Місто (без) бар’єрів, або Небайдужість — головна рушійна сила змін

Кожен з нас у певний період життя може стати маломобільним і відчути, як змінюється ставлення до простору навколо. Те, що раніше було звичним і не вимагало зусиль, раптом перетворюється на виклик. Війна ще більше загострила цю проблему. За перші півтора року повномасштабного російського вторгнення кількість людей з інвалідністю збільшилася приблизно на 300 тисяч. Цю цифру озвучила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, яка зазначила, що у вересні 2023-го в Україні таких уже було три мільйони.

Реальні зміни чи нові обіцянки

На засіданні виконкому Одеської міськради, яке відбулося 27 лютого, міський голова Геннадій Труханов вкотре нагадав, що 2025-й оголошений «Роком безбар’єрності», й пообіцяв зробити все можливе, аби люди з інвалідністю не відчували жодних фізичних та соціальних перешкод. Він також запевнив, що місто ретельно підготується до оздоровчого сезону. Наприкінці 2024-го в Одесі з’явився новий консультативно-дорадчий орган — Рада безбар’єрності, основним завданням якого є моніторинг інфраструктури, оцінка доступності транспорту, будівель і громадських просторів, а також розробка рекомендацій для міської влади.

Чи змінить це ситуацію? Адже подібні ініціативи вже були. У 2020-у з такою ж метою створили Комітет із забезпечення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобі-льних груп. Але за чотири роки місто не стало значно доступнішим. У рамках програми «Безбар’єрна Одеса» цьогоріч планують відкрити оновлений пляж для людей з інвалідністю на 11-й станції Великого Фонтану. Останній ремонт там проводили у 2019-у, але морське середовище завдало значних пошкоджень, тому необхідно повністю оновити пандус, сходи, настил. Попередня вартість робіт оцінюється у 21,3 млн грн. Окрім цього, на пляжі «Дельфін» планують відкрити інклюзивний спортмайданчик, придбати медичне обладнання на понад 20 млн грн для реабілітаці-йних відділень лікарень та облаштування інклюзивних палат, розширити програму «Соціальне таксі» для перевезення людей з порушеннями опорно-рухового апарату. Для замовлення такого автомобіля за три дні до поїздки слід зателефонувати за коротким номером 15-01 або заповнити онлайн-форму на офіційному сайті Одеси. Послуга — безоплатна, скористатися нею можна не більше 10 разів на місяць.

На момент написання цього тексту певні ініціативи починають втілюватися. У рамках роботи Ради безбар’єрності на автостанції «Старосінна» запрацював сервіс перекладу жестовою мовою. Система діє через QR-код: пасажир сканує його, з’єднується з перекладачем і через телефон спілкується з касиром. Про запуск цього проєкту 26 лютого повідомила міська рада. Ідея хороша, але є кілька «але». По-перше, не всі люди з порушенням слуху мають смартфони, які можуть сканувати QR-коди. По-друге, потрібно, щоб був стабільний інтернет для відеозв’язку. І найголовніше — чому касири самі не проходять бодай мінімальне навчання жестової мови?

Ще одним кроком стало посилення контролю за дотриманням правил паркування на місцях для людей з інвалідністю. Департамент транспорту спільно з Патрульною поліцією Одеси та ГО «Безбар’єрні» провели рейд, під час якого штрафували порушників. Утім, зрозуміло, що разові інспектування не змінять ситуацію, якщо поліція й самі містяни не реагуватимуть на порушення постійно, а не лише у рамках окремих акцій.

Погляди на проблему

Голова постійної комісії з питань транспорту і дорожньо-го господарства Одеської міськради Петро Обухов у розмові з нами оцінив поточний рівень доступності інфраструктури на трійку з десяти. «У нас на деяких тротуарах є пандуси, є деяка кількість тролейбусів і трамваїв з низькою підлогою, але нема зупинок-платформ для них. Більшість комунальних закладів охорони здоров’я подбали про доступність, але якщо брати школи чи інші установи, то там з доступністю ситуація невтішна», — каже він. Прогрес є, але незначний: лише кілька перехресть з пандусами облаштовано за минулий рік, хоча потреба в таких змінах значно більша.

Що стосується громадського транспорту, то, за словами Петра Обухова, маршрутні таксі повністю не адаптовані для людей з інвалідністю: «Трамваї, тролейбуси — краща ситуація, але лише десь 15% трамваїв мають низьку підлогу хоча б на одних дверях». Щоб задовольнити попит людей з інвалідністю на поїздки містом, потрібно значно більше пристосованих транспортних засобів, а також будівництво спеціальних платформ на зупинках.

Після внесених у 2018 році змін у державні будівельні норми (ДБН) та державні стандарти України (ДСТУ) всі вулиці, що реконструюються або капітально ремонтуються, повинні відповідати принципам доступності. Однак через повномасштабне вторгнення такі роботи наразі призупинені. Одним із кращих прикладів депутат назвав вулицю Артура Савельєва (Черняховського), яка реконструйована, на його думку, майже ідеально. «Я дуже очікую закінчення війни і відновлення реконструкції вулиць Одеси, тому що всі вони прокладені з урахуванням стандартів минулого, а іноді й позаминулого століття, і не відповідають сучасним вимогам», — зазначив він.

За зразок для Одеси Петро Обухов навів досвід інших міст, як-от Львів, Київ, Вінниця та Дніпро, де активно працюють над створенням безбар’єрного середовища. А ще зазначив, що багато можна зробити навіть без великої капітальної реконструкції. Містянам же порадив впливати на зміни через активне звернення до чиновників і створення суспільного попиту.

Поспілкувалися ми і з Олегом Соколовим, представником урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Одеській області, який поді-лився своєю оцінкою рівня доступності міської інфраструктури: «Ситуація наразі погана, але хочеться вірити, що малими кроками ми будемо щось робити і зможемо щось змінити... Я — спортсмен-паралімпієць, і коли повертався зі змагань на наш залізничний вокзал, не розумів, чому підіймачі у підземних пішохідних переходах не працюють. Але цю ситуацію вже вирішили».

Розмова торкнулася також проблем, з якими він як користувач крісла колісного особисто стикається: «От, наприклад, я хочу зайти в магазин, і не хочу, щоб мене заносили на руках, бо там стоїть одна сходинка. Не хочу користуватися кнопкою виклику. Зробити пандус не складно, але мені кажуть, що приміщення орендоване, а власник — у Києві. Я пишу листа, приїжджаю через місяць і бачу, що там з’явилися дві смуги, які вони наварили».

Андрій Лозовий, який користується кріслом колісним 25 років, ділиться своєю думкою: «Доступне, безбар’єрне середовище вкрай важливе для людей з інвалідністю, особливо для тих, хто пересувається на кріслах колісних. Таке середовище сприяє кращій їх соціалізації і поверненню до повноцінного, насиченого життя. Відсутність належної доступності призводить до ізоляції та обмеження в щоденних активностях». За його словами, насамперед потрібно звернути увагу на покращення пішохідних зон, доступність туалетів у громадських місцях, а також на забезпечення безперешкодного доступу до кафе, магазинів та інших об’єктів інфраструктури. Важливо також залучати людей з інвалідністю до процесу планування, щоб розуміти їхні реальні потреби.

Урбаністичні рішення

Для отримання об’єктивної оцінки і професійних рекомендацій щодо розвитку безбар’єрного простору в Одесі ми звернулися до команди урбаністів та архітекторів Urban Buro ГО «Місто майбутнього».

«Наша команда вивчає наукові підходи до розвитку міст, аналі-зує сучасні урбаністичні тренди і пропонує рішення, які можуть зробити Одесу зручнішою для мешканців та гостей. Наразі ми подаємо свої проєкти у рекомендаційному форматі, але вже ведемо діалог із місцевою владою щодо офіційної співпраці. У перспективі плануємо укласти угоди з муніципалітетом, щоб ефективніше впроваджувати наші ініціативи та працювати над системними змінами в міському просторі», — розповідають експерти.

У 2023 і 2024 роках команда Urban Burо розробляла ініціативи щодо реконструкції Військового узвозу, узбережжя Великого Фонтану та вулиці Варненської поблизу парку Марка Твена. Однак через повномасштабну війну реалізацію цих проєктів відклали. Фахівці мають надію, що після стабілізації ситуації міська рада повернеться до них.

Стосовно нових забудов, то ситуація з доступністю покращилася. Як зазначають урбаністи, забудовники дедалі більше уваги приділяють сучасним вимогам. Водночас навіть якщо нові будівлі відповідають стандартам, інфраструктура навколо них залишається проблемною, особливо в районах щільної забудови, як-от Аркадія. Вийшовши з новобудови, люди з інвалідністю, батьки з візочками чи інші маломобільні групи стикаються з непристосованими вулицями, відсутністю зручних пішохідних маршрутів та загальним хаосом міської інфраструктури.

Щодо історичного центру міста, то фахівці впевнені, що безбар’єрність у цьому районі цілком можлива, навіть з огляду на архітектурні обмеження. Команда Urban Buro співпрацює з литовськими урбаністами, які консультують щодо адаптації подібних рішень для Одеси. Забезпечення доступності в центральній частині міста потребує комплексного підходу: реконструкція тротуарів з урахуванням понижених бордюрів і тактильної плитки для людей з порушенням зору; збереження історичних фасадів з одночасним покращенням доступу до будівель, наприклад, через використання висувних або непомітних пандусів; оптимізація громадського транспорту, щоб зупинки були безбар’єрними, а маршрутки поступово замінювалися сучасним інклюзивним транспортом.

Насамкінець, урбаністи наголошують на важливості залучення громади до процесу змін. Кожен може впливати на розвиток міського простору через кілька простих кроків: бути уважним до свого середовища — помічати проблеми безбар’єрності й акцентувати на них увагу; об’єднуватися і разом із сусідами ініціювати новації у своєму кварталі чи районі; звертатися до місцевих депутатів, подавати заявки на усунення перешкод у людних місцях; брати участь у громадських обговореннях.

Команда Urban Buro створила карту доступності Одеси, яка покликана покращити ситуацію в місті. Долучитися до спільної справи легко: знайдіть ГО «Місто майбутнього» у соцмережах, перейдіть на гугл-форму «Місто без перешкод» і залиште інформацію про бар’єри, які ви помітили.

Директор департаменту внутрішньої політики Одеської міської ради Олександр Жильцов повідомив нам, що зараз розробляється міський ChatBot у Telegram, куди люди зможуть надсилати фото та інформацію щодо недоступних об’єктів. Запити розглядатимуть структурні підрозділи міськради. Він пояснив, що ChatBot трохи відрізнятиметься від мапи, яку готує Urban Buro, зокрема тим, що інформація про зафіксовані бар’єри відразу передаватиметься виконавцям, котрі за це відповідають.

Тепер питання: чи справді 2025-й стане роком безбар’єрності не тільки в офіційних заявах, а й на вулицях міста? Відповідь залежить від реальних дій влади та контролю з боку громадськості. Одеса може стати зручнішою для всіх, але для цього потрібна активна позиція. Небайдужість — головна рушійна сила змін.

Анастасія ТІТАРЧУК,
студентка Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.