Ляб за Гергюу’ ден

Традиція випікання п’яти обрядових хлібів з одного замісу та святкового ритуалу їх вживання у день святого Георгія практикується майже 200 років тутешньою болгарською етнічною меншиною.

Боговиця — округлий хліб злегка плескатої форми, прикрашений зверху чотирма перехресними джгутами, укладеними на поверхні у вигляді квітки, що символізує сонце і весняне пробудження природи. У центрі хліба — квітка «георгінка» з тіста або у вільних квадратах між чотирма перехресними джгутами розташовані символи птахів і квітів. Вага хлібини — до 2 кг, діаметр — до 40 см, висота — 10—12 см.

Ушчарька — круглий трохи приплюснутий хліб із символами: розташований по колу незамкнений джгут (відкритий загін для вівців), непарна кількість маленьких кульок з тіста (вівці), джгут у вигляді гака (посох пастуха) і фігурка людини (пастух). Вага — до 2 кг, діаметр — до 30 см.

Коровай — високий святковий хліб, що виготовляється з переплетених різної кількості джгутів, які кожна господиня робить залежно від традицій своєї сім’ї. Вага — 3 кг, діаметр — 50 см, висота — до 25 см.

Рангел — фігурно переплетений хліб з двох або кількох джгутів обов’язково з наскрізним отвором посередині. В отвір вставляється чаша з вином і підноситься із шматочком хліба кожному з учасників трапези, який повинен скуштувати його, змочивши у вині. Вага — 1 кг, діаметр — до 30 см.

Хліб випікається на домашній заквасці, основою якої є хмелеві та винні дріжджі. Вона ведеться у кілька етапів. Раннім вечором сухі дріжджі («валькуві») замочуються у воді, розчиняються і додається борошно у пропорції 1:1:1. При 23—24 градусах закваска виростає у 2,5 раза та знову освіжується у пропорції 1:1:1. Відтак знову піднімається у 2—2,5 раза. На піку активності закваска закладається в «ноштуві» 1:1:4 (борошна), робиться опара. Закривається «крастачкою» й укривається бавовняним полотном. Залишається на 4—6 годин.

Приготуванням хліба в родині зазвичай займається старша із жінок. Замішування тіста відбувається паралельно з ритуалом «освяченням ягнят». Хліб замішується в маленькій кімнаті з піччю, яка, за необхідності, з вечора трохи топиться для підтримки потрібної температури. Тісто замішується у прикрашеному квітами дерев’яному кориті з додаванням солі та води.

Із тіста господиня робить п’ять хлібів: боговицю (на честь Бога і св. Богородиці), рангел (на честь св. архангела Михаїла), коровай (на честь св. Георгія ) і дві ушчарьки (символ свята). Хлібини накриваються полотном («цідило») та залишаються на 2—2,5 години для виброджування при 25 градусах. Випікання у печі — від 45 хв. (рангел) до 90 хв. (великі хліби).

О п’ятій годині дня кожна господиня приносить на колективну трапезу на вулиці обрядові хліби власного виготовлення, сковороду з курбаном, зелену цибулю і часник, який до цього часу не використовується в їжу, та вино. Усе розкладається на столах, розміщених вздовж вулиці, за якими збираються всі сусіди.

Обрядова трапеза починається з роздачі їжі найстаршим чоловікам. Господині подають кожному з присутніх чоловіків шматок ритуальних хлібів з ложкою курбану, шматочком м’яса і зеленим часником. Його беруть зі словами: «Дай, Боже, здоров’я! Молимо святого Георгія про допомогу! Щоб був дощ, щоб був урожай! Для цього святкуємо це свято з року в рік». Шматочки хлібів роздаються «на здравіє» всім присутнім. Ушчарьку віддають пастухові, коли він приєднується до гостини.

У Криничному цю традицію вважають невід’ємною складовою життя громади та місцевих родин.

До регіонального списку нематеріальної культурної спадщини «Ляб за Гергюу’ ден» внесений у лютому 2023 року.

Ось як тоді описували перспективи і ризики збереження традиції.

Село Криничне виступає ареалом поширення цього елементу нематеріальної культурної спадщини. Кількість носіїв — 17 осіб, які практикують цю традицію, зберігаючи всі автентичні елементи (не спрощуючи і не трансформуючи її). Носії представляють три покоління: найстарший — 92 роки, середній вік — 58.

Завдяки активній діяльності Тетяни Дукової та інших господинь-зберігачок традиції зростає кількість тих, хто шанує її. Як у громаді, так і поза її межами. Відвідувачі різних вікових категорій з України та з-за кордону щорічно відвідують майстер-класи, які проводить пані Тетяна, знайомляться з обрядом відзначення дня святого Георгія та іншими елементами культурної спадщини Криничного.

Серед факторів ризику збереження традиції «Ляб за Гергюу’ ден» фахівці називають важку ручну роботу із замісу та випікання хлібів; модернізацію житла сучасних болгар — відмова від традиційної печі, втрата знань про її будівництво та практику використання; нівелювання соці-альних зв’язків між членами громади (колективні трапези стають дедалі рідшими); зменшення кількості носіїв традиції; сучасні люди не відчувають залежності від природи, тому втрачається первинна змістовна суть колективного обряду та спільної молитви за здоров’я родин, тварин і родючість землі. Додався і ризик війни, який зумовив міграцію людей, послабив гостроту уваги до традицій.

Але ж хіба не за захист у тому числі культурної спадщини сьогодні воює наш народ? Тому й маємо дбати у тилу про збереження таких унікальних традицій, як криничанські обрядові хліби до дня святого Георгія.