Екслюзивна вишиванка
На заходах, присвячених презентаціям вишиванок, зазвичай багато символічного. І не дивно, бо орнаменти вишиванок, як і ткацьких виробів, є закодованою, здебільшого в геометричних конфігураціях, інформацією про надзвичайно давні світоглядні уявлення українців. Тому вишиванки завжди були популярними і сьогодні вважаються одним з основних маркерів української ідентичності.
Але презентація лише одного, тепер уже ексклюзивного експонату, що відбулася за ініціативи Ігоря Стамбола в музеї «Степова Україна» Одеського історико-краєзнавчого музею, важлива в контексті кількох не менш знакових подій у рамках ушанування 160-річчя Івана Липи — видатного українця, одесита, лікаря і громадського діяча. Йдеться про реконструйований зі світлини орнамент його вишиванки, виконаний майстрами громадської організації «Вишивка в одязі видатних українців» (Львів). Це не єдиний у музеї експонат подібного штибу, але відтворений орнамент вишиванки Івана Липи привертає особливу увагу не тільки завдяки своїй ексклюзивності. Це ще свідчення того, що й століття тому українська вишита сорочка була вельми популярною не лише у селянському середовищі. Збереглося чимало світлин представників української інтелігенції у вишиванках, й Іван Липа — серед них. Вони усвідомлювали роль демонстрації таких візуальних маркерів української культури для утвердження національної ідентичності, докладали зусиль у розвиток української орнаментики, що сьогодні є предметом дослідження мистецтвознавців.
Інколи можна почути, що вишиванок не було надто багато, оскільки це не повсякденний одяг. З точки зору побутового підходу, може, й так, Але колекції, зібрані в Україні у ХІХ — на початку ХХ століть, у тому числі на Одещині для музею «Степова Україна», навпаки, демонструють надзвичайну популярність вишиванок і їхню розмаїтість. Скажімо, на Поділлі бачимо безліч варіантів орнаментальних композицій навіть у сусідніх селах. Так, традиційна українська вишивка має регіональну варіативність, навіть локальну історію, але основа залишається українською. Одещина, за винятком північних ра-йонів, у цьому сенсі дещо відрізняється, бо є строкатою за своїм етнічним складом, а відтак і за традиціями прикрашання-вишивання одягу. З огляду на це наша область не має узагальненого, візитівкового для регіону, «орнаменту Одещини».
Побачити різноманіття узорів з різних історико-етнографічних зон України, як і згадану вище вишиванку Івана Липи, можна в музеї «Степова Україна». Це наша спадщина, наша цінність, про яку треба знати і яку мусимо зберегти для майбутніх поколінь.
В’ячеслав КУШНІР.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
