Рано чи пізно, але цей міст впаде

«Марічка» чи «Толока»?

Операція реалізувалася декілька місяців під особистим контролем генерала Малюка, кажуть у СБУ. Що задіяли, природно, не розсекречують, але аналітики Defense Express вважають, що одним із можливих засобів ураження переправи є дрон «Толока» (дальність у різ-них версіях — 1200 — 2000 км, маса бойової частини — 500 — 5000 кг). Або ж вибухівку доставив анонсований ще у серпні 2023 року підводний дрон «Марічка». Його дальність ходу — до 1000 км, а нести може до 1000 кг. Підводний дрон міг бути встановлений під днищем судна, яке прямувало у російський порт на Азовському морі.

Так чи інакше — унікальна спецоперація завершилася активацією вибухового пристрою о 4.44 ранку, пізніше — ще одного і змусила росіян призупинити рух не тільки мостом, а й пасажирського морського транспорту в бухті Севастополя.

«Навіть не уявляєте, який обсяг завдань треба виконати, щоб підірвати Кримський міст», — захоплено говорить військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський.

Це не обов’язково «Марічка» — відомо лише, що було мінування, зауважує військовий експерт Павло Нарожний. Найімовірніше, це був спрямований вибух, тобто використовувався якийсь кумулятивний боєприпас. «Який саме — варіантів дуже багато, — зазначає він. — Головне — реалізувати спрямований вибух, що пробив отвір у середині опори».

Коли стався підрив фури на мосту в жовтні 2022 року, йшлося про 21 тонну вибухівки, нагадує інженер-проєктувальник Дмитро Макогон. Для підводного підриву вибухівки потрібно менше. «На мосту підрив — як на долоні, основна енергія пішла вгору, а у воді вона розподіляється інакше, — пояснює він. — Вода не дозволяє вибуховій хвилі розходитися далеко і більше енергії спрямовується саме на конструкції». Але все ж зруйнувати опору зовні дуже-дуже складно, визнає інженер. Для контрольованого вибуху проводять точні розрахунки і закладають вибухівку в конкретні точки, щоб руйнування відбулося напевне. А спецоперації проводяться, звісно, у геть інших умовах.

Можливо, це була не остаточна спроба знищити міст, а перевірка, наскільки він захищений, міркує військовий експерт Олексій Гетьман. «Але головне — вдалося підійти до мосту, використовуючи підводні дрони (як обережно натякала СБУ), а отже — вдасться підійти і вдруге й тоді закласти вибухівки ще більше, — прогнозує він. — Я так розумію: це продовження «Павутини», «програма» руйнування аеродромів та мостів, і якщо щось не вдалося до кінця відразу, то треба ставитися до цього спокійно». Зрештою, вже точно відомо, що підходи до мосту є і росіяни не змогли перехопити наші засоби ураження. Хоча об’єкт посилено охороняється. «Якщо вже знаєш, як підступити, то одна граната в руках чи дві — не має значення», — підсумовує експерт.

«Казати, що це була невдала спроба, категорично не можна, — наголошує військовий експерт Сергій Грабський. — Навпаки, те, що вдалося протестувати вибух і перекрити рух на мосту, — велике досягнення. Росіяни не можуть допустити великої перерви в русі, і навіть ризикуючи життям своїх громадян, відновили його, створюючи видимість, що все в порядку. Їм, щоправда, тих людей абсолютно не шкода, але ми на цю «показуху» ведемося».

Не так шкода, як іміджеві збитки

Кримський міст — це символ нахабства окупантів, що до певного моменту діяли безкарно на територіях України. «Зайва конструкція», як висловився очільник ГУР Кирило Буданов. Ніби ще одна штучна нитка, що пов’язує нас з росіянами. І її руйнування матиме колосальне духопідйомне значення для українців.

Утім, крім символічного, міст має і логістичне значення, каже військовий експерт Павло Нарожний. По ньому вже не возять боєприпаси, паливо, але транспортують особовий склад, їжу, воду, запчастини — те, що не вибухає. «Небезпечні вантажі не возять, бо другий удар по мосту стався за участі вантажівки з паливом, і після того вони пів року його ремонтували», — нагадує експерт. «Це був би просто подарунок українським Силам оборони», — каже Сергій Грабський.

Після того випадку росіяни переключилися на паромну переправу до Керчі, але отримали ураження дронами і «нептунами». «Постраждали пороми, що здатні були перевозити кілька залізничних вагонів. Довелося переключитися на залізницю», — розповідає Нарожний. Єдина залізнична артерія, яка сполучає Крим з РФ, проходить через Маріуполь та Мелітополь. Вона теж небезпечна через постійний ризик обстрілів. «Дрони, Himars, артилерія до залізниці дістає — цими днями був вибух у Мелітополі, коли вони везли паливо в Крим тою єдиною гілкою, — пояснює пан експерт. — Тож усе одно міст використовувався для військових вантажів». І удар по ньому має логістичне значення: великі обсяги товарів, якщо руйнування ще себе проявлять і рух знову обмежать чи перекриють, доведеться доставляти морем або літаками. «Це позначиться і на економіці півострова, на якому ще працює туристичний, аграрний бізнес. Вирощують рис, пшеницю, кукурудзу і якось мають те все вивозити до Росії», — звертає увагу Нарожний.

Саме військова доцільність знищення мосту невелика, впевнений Сергій Грабський — його потужності не покривають потреби росармії. «Це, радше, показова дія, ніж вій-ськова необхідність, — наголошує він. — Операція СБУ ще раз доводить, що РФ неспроможна захистити власні стратегічні об’єкти і це — найважливі-ше. «Ми день у день уражаємо найчут-ливіші об’єкти РФ. Це свідчить, що вона не здатна забезпечити внутрішню безпеку й стабільність і будь-яка іскра може призвести до вибуху, який кремлівський режим загасити не зможе», — переконаний Грабський.

В очікуванні нових атак

Така конструкція зводиться, враховуючи можливі ризики та навантаження. «Умовно кажучи, щоб корабель чи крига врізалися в опору, а вона витримувала, — каже Павло Нарожний. — Навіть якщо ядерний вибух станеться поряд, але не буде спрямований — він її не зруйнує». Тепер же всередині залізобетонної конструкції є отвір. Там — сталева арматура і вона зараз під дією морської води, бо вже не захищена бетоном. «І питання часу — коли вона зруйнується від корозії», — зауважує військовий експерт.

«Подібні мости мають величезний запас міцності, — менш оптимістичний щодо майбутнього переправи Дмитро Макогон. — Згадаймо, скільки часу били по Антонівському мосту і повністю його так і не зруйнували. А Керченський міст новіший, кращі, сучасніші матеріали задіяні». Як видно з нечисленних відео і фото наслідків атаки, вибуховою хвилею було пошкоджено навіть дорожнє полотно й огорожу, які знаходяться доволі високо від води, тож сила вибуху була серйозна, робить висновок пан Дмитро. Але товщина опор ви-мірюється в метрах, зруйнувати їх надскладно.

«У принципі, за певної потужності можна заподіяти серйозної шкоди. Але аж так, щоб міст склався — це дуже і дуже важко», — каже він. Вода додасть руйнівного ефекту, але — за роки, не за кілька днів чи тижнів. І за цуей час росіяни можуть відновити опору.

Це трохи нас розчаровує, але історія не закінчена. «Рано чи пізно цей міст буде зруйнований», — впевнений Олексій Гетьман. «Погляньте, як відреагував на подію Рефат Чубаров (голова Меджлісу кримськотатарського народу. — Ред.) — порадив росіянам тікати з півострова, поки не пізно, — звертає увагу Сергій Грабський. — Ми все одно його звільнимо і для цього навіть не обов’язково руйнувати Керченський міст».

Тетяна НЕГОДА.

Джерело: https://www.ukrinform.ua.