Як живеться перселенцям у Молдові

Чати взаємодопомоги

Попри те, що повномасштабна війна дезорієнтувала українців і змусила частину з них емігрувати, зокрема й у Молдову, не знаючи, що їх там чекає, більшість, здається, знайшла вихід із цієї скрутної ситуації. Завдяки небайдужим представникам молдовського народу, які створили відповідні чати, переселенці мають змогу отримувати й обговорювати актуальну інформацію про послуги та допомогу. Розглянемо найпопулярніші з них.

«Допомога від Hellen Кишинів» — група в соцмережі «Viber», яка налічує понад чотири тисячі користувачів. Її керівниками наразі є четверо суперадмінів та адміністратор. Організаторка групи — Єлена Назаренко, яка ще в 2022 році створила її, аби ділитися інформацією про різні доброчинні заходи. «Багато хто приходить до нас за психологічною підтримкою, гуманітарною, інформаційною, — зазначає вона. — Кожному потрібна своя крупинка допомоги, й у нашій групі кожен знайде щось для себе».

Здебільшого у чаті українці діляться актуальною інформацією про організації допомоги (грошової, харчової), просувають свій бізнес (наприклад, у б’юті-сфері: послуги манікюру, нарощування вій тощо), радять, як впоратися з тією чи іншою хворобою, а адміністратори, у свою чергу, надсилають повідомлення про різні заходи, допомогу і перевезення до Кишинева.

Варто зазначити, що група взаємодопомоги не є суто українською. До неї приєдналися і молдовани. Цей фактор дозволяє простежити комунікацію між представниками різних культур.

На тлі російсько-української війни і зіткнення поглядів щодо неї рідко, та все ж простежуються конфлікти. Прикладом може стати суперечка, яка виникла у чаті 1 березня цього року. Почалася вона зі звинувачення у нібито «неприхильності до українців з боку жителів Гагаузії» та «проросійських поглядах», що призвело до обурення з боку молдован. Суперечка переросла у сварку, де обвинувачення вже висували молдовські користувачі, незадоволені переселенням українців. Шквал емоцій вдалося зупинити організаторці чату Єлені Назаренко, яка встановила чіткі межі розмов: «У цій групі прошу з повагою ставитися до жителів усіх регіонів… Хто не згоден — видалятиму».

Ще одним прикладом є група «Мами Кишинева», яка налічує понад шість тисяч користувачів. Серед них — як українці, так і молдовани. Організаторкою групи є Людмила, яка створила канал у березні 2022 року. Тут користувачі-українці запитують стосовно допомоги, подачі документів та отримання різних послуг з молдовського боку, а інші діляться своїм досвідом та актуальною інформацією. Кон-фліктів та реклами тут менше — через чітко встановлені пра-вила. Як наголошується у самому чаті, метою його створення є «облаштування атмосфери позитиву, підтримки та корисної інформації для усіх людей, які проживають на території Молдови».

Центри нематеріальної допомоги

За даними сайту «Dopo-moga.md», на 28 лютого 2024 року у Кишиневі було близько десяти організацій з підтримки переселенців. Десь видавали одяг, їжу, а десь — ваучери на купівлю цього в магазинах. Хоч допомога українцям із 2022-го значно скоротилася (5% зі 100%, за словами волонтерки Людмили Гармаш), деякі групи, які цим займаються, все ще діють.

Українка Анна Дмітрієнко, яка переїхала до Кишинева в 2022 році, розповідає, що отримувала допомогу в «Армії спасіння», «Charity Centre For Refugees», «Ceri», які й досі діють. На щастя, працює й «Християнська допомога», яка ще в серпні 2023-го на сторінці у Facebook опублікувала пост про нібито «завершення діяльності». Але, за словами респондентки, вона отримала гуманітарну допомогу від цієї організації місяць тому.

Спільнота «Надія є» надає послуги з психологічної допомоги. Працює із 2022-го. За даними офі-ційного сайту, її засновниця — Любов Чебан, родом з Одеси, яка із шести років проживе в Молдові. Емоційна підтримка надається переселенцям через офіційний сайт, а новини можна дізнатися із соцмереж організації.

«Армія спасіння» — міжнародна структура, яка представлена в Румунії, Болгарії, Молдові, Грузії та Україні. Її офіційний сайт повідомляє: дивізійними лідерами програми у Молдові є Андрій та Ольга Інюточкини. Організація пропонує гуманітарну допомогу, програми з харчування, фінансової підтримки дітей тощо. До «Армії спасіння» долучаються й волонтери з України.

Тетяна Нечитайло з Одеси, яка співпрацювала з центром ще із жовтня 2022 року, розповідає, що спочатку звернулася до «Армії спасіння» як бенефіціарка, бо організація вже допомагала дітям ваучерами, а згодом зауважила, що на видачі там працюють дівчата з України, й вирішила долучитися до них. «Мені дуже хотілося бути хоч трохи чимось корисною та допомагати волонтеркам, бо охочих отримати ваучери було дуже багато. Дівчатам було справді важко видавати допомогу з ранку до вечора», — каже Тетяна.

Хоч українські переселенці у Молдові й зіштовхуються з певними труднощами, вони продовжують допомагати одне одному, підтримувати рідних, які залишилися в Украні, донатити на ЗСУ.

Софія КУЗЬМУК,
стедентка Одеского національного морського університету
(кафедра журналістики і мовної комунікації).