Хода часопису триває

Публікації журналу відкриває розділ «Митці «з гнізда філфаку» ОНУ», де представлені твори деяких випускників-філологів Одеського університету . Першим з них радує віршами про море й Одесу Анатолій Качан — відомий поет-мариніст. Не менш цікаві й поезії випускника ОДУ 1971 року, досвідченого журналіста і літератора Анатолія Марущака.

Розділ «Проза» відкриває документальна повість «Гніт» письменника з Миколаївщини В’ячеслава Марченка. Її захоплюючий сюжет, віриться, приверне увагу багатьох читачів. Оригінальними оповіданнями потішать відомий одесит Олекса Різників («Маюнелла», за визначенням автора, — «ненауково-фантастичне оповідання») та письменник, головний редактор журналу «Літературний Чернігів» Михась Ткач (новела «Позика»). Авторка з Дніпра Алла Бойко пропонує уривки з роману «Україна — Швейцарія: міжнародні перевезення». Василь Горбатюк зацікавить новелою «Останній рейс», а Артур Ковальський із Хмельниччини — оповіданням «Маршрут».

Найоб’ємніший у часописі розділ поезій відкривається добіркою сонетів відомого автора цього жанру Михайла Гершковича з Балти (Одещина). Як завжди, на основі життєвих фактів у них знаходимо цікаві філософські сентенції. Поетичну естафету далі переймають знані майстри слова Ігор Павлюк, який приваблює чарівними віршами про море, і Богдан Томенчук з колоритними віршами про рідну землю.

«Ронделі війни» — так означив свою добірку відомий поет (не тільки як автор цього жанру) Віктор Гриценко — перший із авторів часопису, хто порушує тему війни. Не можу стриматись, щоб не процитувати деякі його рядки:

Я хочу йти з бійцями в першій лаві...
Болить душа. як не боліла досі:
Під час війни у ній зламався мур…
Твори добро, не ждучи нагороди…
Під час війни писати про любов,
Як в юності, за неї воювати?..

Як завжди, привертають увагу поезії відомого не тільки в Україні Василя Клічака, котрий з болем і любов’ю пише про рідну землю.

Свіжий погляд відчувається у віршах поета й військовослужбовця Олега Бородая з Харківщини, який не залишається байдужим до подій війни. Зокрема, про це свідчать такі рядки:

Бере в обійми щедре літо
В пахтінні м’яти й полину.
Так хочу з квітами радіти —
На мить забути про війну.

І далі:

Хай відпустить війна на хвилину,
Не арта щоб, а блискавка з громом…
А вологі пелюстки жасмину
Пахнуть згадкою мирного дому.

Глибиною своїх верлібрів вражає талановитий одеський письменник, режисер і журналіст (а нині — військовослужбовець) Валерій Пузік. Його неримовані фронтові рядки буквально обпікають…

Цікаву добірку віршів пропонує читачам ще один одесит — Андрій Хаєцький, із них особливі — поезії про море.

Із так званих жіночих віршів найкраще враження справляє добірка вінничанки Юлії Броварної, зокрема їх живописність і схиляння до філософських сентенцій. Поетична мальовничість проглядається і в коротких віршах Інни Майданської з Кам’янець-Подільського. Зачарована й залюблена у картини видатного художника Івана Марчука Антоніна Пожарницька з Кривого Озера (Миколаївщина) пропонує читачеві твори, написані, як за-значає сама авторка, в синергії з образами полотен майстра.

Через воєнні події залишила рідну Донеччину й осіла в Одесі Світлана Кучеренко, яка натхненно працює на ниві української культури. Тут у неї народилися чудові вірші про наше місто і не менш вдалий «Завтра без війни». Завершують поетичний розділ твори знаної нашої землячки Ірини Томи, серед яких виділяються «Гіркий хліб», «Я вірю в тебе, мій воїне!» та «Молюся й вірю в щастя України», пройняті щирими любов’ю і патріотизмом.

Твори поетичного жанру продовжуються у розділах «Дебют» (талановиті  вірші Світлани Кмити) та «Листи з Лондона», у якому представлені разом з листом автора майстерні вірші львів’янина Матвія Смірнова, який нині перебуває в еміграції, а раніше друкувався в журналах України і США (із них найприкметніший — триптих «Речі, міста і букви»).

На наступних сторінках можна прочитати вірші для дітей Анастасії Вовк та добірку новел добре знаної Валентини Сидорук із Чорноморська у рубриці «Дорослим — про дітей».

Далі — великий розділ «Переклади», у якому подані зразки із зарубіжної поезії у перекладі Дмитра Чистяка (аргентинських, бельгійських, італійських, канадських, румунських, французьких та швейцарських авторів) та переклади німецької класики Юрія Хмелевського.

Радує черговий номер «Камертону» й доволі великим розділом «Мистецтво». Про багатогранну творчість одеського художника Геннадія Гармидера розповідають його донька Дар’я Гармидер і вдова митця — Світлана Крижевська, причому ці оповіді доповнені численними ілюстраціями. Зацікавлять читачів і розповіді Миколи Степанова та Анни Носенко про живописний світ художника Юрія Єгорова з великоформатними ілюстраціями його картин, у тому числі на обкладинці журналу. Розділ «Мистецтво» завершує не менш цікава публікація відомого мистецтвознавця Володимира Кудлача «Обранець муз: в епіцентрі — Михайло Жук».

У розділі «Літературознавство і критика» беззаперечно цікавими видаються статті Михайла Наєнка «Аристократизм поезії Лесі Українки», Тетяни Мейзерської «Поетичний всесвіт Станіслава Конака» з добіркою його віршів, Тетяни Шевченко «Діалог і полілог у композиційно-стилістичній структурі роману «Квадро» Б. Нечерди», Михайла Сеньківа «І світ їх ловитиме», Михайла Славинського «Поезія роздумів, сенсів і прозрінь» та письменниці з Кракова Марти Левицької «Перемога поезії».

Під рубрикою «Про Слово» своїми міркуваннями про ментальність народу у статті «Доля херувима. Деградація деяких запозичених слів» ділиться видатний одеський мовознавець Олекса Різників.

Викличуть інтерес читачів й матеріали рубрики «Краєзнавство»: статті Олега Ровнера «Слово в камені», Антона Гриськова «Слідами Аркадія Казки — одеського учня Михайла Коцюбинського» та Василя Вельможка «Дорога до моря» (про долю англійського письменника — українця Джозефа Конрада).

Наостанок хочу зазначити, що видавництво «Астропринт» постаралося випустити чергове число «Камертону» на високому поліграфічному рівні.

Михайло ЗІНЧЕНКО.

Від редакції. Презентація південноукраїнського літературно-мистецького часопису «Камертон», №1–2 (2025), відбудеться 3 травня о 14.00 в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського (Музей української книги).