КРУК — спонука до творчості

— Чому саме КРУК? Яке значення назва має для вас?

— Доволі символічне. По-перше, через те, що це саме українська назва птаха, по-друге, це вдала абревіатура, а по-третє, крук — це справді дивовижний птах, що має безліч міфологічних інтерпретацій, зокрема у слов’янській міфології — символ мудрого порадника, провидця.

— З чого почалася ваша діяльність?

— Усе почалося з конкурсів. Ми, від наукового товариства, разом з департаментом праці та соці-альної політики Одеської міської ради провели конкурс малюнка «Гендерна рівність» — і він вдався. Такий крок не міг мене не надихнути. Тому запустив наступний конкурс, потім — ще один, потім — ще. Так усе й пішло.

— Скільки провели конкурсів?

— На сьогодні вже 157 завершених і ще вісім у роботі.

— Усі вони — літературні?

— Здебільшого, звісно, літературні, але є й чимало винятків. Ми часто проводимо дитячі конкурси малюнка на різну тематику, а іноді — щось незвичне. Наприклад, був у нас конкурс коміксу «Український супергерой», конкурс відеороликів, конкурс фотографії...

— Яку ви вбачаєте користь у такій діяльності?

— Це спонукає творити, що, мабуть, найголовніше. Дай людям тему — і вони проявлять себе через свою творчість. У нас безліч талановитих поетів, творчих людей, але іноді в них просто бракує віри в себе, визнання. А ми хочемо, аби вони не сумнівалися у власних силах, впевнено йшли вперед і творили на благо собі та нашій країні.

— Ви активно пропагуєте патріотизм, з чим це пов’язано?

— З любов’ю до своєї історії, до своєї культури та й загалом — «свого». Що б не відбувалося десь, за межами, де б кожен не знаходився наразі — «своє» треба любити: коріння, дім, історію. Ми з повагою ставимося до всіх культур, без винятку. Всі ми є невід’ємними деталями однієї великої мозаїки, але місце, де ти народився, є вагомим упродовж усього життя.

— Яким чином функціонує КРУК?

— В основному через телеграм-канал, який переважно є способом комунікації між творчими учасниками. Нашим проєктом є «ЮА студіо», YouTube-канал, де ми розміщуємо вірші наших авторів у музичній обробці штучного інтелекту. Окремо хочу відзначити проєкт «Колобок» — ілюструємо римовані казки наших авторів. Зараз займаємося проєктом «ХАОС», у рамках якого заплановано проведення 59 різних конкурсів поезії. Кілька слів про проєкт «Легіон», мета якого полягала в об’єднанні значної кількості авторів з усієї країни, і зараз готується до публікації альманах. Це величезна праця, де було задіяно понад тисячу авторів.

— Який проєкт запам’ятався найбільше?

— Кожен конкурс відчувається по-особливому, ти вкладаєш у це емоції, почуття, переживання. «Українська історія в хоку» — цікавий експеримент. Щоразу тяжіємо до чогось оригінального.

— Розкажіть детальніше про проєкт «Закарбований у слові»…

— Це і літературний конкурс, і соціальний проєкт, мета якого — збереження пам’яті про загиблих. Проводиться уже третій рік поспіль. Цьогоріч — спільно з політичною партією Народний рух України, до того — з департаментом праці та соціальної політики Одеської міськради.

— Які ще напрямки впроваджуєте у своїй діяльності?

— Гендерну рівність та протидію домашньому насильству. Ця тема мені особливо близька. Професійна деформація, так би мовити. Я, батько двох доньок, хочу, щоб вони жили в світі без за-старілих стереотипів про місце жінки на кухні або чогось на кшталт цього. А домашнє насильство взагалі не розумію і не можу прийняти. Та, спілкуючись з людьми, відчуваєш біль історій. І це коїться тут і зараз, ледь не в сусідній квартирі. Але у нас не прийнято про це говорити, звикли мовчати, терпіти. З цим треба боротися на всіх рівнях, і на культурному також, чим ми й займаємося через свої культурні проєкти.

— З минулого року ви служите в 57-й ОМПБр імені кошового отамана Костя Гордієнка. Як поєднуєте свою діяльність зі службою в Збройних силах України?

— Доволі просто. Все, що для цього треба, — це смартфон та бажання. І перше, і друге у мене завжди є.

— Яким ви бачите майбутнє КРУКа?

— Важко наразі сказати. Можливо, він переросте у громадську організацію, а можливо, й ні. На сьогодні проєкт уже перевершив усі очікування, і я вдячний Богу за те, що він допоміг його реалізувати.

Розмовляла Юлія ВНУКОВА.