ідеологічного та культурного обличчя Народного руху. Прозвучали біографічні, аналітичні та мемуарні роз-відки, присвячені як внеску окремих діячів у розвиток національного руху в минулому, так і їхній активності в умовах нинішньої російсько-українсь-

кої війни. Зокрема, учасники секції поділилися спогадами про особисті зустрічі з В’ячеславом Чорноволом, що стали важливими віхами громадсько-політичного пробудження Півдня України. Окрему увагу було приділено внеску таких постатей, як Григорій Гончарук, Дмитро Кремінь, Віктор Цимбалюк та Василь Вельможко, чия діяльність поєднувала культурний, просвітницький і політичний компоненти та відчутно вплинула на формування української ідентичності в регіоні.

Після інтенсивної дискусійної частини наступного дня учасники конференції мали змогу долучитися до екскурсії містом для кращого ознайомлення з Одесою як культурним та історичним центром країни. Екскурсійний супровід здійснив доктор історичних наук, професор Тарас Гончарук, чия захоплива розповідь допомогла побачити знайомі вулиці крізь призму національно-визвольної історії.

Захід наочно продемонстрував, що ідеї Народного руху України не лише залишаються актуальними, а й набувають нових сенсів у контексті сучасних викликів, зокрема війни за незалежність та європейське майбутнє нашої держави. Учасники конференції неодноразово підкреслювали, що збереження, осмислення й переосмислення історичної пам’яті є не лише справою минулого, а й активним чинником формування громадянської свідомості та національної ідентичності сьогодні. Формат форуму став прикладом продуктивного діалогу між поколіннями, у якому поєдналися академічна точність, емоційна глибина особистих свідчень та щире прагнення передати історичний досвід тим, хто продовжує розбудову України сьогодні. Синтез наукового аналізу із живою історичною пам’яттю рухівців сформував цілісне бачення місця та ролі Народного руху у становленні незалежної України, а також зміцнив усвідомлення неперервності національного поступу.

Вероніка КЕДЬ.