Правда переможе!

А явний союз тиранів та репресивних диктатур підтримує цю російську агресію. Бо успіх цієї агресії означатиме, що кожен тиран і диктатор у світі може також сподіватися на перемогу своїх чорних планів.

Європа і весь світ зараз опинилися в точці історії, дуже подібній до того, що сталося у 1930-х роках. Тоді лідери вільних країн вчасно не зро-зуміли, якою катастрофою обернеться для людства толерування явного зла, бажання дружити з диктаторами, мати з ними мир в обмін на зраду менших і слабших країн. Жертвами цієї хибної політики тоді стали Ефіопія, Маньчжурія, Австрія, Чехословаччина. Однак принесення в жертву великими державами цих країн не дало світові миру, а навпаки — привело до світової війни зі страшними наслідками для всього людства.

Пам’ятаючи ці уроки, знаючи, що у кремлівських планах є не просто окупація України, але й тотальне винищення української ідентичності та її носіїв, яке російський тиран відверто і цинічно у публічній заяві назвав «остаточним вирішенням українського питання», за аналогією з нацистським планом знищення євреїв, ми, український народ, маємо боротися і захищати саме своє існування та майбутнє для наступних наших поколінь.

Нам важко, боротьба триває довго, наш народ зазнав багатьох жертв, десятки тисяч загинули, сотні міст і сіл зазнали руйнування, мільйони були вимушені рятувати своє життя, ставши біженцями. Але альтернатива нашому спротиву лише одна — повторення трагедій минулого та значно більші страждання й жертви.

Ніхто у світі більше за український народ не прагне миру і завершення цієї війни. Але ми прагнемо саме миру, прагнемо саме завершення війни. Ми хочемо справжнього миру, а не тимчасового припинення вогню, як це сталося після мінських домовленостей, які московська тиранія використала, щоби краще приготуватися до раптового нападу і, як їй тоді здавалося, швидкого остаточного завоювання всієї України. Ми бажаємо саме завершення війни, а не її замороження та відкладення на кілька років до нового, ще більш смертоносного вибуху.

У 1990-х роках на вимогу великих держав світу Україна відмовилася від ядерного арсеналу та значно скоротила свій збройний потенціал. Але наше бажання миру кремлівська диктатура розцінила як слабкість, якою слід неодмінно скористатися. Тому український народ хоче бачити справедливе завершення війни, бачити реальні гарантії того, що у майбутньому російська держава не буде здатна знову напасти на Україну. Мир має бути підкріплений не деклараціями, а силою.

Відтак Росія не повинна бути жодним чином винагороджена за свої злочини проти миру і безпеки світу. Наслідком завершення війни має стати ствердження сили права, а не права сили.

Тому ми знову і знову закликаємо всі волелюбні народи та всі демократичні країни світу бути єдиними і непохитними у підтримці України. Бо, підтримуючи Україну, вони підтримують надію на краще, мирне, безпечне майбутнє для себе і для наступних поколінь.

Не має жодного морального виправдання будь-яка спроба зняти з Російської Федерації та її керівництва провину за початок і ведення цієї геноцидної війни проти України. Коли хтось заявляє, що російсько-українська війна «сталася», то це звучить так, ніби це не те, про що рішення ухвалив кремлівський диктатор і про що він оголосив три роки тому публічно, а якийсь вид природного катаклізму, від якого страждають, але в якому нема винних.

Стаються повені, урагани, землетруси, пожежі. Війна — не стається! Війну розпочинають і ведуть люди, які ухвалили про це рішення. І за це вони несуть відповідальність. Війну Росії проти України оголосив Путін, її веде російська держава і російське військо. Це — беззаперечний факт. Як і те, що достатньо кремлівському тирану наказати припинити війну, і вона завершиться.

Російська держава своєю злочинною війною та намаганням її виправдати через ідеологію «русского міра» явно і безсоромно порушує основні заповіді Божі.

Замість Господнього закону та євангельської моралі там утверджується віра в «русскій мір» і поклоніння йому як ідолу, зі щоденним принесенням кривавих жертв. Щодня російська держава порушує заповіді «не вбивай», «не кради», «не лжесвідчи», «не пожадай того, що належить ближньому». Ніхто з тих, хто справді є християнами, не може не бачити і не розуміти цього. А бачачи і розуміючи, християни повинні засуджувати це зло і протидіяти йому.

Як Церква ми благословляємо всі правдиві миротворчі зусилля, спрямовані на досягнення справжнього завершення війни та встановлення справедливого і тривалого миру, який гарантує безпеку і для нашого народу, і для Європи. Ми молимося за нашого Президента, за українських урядовців та дипломатів, щоби Господь дав їм мудрість і незламність відстоювати правду в досягненні миру. Ми просимо про Боже благословення і спрямування для всіх світових лідерів, щоби вони були на боці правди і миру.

Ми просимо всіх людей доброї волі продовжувати молитву про перемогу добра і справедливий мир для України. Ми просимо демократичні держави не відступати від власних цінностей свободи, справедливості, верховенства права, а й надалі разом примушувати російську тиранію завершити злочинну війну.

Ми надзвичайно вдячні всім країнам і народам, які підтримали і підтримують Україну в справедливій боротьбі. Добро перемагає тільки тоді, коли люди доброї волі єднаються і діють разом.

Наша особлива, безмірна, довічна вдячність тим, на чиїх плечах найбільший тягар боротьби з російським агресором — українським воїнам, нашим героям-захисникам!

Ми вірили в перемогу три роки тому, коли мало хто у світі вважав її взагалі можливою, думаючи, що російська сила — нездоланна. Але нехай загине вона, як військо фараонове у водах моря, як ассирійські полчища, які облягли Святе місто, але були уражені гнівом Божим! Ми знаємо, що на боці України та українського народу — правда. У правді — Бог. А з Богом — перемога.

Попри всі перешкоди, спротив ворогів та внутрішні суперечки, попри всі загрози, виклики та небезпеки, український народ за останні три з половиною десятиліття неухильно йшов шляхом свободи і долав те, що здавалося нездоланним. Впала тюрма народів — Радянський Союз, зазнали поразки намагання збудувати тиранію в нашій країні, бо народ на майданах твердо підняв голос за свободу. Російській імперії зла, попри 11 років війни, не вдалося зламати наш духу і нашу волю. Бо в усі критичні моменти цієї новітньої історії Господь допомагав нам і спрямовував у боротьбі. Тому вірю, що, попри всі нинішні виклики та небезпеки, український народ досягне справжнього миру, правда переможе, а зло і його творці — будуть засуджені й покарані.

Тож з Богом — до перемоги!

ЕПІФАНІЙ,
митрополит Київський і всієї України,
предстоятель Православної Церкви України.

24 лютого 2025 року.

Нескорений Київ.