Вистоїмо, або Встань і вбий першим!

І винні у цій брехні всі ми, українці. Бо війна була не десь «на сході», а війна була в Україні. Але ми чекали, що прилетить чарівник і все за нас повирішує.

Я страшенно лютую від заяв попа з Риму, що треба зняти санкції з путіна. Видно, для нього кров загиблих українців не така червона, як у його католицьких підданих. Якесь дежавю…

Так, я розумію, що найближчим часом можу стати військовим злочинцем, бо з першого дня з власною мисливською зброєю пішов «мочити» руснявих ординців. А що, мав зустрічати квітами? Чи це я прийшов до москвитських міст? Мусимо набити, вбити, скалічити стільки загарбників, щоб вони найближчі сто років при одному слові «Україна» божеволіли і ховалися по підвалах. Іншого не може бути! Маємо вичавити, відхаркати із себе «русскій мір», москвитські язик і літературу, москвитські кіно і театр.

Так, я погоджуюсь, що у нас купа довбодятлів, ждунів, дебілів, які здатні тільки ненавидіти і плюватися жовчю. І роблять це завжди і скрізь. Їм усі винні, всі повинні допомагати і негайно мають закрити небо. Навіть за рахунок знищення України. Таких ждунів у кожній країні багато.

Але наразі не про інші країни, а про Україну. Не маємо права показувати свій страх! Не маємо права бути слабкими! Ми є ми! І зараз ми воюємо за себе, за свої родини, за свою Україну! Маємо виробити у собі здоровий цинізм. Маємо стати мудрими державниками! Мудрість вкладається в одне речення: Україна — понад усе! Нам усім треба швидше подорослішати! Будемо слабкими — нас уб’ють.

І тепер про заголовок. «Встань і вбий першим» — це книга Ронена Бергмана. У цій захопливій книжці розкриваються секретні місії з ліквідації ворогів Ізраїлю. Від лідерів «Хамасу» і «Хезболли» до стратега Організації визволення Палестини, від сирійського генерала до канадського інженера… Зібрані у ній історії чисельних цільових актів помсти доводять: вороги Ізраїлю можуть забути про спокій. І не важливо, де вони ховаються, бо «Шин-Бет», «Моссад», ЦАХАЛ та інші сили вистежать і ліквідують їх у Бейруті, Дамаску, Тегерані, Дубаю, Римі, Парижі чи Лондоні.

«Встань і вбий першим». Прекрасна назва, яка збігається з моєю тезою початку війни: «За Україну треба вбивати, а не гинути». Не навчимося себе поважати — нас не поважатимуть інші. І це аксіома.

Нам уже пророчили у 2014-у і в лютому 2022-го. Київ мали взяти за три дні. І що? Взяли? Нам давали тиждень — й Україна мала зникнути з карти світу. І що? Зникла Україна? Нас грубо здавали і хоронили. Здали? Поховали? Ні, бо своє слово сказав Український народ. Ні, по-москвитськи більше не буде ніколи. Квітів не буде. Москалики, ласкаво запрошуємо до пекла! І пекло ми їм влаштували тут, в Ірпені.

Такі ж пекло й війну ми маємо робити в міжнародній політиці. І тут не треба підбирати слів. Потрібні не слова, а дії. З чого почати? МЗС має викликати посла США в Україні й зажадати пояснення та попередити, що йдеться про втручання у внутрішні справи нашої держави. І це втручання не є нормальним. Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України мають зробити офіційні заяви про неприпустимість брехливих звинувачень Трампа. Заяви повинні бути жорсткими. І, врешті-решт, Президент України має звернутися з офіційною вимогою про повагу до Держави Україна.

Наші вороги мусять зламати об нас зуби. Всі ці трапми і компанія, хутіни з руснявими вбивцями повинні зрозуміти, що за образу одного українця будуть покарані.

І наостанок. До чого це я? Хочу розуміння від українців: нема абсолютно ніякої різниці, хто буде при владі у США. Абсолютно не важливо, хто там головує в ЄС. Якщо ви слабкі, то вас продадуть, подарують або обміняють на якусь цяцянку. Тому закликаю: досить бути слабкими! Будемо сильними — нам допомагатимуть. Але ніхто не воюватиме замість нас.

Підтримуймо вогнище любові до України і боротьби за неї, не даймо йому згаснути! Не біймося бути інакшими й доводити, що не той козак, який за течією пливе, а той, що проти неї. Нам є чим пишатися і з кого брати приклад. Стоїмо! Вистоїмо! Переможемо! Віримо в себе! Віримо в Україну!

Моя Україно!
Будуй-муруй світ,
у якому нема московита!
Не дай себе ошукати знову!

Сергій МАРТИНЮК,
письменник.

м. Ірпінь — м. Балта.