Освітній фронт і простір нових візій

Організатори не приховують емоцій: створити таку масштабну виставку під час війни — це не лише культурна подія, а й акт стійкості. Директорка музею Катя Кулай розповідає: «Такий важливий мистецький рубіж, як 160 років, поєднав минуле, сучасне та майбутнє. Цей проєкт  готувався більше пів року. Це була ґрунтовна архівна та наукова робота, результатом якої стала експозиція із понад 300 студентських робіт».

Слід зазначити, що цьогоріч це вже третя велика подія до 160-ліття «Греківки». 26 травня у галереї «#ARTODESSA» Літнього театру Міського саду відкрилася виставка «Скульптура. Час. Пам’ять», де були представлені роботи студентів, викладачів і випускників навчального закладу, виконані з найрізноманітніших матеріалів — каменю, металу, глини, гіпсу, дерева, полімерів, що втілюють сміливість творчого мислення митців та їхній потужний творчий потенціал.

Другою подією ювілейного року стала виставка «Міст відродження», що відкрилася 19 червня в Museum of Odesa Modern Art. Її куратори сміливо з’єднали дві ключові епохи — драматичний міжвоєнний період та сучасність, з її болем, пошуками і внут-рішнім світ-лом. На першому поверсі музею — класика: твори Т. Фраєрмана, М. Павлюка, М. Жука, полотна яких — ніби спогад про тишу перед бурею. Другий поверх — експресія нової генерації. Сучасні роботи студентів і молодих випускників «Греківки» буквально пульсують живим духом пошуку, спротиву і надії.

Усі ці три знакові події в культурному житті Одещини дають можливість детально осягнути історію коледжу, оцінити значення художньої освіти для становлення митців різних поколінь і роль самого закладу як центру тяжіння для творчих, натхненних особистостей.

А з’явилася тоді Школа рисування й креслення в портовій Одесі з ініціативи Товариства витончених мистецтв 30 травня 1865 року. Її підтримали видатні діячі: аристократи, архітектори, міський голова, митці. Існувала вона на пожертви, не маючи власного приміщення, перші викладачі працювали безкоштовно. Завдяки зусиллям архітектора Ф. Моранді у 1885-у заклад отримав власну будівлю. У 1899-у школа отримала статус училища, а викладачі — права державних службовців. Згодом з’явилися театральні, керамічні майстерні, власна друкарня, студенти проходили практику на виробництвах.

Біля витоків її створення стояли знанні митці та педагоги Ф. Мальман, А. Бауер, Л. Іоріні, П. і Ц. Бонні, А. Шейнс та інші. Їхні твори й досі зберігаються у фондах Одеського художнього музею, нагадуючи про часи формування цього закладу, що пережив імперії, війни, революції, змінював назви, але зберіг дух вільного мистецтва.

У 1924-у Одеське художнє училище було перейменоване на Політехнікум образотворчих мистецтв, у 1930-у — на Мистецький інститут, у 1934-у — знову на училище. У 1965-у з нагоди 100-ляття від дня народження художника-баталіста Митрофана Грекова училище отримало його ім’я. У 1997-у Одеське художнє училище, Одеське театрально-художнє училище та Одеське культурно-освітнє училище були об’єднані в Одеське театрально-художнє училище ім. М.Б. Грекова. В 2007-у Одеське художнє училище було відновлене, а в листопаді 2018-го стало коледжем.

У стінах цього закладу здобули першу художню освіту П. Піскарьов, Л. Пастернак, І. Бродський, П. Волокидін, О. Шовкуненко, Н. Альтман, Д. Бурлюк. Тут викладали й навчалися яскраві живописці, що визначили візуальний стиль свого часу, як-от К. Костанді, Ф. Рубо, Ю. Дмитренко, П. Леруа, А. Красовський, Т. Фраєрман, М. Жук, М. Павлюк, Ю. Єгоров, В. Власов, В. Токарев, К. Ломикін, В. Алікберов, К. Білетіна, Н. Альтман, Г. Гармидер, І. Гусєв, А. Ґавдзінський, О. Мась, С. Рябченко, Є. Столиця, О. Шовкуненко та багато інших, імена яких золотими літерами вписані в історію живопису.

Безліч славних імен скульпторів пов’язані з «Греківкою»: Б. Едуардс, А. Чубін, М. Степанов, О. Копйов, В. Голков, Т. Кожевнікова, Ф. Фальчук, Т. Судьїна, К. Литвак, І. Стаднік, Є. Чумак, О. Верьовка, А. Перехрестов, К. Бойчук, Н. Добрянська, І. Савицький, О. Коваль, З. Ломикіна, М. Зорін, І. Козодоєв, М. Худолій, П. Шестопалов, К. Степанов, Т. Капустаринська і багато-багато інших.

«Сьогодні, попри виклики війни й російські атаки, попри складне матеріально-технічне становище, одеська «Греківка» продовжує свою роботу, шукаючи баланс між збереженням традицій і новими реаліями, а вихованці не припиняють дивувати несподіваними, сучасними рішеннями, — ділиться директорка коледжу Ольга Космина і продовжує: — Сьогодні студенти мають змогу навчатися за такими освітніми програмами, як «Художнє оформлення», «Скульптура», «Живопис», «Художнє декорування середовища». Переконана, що попереду у нас нові виставки, нові автори й нові імена, адже наша «Греківка» — це культурна незламність, освітній фронт і водночас простір народження нових візій».

До речі, обидві виставки — «Міст відродження» та «Плеяди» — відкриті для вільного відвідування. Це можливість доторкнутися до культурної історії міста просто зараз. Не втрачайте цього моменту!

Юлія ЯСІНА.