№ 8 (22535) четвер 27 лютого 2025 року

24 лютого. Три роки Великої війни, яка триває століттями. За цей час ми пережили дуже багато втрат і болю: безперервні сирени повітряної тривоги, грім ППО, вибухи ракет і дронів, зруйновані школи, лікарні, стерті з лиця землі міста й села, заміновані поля, десятки тисяч загиблих і покалічених, мільйони біженців. Але крізь кров, піт і сльози ми продовжуємо доводити всьому світові, а головне — самим собі, що ми — дозріла нація, згуртована і мужня.

Пам’ятаєте, як нам давали лише три дні? Не дочекалися! Ми стоїмо. На зло всім — і ворогам, і деяким «друзям». Ми — боремося! І боротимемося далі, захищаючи право на свободу й гідність, на життя й окремішність. Захищаючи право називатися українцями — незалежними у незалежній державі. Великій Державі направду! Міцнішаємо, лютішаємо і не підкорюємося. Перемога буде за нами.

Перефразовуючи відомий напис на футболці, пишу, як думаю: «Слава Богу, що я не політик». Інакше довелося б взяти участь у раціоналізації зла — однієї зі складових світогляду чиновницької «еліти». Відтак висловлююся прямо: крім фюрера на сході, у ХХІ столітті до влади прийшов фюрер на заході. Обидва готові вщент знести порядок, який існує з часу закінчення Другої світової війни. А те, що ці вожді між собою поки що не домовилися, — великий успіх для людства. В результаті такої домовленості ми можемо опинитися у владі безстрокового ярма. Ярма туго набитого гаманця і маніакальної жаги нічим не обмеженої влади.

Двох вождів планета не витримає

Ці два ярма існують окремо. Але путіноїди і трампісти вже розвивають думки Гегеля про те, що несвобода — фундамент держави, етап у розвитку духу та гарантія того, що війни не буде. Історія ХХ століття довела, що гегельянці та їхні спадкоємці марксисти помилилися. Етапи розвитку духу в минулому столітті не завадили пролити ріки крові й поставити цивілі-зацію на межу виживання. Що-правда, перемога у Другій світовій війні подарувала надію, що Третьої світової ніколи не станеться. І ця надія прожила понад сім десятиліть. Поки не виросли покоління, які забули Освенцим і Хіросіму.

Роздуми предстоятеля ПЦУ з нагоди третьої річниці повномасштабної російської агресії

Три роки тому українці прокинулися від звуків вибухів, які лунали в їхніх мирних містах, коли російська імперія зла нагло і цинічно атакувала нашу Бать-ківщину. Через наші суверенні й міжнародно визнані кордони на українську землю ринули незліченні колони російської військової техніки та солдатів. Як повінь, ця дика орда затоплювала українські села й міста, мітячи в наше серце — Золотоверхий Київ.

Кремлівським тираном було визначене завдання — за кілька днів захопити столицю України, повалити демократично обраний уряд, окупувати якомога більше території та поставити на чолі маріонеткової адміністрації своїх прислужників. Зробити те саме, що за одинадцять років перед цим було здійснене російськими загарбниками в Криму і на Донбасі. Те саме, що більшовики зробили після поразки нашої революції століття тому, оголосивши у нас свою «радянську республіку».

З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається 21 лютого, у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1) відбулася творча зустріч «Об’єднані українською». Її організували і провели у партнерстві ОННБ та Одеський обласний центр української культури (ООЦУК).

Зустріч розпочалася хвилиною мовчання на вшанування пам’яті Героїв — звитяжних захисників і захисниць України, які в різні часи боронили нашу свободу й зараз ціною власного життя відстоюють нашу землю, незалежність і майбутнє.

Американський історик Тімоті Снайдер у своєму блозі провів історичні паралелі між Мюнхеном 1938 року і Мюнхеном 2025-го. Texty.org.ua публікують скорочений переклад колонки, здійснений українським істориком Сергієм Громенком.

Симетрія між Німеччиною — Чехословаччиною 1938 року і Росією — Україною 2022-го є дивовижною, і якщо ми на мить зупинимося на цих подібностях, це допоможе нам ширше поглянути на нинішній день. Зараз, більш ніж будь-коли, ми є в’язнями чуток, дезінформації та емоцій сьогодення. Історія може дати нам принаймні спокійнішу перспективу. Тож подумайте.

Реальність уже тут і зараз. Ховати голову в пісок не вийде! Президент Дональд Трамп нахабно бреше й намагається загнати нас у ярмо до московитів! Ніхто, окрім путіна і зухвалих московитів, не починав цю війну!

Я лютую від цих заяв Трампа і йому подібних. Це не президент, а якийсь п’яний двірник кричав. Що, із 20 січня 2017 року він не бачив війну в Україні? Нагадаю, цього числа Трамп вступив на посаду президента США у своїй першій каденції. Хіба у 2017-у не було війни в Україні? Була, але московити задурили голови світу, що це начебто війна громадянська і що вони тут потихенько все «порішають». Мовляв, не хвилюйтеся, ми з «хохлами» швидко розберемося.

Із 1 березня в Україні буде проведено індексацію пенсій для понад 10 мільйонів громадян. У середньому пенсії підвищаться на 11,5%.

Розмір індексації обчислено на базі офіційних показників розвитку економіки у 2024-у: зростання споживчих цін — 12%; зростання середньої заробітної плати за 2022—2024 роки — 11%.

24 лютого вшановувалося 160-річчя від дня народження Івана Липи — видатного громадського і політичного діяча, одного із провідників ідеї української державності та соборності, лікаря, письменника. Він увійшов в історію як комісар визвольних змагань в Одесі у 1917-у, міністр віросповідань та охорони здоров’я Української Народної Республіки у 1919-у, член комісії з підготовки Конституції УНР у 1920-у. А ще ми пам’ятаємо його як батька Юрія Липи.

Чи може бути людина щасливою в особистому житті, коли вона повністю віддається громадянському обов’язку? Напевне, може, якщо поряд — кохана дружина, дах над головою і є надія на створення міцної і дружньої родини. На жаль, не всі жінки, до яких торкнувся своїми почуттями Іван Липа, засвітили вогник надії на щастя в його житті.

На заходах, присвячених презентаціям вишиванок, зазвичай багато символічного. І не дивно, бо орнаменти вишиванок, як і ткацьких виробів, є закодованою, здебільшого в геометричних конфігураціях, інформацією про надзвичайно давні світоглядні уявлення українців. Тому вишиванки завжди були популярними і сьогодні вважаються одним з основних маркерів української ідентичності.

Але презентація лише одного, тепер уже ексклюзивного експонату, що відбулася за ініціативи Ігоря Стамбола в музеї «Степова Україна» Одеського історико-краєзнавчого музею, важлива в контексті кількох не менш знакових подій у рамках ушанування 160-річчя Івана Липи — видатного українця, одесита, лікаря і громадського діяча. Йдеться про реконструйований зі світлини орнамент його вишиванки, виконаний майстрами громадської організації «Вишивка в одязі видатних українців» (Львів). Це не єдиний у музеї експонат подібного штибу, але відтворений орнамент вишиванки Івана Липи привертає особливу увагу не тільки завдяки своїй ексклюзивності. Це ще свідчення того, що й століття тому українська вишита сорочка була вельми популярною не лише у селянському середовищі. Збереглося чимало світлин представників української інтелігенції у вишиванках, й Іван Липа — серед них. Вони усвідомлювали роль демонстрації таких візуальних маркерів української культури для утвердження національної ідентичності, докладали зусиль у розвиток української орнаментики, що сьогодні є предметом дослідження мистецтвознавців.

Що ми знаємо про Бориса Грінченка? Журналісти, письменники — пишуча братія, філологи — назагал, себто люди, котрі зробили своїм фахом слово. А поспільство? Наскільки поспільство потребує знань про таких людей? Хіба що ті, хто близько цікавиться. Питання риторичне.

Можливо, такими думками переймався історик і письменник Ігор Стамбол, коли наблизився до цієї теми, коли заходився писати свою книжку. А може, якраз навпаки — задля інтриги. Ніхто автора про це не запитував під час презентації новодруку. Як будь-якому авторові, йому хочеться, щоб книжка мала своїх читачів, і бажано — якнайбільше. Тим-то й назвав її досить інтригуюче — «Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка».

У Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відбулася творча зустріч з письменником, мовознавцем, просвітянином, дисидентом, борцем за незалежність України Олексою Різниковим. Нагода — якнайвагоміша: 88-річчя знаної і шанованої в нашому краї й у всій Україні людини.

Народився пан Олекса 24 лютого страшного 1937 року в Єнакієвому на Донбасі. Двічі репресований: 1959-го (півтора року таборів) і 1971-го (п’ять з половиною років). Після звільнення йому заборонили повертатися до Одеси — міста його студентської юності, тож деякий час жив у Первомайську. Із 1995-го — в Одесі. Багато друкується в періодиці, бере активну участь у громадсько-політичному житті міста.

Крутиголовка (Jynx torquilla) — унікальний представник родини дятлових (Picidae), що вирізняється своїм незвичайним зовнішнім виглядом, поведінкою та способом життя. Детальніше про неї — пернатий символ нинішнього року — розповіли в Українському товаристві охорони птахів.

Таксономія і зовнішній вигляд

Хоча крутиголовка належить до родини дятлових, вона не має характерного міцного дзьоба та не володіє навичками барабанного стуку, що притаманні іншим видам дятлів. Натомість птах використовує свої вокалізації для спілкування і приваблення партнерів.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, у 2024 році в Україні зареєстровано 233 звернення по медичну допомогу через укуси змій. Це на 28 звернень більше, ніж у 2023-у. Серед постраждалих — 57 дітей.

За областями статистика виглядає так: Дніпропетровська — 48 звернень (один дорослий помер); Закарпатська й Івано-Франківська — по 30; Житомирська та Львівська — по 20; Полтавська — 13; Рівненська — 12; Чернігівська — 10; Чернівецька — 9; Волинська й Одеська — по 8; Хмельницька та м. Київ — по 5; Запорізька та Сумська — по 4; Вінницька та Терно-пільська — по 2; Київська, Харківська та Черкаська — по 1.

Ось і добігла до фінішу нинішня зима. На порозі — березень, тож усім, у кого є хоч клаптик саду-городу, час по-дбати про майбутній урожай.

Поради про що слід подбати у перший весняний місяць і календар сприятливих та несприятливих днів на березень-2025 підготувала агенція УНІАН.