№ 29 (22556) четвер 31 липня 2025 року

Попри напружені бої на окремих ділянках фронту в Україні, російська армія не демонструє здатності до оперативного прориву. 

Позатим, Захід мусить посилити допомогу Україні, надати їй далекобійні ракети, і посприяти зусиллям щодо запобігання масовим повітряним ударам Росії по мирних українських містах.

Про це, а також про можливі сценарії завершення війни в Україні розповів колишній командувач Армії США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Годжес в ексклюзивному інтерв’ю «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua).

— Президент США Дональд Трамп 14 липня оголосив Росії 50-денний ультиматум з погрозою, по суті, посилити її економічну блокаду. Ви у своєму недавньому інтерв’ю сказали, що Захід і досі не використав усіх доступних інструментів, аби паралізувати РФ. На вашу думку, які конкретні економічні важелі мають застосувати США після завершення дії ультиматуму, щоби примусити Росію до миру?

Цей текст — продовження циклу розмов «Лівого берега» (https://lb.ua) з послами України в ключових країнах. Першим було інтерв’ю з амбасадором України у Великій Британії Валерієм Залужним. Нині — спілкування з представницею України у США, Надзвичайним і Повноважним Послом Оксаною Маркаровою.

— Уже відомо, що наступним послом України в США стане Ольга Стефанішина. Підсумки вашої п’ятирічної роботи на посаді підбиватимемо згодом, а зараз спитаю так: які основні виклики ви передасте Стефанішиній у спадок, з огляду на політичну ситуацію у Штатах, а також на те, що має тривалість у часі?

Учора депутати Одеської міської ради та члени постійної комісії з питань житлово-комунального господарства підтримали проєкт рішення про збільшення фінансування міської програми «Незламна Одеса» на суму 50 мільйонів гривень.

Як пише «Інтент» (https://intent.press), «Незламна Одеса» — це цільова програма на 2024—2026 роки, спрямована на допомогу містянам у відновленні житлових будинків, зокрема пошкоджених через атаки та обстріли ворога. У програмі акумулюються всі напрямки, пов’язані з ліквідацією наслідків російських атак. Через це наразі у ній містяться і заходи, які реалізуються в рамках програм розвитку житлового господарства та благоустрою на 2022 — 2026 роки.

За благодійні внески на підтримку газети щиро дякуємо Романові Тарасовичу Кракалії, Володимирові Андрійовичу Кудлачу, Сергієві Івановичу Мефодовському, Володимирові Павловичу Павліченку, Миколі Антоновичу Пасічнику. Нехай ваша доброчинність повернеться вам сторицею!

Тим, хто має бажання і змогу підтримати українську газету Одещини, нагадуємо наші банківські реквізити (код ЄДРПОУ — 20990766): рах. № UA 173052990000026008034905949 в АТ КБ «Приватбанк».

Очевидно, що жодна спроба зупинити нинішню російсько-українську війну, не досягнувши її мети, приречена на провал. Щодо мети Московії, то впродовж століть вона незмінна – дійти до останнього моря, як заповідав своїй орді, частиною якої згодом стала й Московія, Чингісхан. Знищити свого ворога – такою є мета цієї війни для України. Лише у цьому разі українці отримають тривалий мир. Знищення Московії не означає знищення її населення або матеріальних засобів його існування. Знищення Московії означає лише знищення імперії зі столицею у Москві. Тут мають виникнути нові держави, а безпечні кордони України відповідати не лише відновленню кордонів 1991 року, але й долученню до складу України її інших історичних земель (дивись карту України 1918-го часів гетьмана Павла Скоропадського).

Принциповим є чітке формулювання мети війни для українців, світу і Московії: «Свободу Україні і поневоленим народам». Народи Московії мають бачити в Україні не лише хороброго захисника власної землі, але і їхнього визволителя від імперської Москви. Розуміння глобальної мети війни і впевненість у її справедливості є джерелом сили для армії і патріотів тилу. І ще: населення України, починаючи з дитячого віку, слід привчати до думки, що Україна завжди була, є тепер і завжди буде територією війни. Така наша доля, що завжди вимагатиме від нас жити з повним напруженням усіх життєвих сил і прагнути до найвищих результатів у всіх ділянках діяльності і держави, й окремої людини.

Заява політичної партії «Народний Рух України» щодо знищення друкованих засобів масової інформації

В Україні зроблено ще один крок до знищення друкованих засобів масової інформації. Редакції газет отримали від «Укрпошти» попередження про чергове значне підвищення вартості доставки періодики з 1 січня 2026 року. Місячна доставка одного примірника газети за передплатою, яка становила 5 грн, зросте до 7 грн.

Щоб покрити ці додаткові видатки для «Укрпошти», редакціям доведеться підвищувати вартість передплати в середньому на 50–60 і більше грн на півріччя. Про збільшення власних надходжень за рахунок передплати виданням тепер можна і не мріяти. Навпаки, вони зменшаться, бо знову зменшаться тиражі, зважаючи на загальне підвищення вартості життя, неякісну доставку газет, які пересувні від-ділення залишають сіль-ським передплатникам десь у місцевих магазинах, і по-тім кожен має йти по свій примірник.

Анатолій Криволап — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, дійсний член Національної академії мистецтв України, чиї картини лише за останні кілька років були представлені на престижних виставках у Франції, Польщі, Бельгії, Німеччині. Його роботи чотири рази встановлювали світові рекорди продажів сучасного українського мистецтва на міжнародному артринку, а найдорожча картина «Кінь. Вечір» у 2013-у на лондонському аукціоні Phillips була продана за рекордні $186200.

У 2020 році майстер найтонших колірних нюансів уві-йшов до списку 100 великих українців за рейтингом журналу «Новий час», а в 2024-у — до рейтингу «Люди десятиліття» того ж видання.

«Паперові крила» — так художниця Ірина Резніченко назвала свою виставку графіки, що відкрилася у залі Музею книги в бібліотеці ім. Михайла Грушевського.

Десь у Празі… Десь у Кракові… Десь в Одесі… Назви її робіт. Творчі маршрути художниці… Це просто чудово, коли майстер має таку можливість — мандрувати світом. І мандрівки ці — заради того, щоби уповні оприявнити свій талант.

26 липня в Музеї української книги, розташованому в улюбленій для багатьох бібліотеці імені Михайла Грушевського, відкрилася персональна виставка графіки Ірини Резніченко — художниці родом з Одеси, яка нині живе та працює в Норвегії. Назва експозиції — «Паперові крила» — символічна і промовиста: це не лише метафора творчості, а й вияв внутрішньої свободи, здатності мистецтва долати кордони й обставини.

«Крила, які дарують подорож крізь час і простір, дарують натхнення й відчуття свободи. Вони відкривають нові горизонти, дозволяють побачити світ під іншим кутом, відчути іншу реальність. Навіть якщо ці крила зроблені з такого крихкого й, здавалось би, ненадійного матеріалу, як папір — вони все одно здатні нести вперед, допомагати рухатися, мріяти і творити», — ділиться художниця.

Незважаючи на відстань, Ірина Резніченко не відділяє себе від України. У перші дні повномасштабної війни вона разом з нашою діаспорою в Норвегії об’єдналася для допомоги Батьківщині. Це і збір коштів, й участь у благодійних акціях, і публічне представлення українського мистецтва за кордоном. Художниця активно підтримує ЗСУ, долучається до аукціонів, віддаючи свої твори на доброчинні цілі.

Упродовж січня-червня в українські водойми випустили вже 712 тисяч мальків. До кампанії зариблення долучилися 13 областей — від Харківської на сході до Львівської на заході.

«Системна робота з відтворення водних біоресурсів важлива як для розвитку рибного господарства, так і для покращення екологічного стану наших водойм. Цього року ми запровадили новий механізм фінансування зариблення — від надходжень з аукціонів на промисловий вилов. Завдяки цьому на зариблення водойм уже буде спрямовано понад 15 млн грн», — зазначив голова Держрибагентства Владислав Невеселий.

Як зміна клімату впливає на водні екосистеми та посилює негативний вплив посух

Зміна клімату прискорюється, й Україна відчуває це однією з перших у Європі. Останні десятиліття супроводжуються безпрецедентними температурними рекордами та тривалими посухами, що охоплюють дедалі більші території Європи і стають новою «нормою». Всесвітній фонд природи WWF-Україна підкреслює: результати досліджень свідчать про зростання інтенсивності стихійних гідрометеорологічних явищ в нашій країні, зокрема посух, які, своєю чергою, призводять до дефіциту водних ресурсів.

Дані Українського гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47–0,59°С, а в північній півкулі та Європі – 0,34 та 0,47°С відповідно. Ці дані показують, що швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні й європейські темпи.

Національний банк України виніс на обговорення проєкт постанови про поступове вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок.

Як зазначається у повідомленні НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 мільярда розмінних монет: 1,4 мільярда номіналом 50 копійок та 4,1 мільярда номіналом 10 копійок.