На шостому циклі вимирання

Остання заява вчених також не додає оптимізму: Земля пережила найспекотніші 10 років за всю історію спостережень. А концентрація парникових газів досягла найвищого рівня за останні 800 тисяч років.

«УП. Життя» (https://life.pravda.com.ua) поспілкувалася з кандидаткою географічних наук, завідувачкою відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Вірою БАЛАБУХ (на знімку) і розпитала її про таке: Які регіони світу є найпроблемнішими? Як змінюються пори року в Україні та чи чекати у майбутньому на стихійні лиха? Як війна впливає на клімат? Чи існує позитив у кліматичних змінах? Що чекає на планету у майбутньому — льодовиковий період або смертельна спека? Чи може людство повторити долю мамонтів?

— Коли говорять про кліматичні зміни, часто мають на увазі потепління. Але чи справді це так?

— Кліматичні зміни — це не лише про температуру повітря. Вони відбуваються в усій кліматичній системі, яка складається з атмосфери, гідросфери, кріосфери (сніговий покрив і льодовики), літосфери та біо-сфери, частиною якої є людина.

Коли ці зміни мають певну періодичність протягом якогось проміжку часу, йдеться про коливання клімату. Якщо вони однонапрямні та незворотні — це зміна клімату. Тобто спостерігаються стійкі тенденції зміни температури повітря, кількості опадів, інтенсивності й кількості небезпечних природних явищ, рівня океанів, водності річок тощо. Підвищення температури океану та збільшення його тепломісткості також є індикаторами зміни стану кліматичної системи. Вони впливають на циркуляцію атмосфери, інтенсивність циклонів й антициклонів (повітряних вихорів з низьким і високим тиском), траєкторії їх переміщення.

Протягом історії Землі було багато періодів, коли суттєві зміни кліматичної системи перетворювали її то на снігову кулю, то на вогняну планету з високою температурою. Однак це займало мільйони років. Зараз же впродовж життя одного покоління відбуваються надзвичайно потужні зміни, для яких раніше потрібно було півтори-дві тисячі років. Ба більше, вони посилюються і, за прогнозами, посилюватимуться у майбутньому.

Потепління — це лише симптом. Температура тіла людини, наприклад, свідчить про те, що в організмі відбуваються патологічні процеси, які можуть призвести до смерті. Так само і температура атмосфери відображає зміни у кліматичній системі загалом.

— Що зумовлює кліматичні зміни?

— Вони залежать від декількох чинників. По-перше, природні — вони спостерігалися на нашій планеті навіть тоді, коли ще не існувало людей. Це і зміна орбіти Землі, коли стала іншою кількість сонячної радіації, яка доходить до планети. І зміна конфігурації материків, що колись були одним цілим. Але все це відбувалося протягом мільйонів, а інколи й мільярдів років.

По-друге, антропогенні чинники. Ті зміни, які ми бачимо зараз, є наслідком діяльності людини. Підвищення температури повітря внаслідок антропогенного фактору в 10 разів перевищує вплив природних чинників. Це такий «внесок» нашої цивілізації.

Через людську діяльність середня річна глобальна температура підвищилася на 1,3°C — 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом. Тоді як через природні чинники — на 0,1°C.

— Якщо говорити про антропогенні чинники, що шкодить клімату найбільше?

— Найбільше шкодять парникові викиди, зокрема вуглекислого газу та метану. Минулий рік став найтеплішим з початку спостережень — приблизно з кінця XIX століття. Із 2023-го до 2024-го був великий стрибок у концентрації парникових газів, а останній став рекордним за їх кількістю.

Це не минулося непомітним для нашої кліматичної системи. Вперше середня глобальна температура за рік була на 1,5°C вищою за температуру доіндустріального періоду. Звідси — танення вічної мерзлоти, яке вивільняє додаткову кількість метану.

Це такий собі цикл, коли одне явище посилює інше і створюється кумулятивний ефект. У якийсь момент після такого накопичення навіть невеликі фактори можуть спричинити суттєві й незворотні зміни. Вже зараз на нашій планеті відбуваються процеси, які свідчать про можливість катастрофічних наслідків. Як-от проблема з кораловими рифами. Вони знебарвлюються й можуть просто зникнути. Ми втрачаємо цілу екосистему.

— Яка нині ситуація з кліматом у різних куточках нашої планети? Де зміни є найбільшими?

— Одним із ключових індикаторів зміни клімату є підвищення температури. І воно — нерівномірне. Найбільший ріст приземної температури повітря спостерігається в полярних регіонах. Це призводить до зміни циркуляції атмосфери й танення льодовиків, через що підвищується рівень Світового океану.

Між тропосферою та страто-сферою існують повітряні течії, які називають струминними. Вони відділяють арктичні широти від помірних. І чим стійкіша ця струминна течія та більша швидкість вітру, тим вища ймовірність, що арктичне повітря не переміститься у помірні широти і ми матимемо теплу зиму.

Через підвищення температури в полярних регіонах струминні течії стають нестійкими та змінюються. Теплі повітряні маси починають поширюватися далі й далі на північ, а арктичне повітря просувається в помірні й навіть субтропічні регіони.

В екваторіальних широтах сильно зростає проблема посушливості, що є викликом для вирощування сільськогосподарських культур. Також зростає кількість потужних тропічних циклонів, які призводять до катастрофічних наслідків.

У помірних широтах зима стає теплішою, а літо — спекотнішим.

— А які кліматичні зміни спостерігаються в Україні?

— В Україні швидкість підвищення середньої за рік температури повітря майже втричі перевищує ріст глобальної. Це майже зіставно зі змінами у полярних широтах. У нас збільшується тривалість теплого періоду, а холодного — зменшується. Зима стає не лише коротшою, а й значно теплішою. Через це змінюється структура опадів. Оскільки переважає додатна температура, опади частіше мають форму дощу, а не снігу. Сильно скорочується період стійкого залягання снігового покриву. Це впливає на водність річок, які мають снігове живлення, а як наслідок — проблеми з водними ресурсами.

Також збільшується тривалість та інтенсивність посух. Звідси — підвищення пожежної небезпеки. Пожежонебезпечний період 2025 року може бути досить інтенсивним. Снігового покриви майже не було, а тому збереглися всі бур’яни, які росли на полях і в лісах. Вони просто не перегнили. Температура повітря знову очікується вищою за кліматичну норму, зростає дефіцит опадів, збільшується тривалість бездощового періоду.

Підвищення температури сприяє і ранішому початку пері-оду вегетації. Цієї зими, наприклад, у Києві цвіла сакура, майже розпустився бузок, з’явилися проліски.

Зміни стосуються й осіннього періоду. Зараз вересень — це фактично літній місяць. І минулого, і позаминулого років у вересні температура повітря досягала 30°C і вище.

— Наскільки сильно змінилися пори року в Україні за останні пів століття? Адже ми бачимо, що зими потеплішали надзвичайно стрімко…

— Існує таке поняття, як кліматичний період. Він дозволяє отримати характеристику кліматичних умов певного регіону, яка вважається сталою, тобто суттєво не змінюється. Тривалість цього періоду — 30 років. Середнє значення показників протягом нього називають кліматичною нормою. Від кліматичної норми температури повітря і ґрунту залежить товщина стін та фундаменту будівель, глибина прокладання труб тощо.

Сучасна кліматична норма — це період з 1991-го по 2020-й. Якщо порівняти її з 1961—1990 роками, побачимо дуже багато змін. Середня за рік температура повітря стала на 1,2°C вищою. Найбільші зміни спостерігаються зимою і влітку, які потеплішали майже на 1,5°C. Змінилася і їхня тривалість. Зимовий період — коли середня температура за добу нижча за 0°C і тримається понад 5 днів — став коротшим майже на місяць. І він справді теплішає. Через це зменшується тривалість сезону опалення, а для підтримки комфортної температури потрібно менше ресурсів, ніж 30 років тому. Тривалість теплого періоду, навпаки, зростає — завдяки більш ранньому початку та пізньому завершенню.

— Нещодавно писали, що в Києві вже третій рік поспіль не фіксують кліматичну зиму…

— Це не зовсім так. Цього року кліматична зима була в лютому, у 2023—2022-у — в листопаді. Але це нетривалий період з не надто низькою температурою. Про мороз 30—40°C ми вже давно забули.

Взимку суттєво зросла мінімальна температура — зменшилася кількість морозних днів. Влітку став тривалішим період спеки.

Зараз в Україні дедалі частіше спостерігаються і тропічні ночі. Це коли мінімальна температура вночі вища за 20°C.

— Останнім часом дедалі частіше чуємо про стихійні лиха — урагани, повені, лісові пожежі. Чи справді вони почастішали?

— Абсолютно. Важливою умовою для утворення тропічних циклонів (ураганів — в Атлантиці, тайфунів — у Тихому океані) є висока температура океану. Коли вона сягає 28°C і вище, повітряні маси, які нагріваються над океанічним простором, починають підійматися вгору, волога випаровується й утворюється вихор. Він здатний дуже швидко розвиватися і переростати в потужний циклон.

Є традиція — давати назви кожному урагану. На початку сезону складають список імен, які починаються на літери латинського алфавіту: одне — чоловіче, одне — жіноче. І вже були такі роки, коли літер бракувало й залучали грецький алфавіт.

Водночас завдяки прогресу у прогнозуванні траєкторії переміщення тропічних циклонів кількість людських жертв зменшується. Людей встигають евакуювати.

Найбільше від ураганів потерпають острівні країни. Їм нема куди евакуюватися. Тому саме ці держави є найуразливішими у контексті кліматичних змін. Особливо ті, що розташовані на коралових рифах. Через підвищення рівня океану вони можуть просто піти під воду.

Цікавий момент: посилення циклонічних вихорів спостерігається не лише в тропічних широтах, а й у помірних. У 2023 році в Чорному морі вперше зафіксували циклон, схожий на тропічний — з оком бурі. Най-більше через нього постраждала територія Туреччини та Росії. А кількість опадів на сході Чорного моря в системі цього циклону склала майже 8-місячну норму.

Збільшення інтенсивності опадів також є одним із проявів зміни клімату. Згадайте повені, які у листопаді 2024 року охопили іспанську провінцію Валенсія. Тоді за кілька днів випала 6—7-місячна норма опадів.

Зараз дедалі частіше спостерігаємо явища, які раніше були нехарактерними для певних регіонів. Наприклад, у 2021-у в невеличкому канадському селищі Літтон протягом трьох днів температура повітря сягала 49°C. Воно розташоване на тій же широті, що і Харків. Аномальна температура призвела до потужних пожеж.

Такі явища неможливо внести у кліматичні моделі, вони є непередбачуваними. Тому ті способи розрахунків, якими ми користуємося зараз, дуже скоро стануть недієвими. Зокрема, температура у 2024 році вийшла за межі прогнозів, які давали кліматичні моделі. Ми перебуваємо на межі.

— Чи зачеплять Україну циклони у майбутньому?

— Циклонічна діяльність характерна і для України. Саме циклони приносять до нас вологу, а разом із нею — сильні грози, шквали та хуртовини взимку. Переважно вони спостерігаються у холодний період.

Найнебезпечнішими є південні циклони, які переміщуються в Україну із Середземного моря, з Балкан. Вони мають великий запас вологи та енергії нестійкості (потенційної енергії в шарі повітря), що призводить до утворення потужних хмар і, як наслідок, сильних дощів та снігопадів. Особливо небезпечними вони бувають при переміщенні на Карпати, де можуть спричиняти катастрофічні паводки.

Повторюваність таких циклонів в Україні дещо зменшилася, але вони стали небезпечнішими. Причина цього — зміна їх траєкторії на південнішу та сповільнення руху.

Зокрема, південний циклон Беттіна, який рухався територією України 25—27 листопада 2023 року, зумовив сильні опади та вітер не лише у нас, а й у Болгарії, Румунії, Молдові, Туреччині та Росії. Внаслідок сильних снігопадів і хуртовин загинуло щонайменше 23 людини, 12 з яких — на території України. Також нарахували 2,5 мільйона постраждалих через відключення електроенергії, перебої в русі транспорту та руйнування інфраструктури. Під час оцінки причин виникнення такого потужного вихору з’ясувалося, що він не був би таким інтенсивним, якби не антропогенні чинники.

У майбутньому таких циклонів в Україні може побільшати.

На щастя, зараз підвищилася точність прогнозів. Наприклад, прогнози погоди на 5 днів справджуються так, як 10—15 років тому — триденні. Тож попередження про небезпечні явища ми зможемо отримувати завчасно і матимемо час на підготовку.

— А якщо говорити про лісові пожежі? Вони теж є наслідком кліматичних змін?

— Переважно — у 95% випадків — причиною є людина. Але погодні умови справді впливають на можливість виникнення пожеж — це високі температури, відсутність або незначна кількість опадів, вітер, властивості певних ґрунтів (глинисті зберігають вологу довше, а піщані — просочуються швидко).

Якщо в умовах спеки та тривалої посухи з’являється джерело пожежі, як-от викинутий недопалок, це призводить до потужних пожеж. Вітер може поширити вогонь на значну площу. Особливо у випадку із сосновими лісами. Шишки стають такими собі снарядами, які палають та під впливом високої температури вистрілюють на дистанцію до 100 метрів, розповсюджуючи пожежу.

Тому уникання монопосадок, особливо хвойних, зменшує пожежну небезпеку. Ліси повинні бути змішаними.

— Яких стихійних лих очікувати в Україні?

— Будь-яке природне явище може бути небезпечним, якщо перетинає певну межу. Скажімо, дощ. Якщо за 12 годин і менше на рівнинній території випадає від 15 до 50 мм опадів — це є небезпечним явищем, а якщо більше 50 мм — стихійним (у випадку з гірським регіоном — понад 30 мм).

На жаль, підвищення температури повітря сприяє зростанню нестійкості атмосфери, утворенню потужніших хмар і, як наслідок, інтенсивних злив. Особливо небезпечні ці процеси в Карпатах, адже на ці чинники накладається вплив гірських систем.

Не лише зливи стають інтенсивнішими, а й шквали, грози, град і смерчі. Вони пов’язані з таким атмосферним процесом, як конвекція — вимушене підняття повітря вгору через низку причин, як-от підвищення температури повітря. Наявність достатньої вологи в атмосфері призводить до утворення потужних хмар. Їхня верхня межа суттєво зросла — на декілька кілометрів. У таких хмарах збільшується швидкість вертикальних рухів, що сприяє утворенню граду більшого діаметра, потужних гроз та шквалів.

(Далі буде).

Альона ПАВЛЮК.