У критичному стані

Системно оцінивши реальну фінансову спроможність регіональних медіа, НСЖУ акцентує увагу влади і суспільства на фінансовій вразливості місцевих видань. «Лише 18,1% опитаних редакцій кажуть, що без зовнішньої фінансової допомоги зможуть працювати більше, ніж пів року. Десь як піврічний запас свою фінансову міцність оцінив 41% редакцій, а 24,1% — розраховують протриматися до трьох місяців. 16,9% медіа мають запас міцності лише на місяць», — повідомили дослідники.

Показовим є також рівень бюджетів регіональних медіа. Переважна більшість (понад 77%) з них функціонує з досить обмеженими місячними бюджетами — до 100000 грн. Цей рівень фінансування часто лише покриває базові потреби: мінімальні зарплати працівникам, оплату друку та розповсюдження видань, комунальні платежі і не залишає можливостей для розвитку та покращення якості контенту.

(Короткий відступ від самого дослідження: редакція «Чорноморських новин» про 100-тисячний бюджет на місяць може тільки мріяти. Він у нас у рази менший, працюємо, як і 26% наших колег, на ентузіазмі та завдяки доброчинцям, які допомагають втриматися на плаву, не занурюючись у безрозмірні борги).

Окремий аспект дослідження — аналіз впливу на український медіасектор нещодавнього замороження фінансування USAID. З’ясувалося, що третина опитаних регіональних медіа (33,3%, або 27 медіа) станом на січень 2025 року отримували підтримку від USAID, тоді як дві третини (66,7%) такої підтримки не мали.

Для тих, хто отримував підтримку USAID, її припинення мало серйозні наслідки: частина редакцій залишилась із значними боргами перед друкарнями (у деяких випадках — до 95 тис. грн), з невиплаченими зарплати працівникам за січень-лютий, із суттєвими власними витратами, які мали бути відшкодовані (одна редакція вказала на 580 тис. грн).

Особливо вразливими виявилися прифронтові медіа, для яких грантова підтримка часто була єдиним стабільним джерелом доходу через відсутність реклами та неможливість здійснення передплати в умовах бойових дій.

Показово, що на момент проведення дослідження лише 15% регіональних редакцій ще мали актуальну грантову підтримку, а це демонструє критичну залежність сектору від міжнародного фінансування загалом.

До яких антикризових заходів вдаються медіа? «46,8% редакцій повідомили, що змушені зменшувати заробітні плати працівникам, понад 40% планують скорочення штату, 36,4% зменшують обсяги матеріалів, 35,1% відмовляються від запланованих проєктів та ініціатив, 16,9% зменшили періодичність виходу газет (із щотижневих до щомісячних)», — зазначили у НСЖУ.

Найсерйознішим наслідком замороження міжнародної підтримки українських медіа є за-гроза інформаційній безпеці нашої держави, а передусім — для прифронтових та звільнених територій.

«Тільки-но у 2022 році ми виїхали із Гуляйполя, там відразу запрацювали російські частоти. Тобто якщо українські медіа зникають, їхнє місце займає російська пропаганда. Такого не повинно бути. Ми боремося не лише за виживання редакцій, а й за інформаційну безпеку України», — цитують автори дослідження Тетяну Велику, редакторку газети «Голос Гуляй-пілля» (Запорізька область).

Для продовження діяльності місцевих медіа ключовими потребами, як показало опитування, є такі:

• фінансові (91,6% респондентів як найпріоритетнішу потребу назвали кошти на заробітну плату; 72,3% — на фінансування послуг друкарні);
• технічні (44,6% редакцій повідомили про необхідність придбання нової техніки для роботи в умовах частих відключень електроенергії, 38,6% потребують підтримки з послугами доставки видань, особливо в прифронтових зонах);
• інфраструктурні (24,1% редакцій сказали про необхідність допомоги з орендою приміщення й оплатою комунальних послуг, а ще — проблеми з «Укрпоштою» та системою розповсюдження видань).

Очікування щодо державної підтримки. «Більшість опитаних (75,9%) вважає найважливішим кроком обов’язковість оприлюднення інформації місцевими органами влади у зареєстрованих медіа. 50,6% редакцій виступають за надання прямої фінансової допомоги від держави, тоді як 34,9% вбачають роль держави у створенні сприятливих умов на медійному ринку», — кажуть автори дослідження і називають інші пріоритетні заходи, які здатні, на думку опитаних, врятувати ситуацію: покращення роботи «Укрпошти» (63,9%), включення заходів із відновлення місцевих медіа до програм відновлення регіонів (59%), зниження податкового навантаження (49,4%), компенсація послуг з доставки друкованих видань (45,8%).

Дослідження НСЖУ, йдеться у висновках до нього, демонструє, що без термінових заходів підтримки з боку держави та міжнародних партнерів Україна ризикує втратити значну частину своєї медійної інфраструктури, а це матиме сер-йозні наслідки для інформаційної безпеки та демократичного розвитку.

«Дослідження підтверджує нашу тезу, що питання підтримки місцевих медіа — це не просто економічна проблема, а питання національної безпеки. Важливо розробити комплексний підхід, що поєднує адміністративні, економічні та інфраструктурні заходи для забезпечення сталості місцевих медіа в умовах війни», — підкреслив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Ми представили Європейському Союзу критичність підтримки місцевих медіа. Ми довели до Європейської Комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності інформацію про те, що ми критично потребуємо фінансової підтримки для українських медіа, особливо у прифронтових регіонах», — наголосив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.

Довідково. У дослідженні, проведеному в березні цього року, взяли участь 81 медіа із 21 області України. 32 видання (40% опитаних) представляють прифронтові громади. За типом медіа розподіл учасників був таким: 68 (84%) — друковані видання, 8 (10%) — онлайн-медіа, 4 (5%) — телеканали, 1 (1%) — радіомовник.