Хірургічний гуманізм Мілєнка Єрговича

Народився Мілєнко Єргович у 1966 році. Ось як про нього писала у 2012-у поетка і перекладачка Катерина Калитко, нині лауреатка Шевченківської премії з літератури:

«Етнічний хорват Єргович, який народився і виріс у Сараєві, а нині живе та працює в Загребі, — найуспішніший письменник Західних Балкан. Він є водночас яскравим представником хорватської та боснійської літератур, носієм югославського світогляду і борцем із хорватськими стереотипами. Його обожнюють або ненавидять, із його історіями починають день і не можуть заснути, він проникливо описує війну в рідній Боснії та не дає дрімати національній совісті в Хорватії — настільки невтомно, що йому часом закидають ворожість. Проте головна зброя Мілєнка Єрговича — хірур-гічний гуманізм. Він однаково тонко працює з колективною пам’яттю і з родинною історією, однаково вражаюче описує відчуження і ворожнечу, що спалахує від дрібної іскри. Каже, що пише завжди про ідентичності, а європейська критика уперто пророкує йому Нобеля.

Усі великі романи Мілєнка Єрговича стартують із дуже приватних історій та розгортаються в історичні полотна. «Палати з горіхового дерева» — пам’ять дубровницької родини, прочитана у зворотному напрямку, від 2001-го до 1878 року, — жива панорама ХХ століття. «Рута Танненбаум» — історія єврейської дівчинки, маленької акторки, якій навіть слава не допомогла врятуватися з-під колеса історії. А відзначений «Анґелусом» роман «Срда співає у сутінках, на Трійцю» — позірно детективна історія, розслідування смерті малої циганки Срди Капурової, вуличної танцівниці; однак ця історія дивовижним чином оживляє, осмислює цілу історію колишньої Югославії, а оповідачами виступають п’ятеро героїв, які втілюють екстреми тієї самої югославської ідентичності, про яку Єргович ніколи не втомлюється писати».

Відтоді багато що змінилося. Після того, як Катерина Калитко блискуче переклала три книжки Єрговича, його популярність серед українських читачів злетіла вгору. Якісні переклади творів цього письменника зробив й Андрій Любка, з яким вони здавна приятелюють. «Мрію про те, що колись війна закінчиться і я знову матиму більше часу на читання і переклад книжок. Першою книжкою, яку візьмуся перекладати після повернення до мирного життя, буде роман Єрговича. Який саме — наразі секрет», — заінтригував Андрій Любка. Серед інших перекладачів Єрговича українською — Наталя Чорпіта, Ірина Маркова та Алла Титаренко.

У фонді Одеської національної наукової бібліотеки є такі книжки Мілєнка Єрговича: «Історії про людей і тварин», «Рута Танненбаум», «Іншалла, Мадонно, іншалла», «Батько«, «Жертвам сниться велика воєнна перемога«, «Вілімовський».

Володимир ГЕНИК.