Переглядів: 79

Журналістика — не злочин

Національна спілка журналістів України презентувала збірник матеріалів «Судилища над правдою в Криму. Історії 20 українських журналістів, які зазнали російських репресій».

Як зазначає у передмові до новодруку голова НСЖУ Сергій Томіленко, цей збірник — підсумок багатомісячної роботи членів Спілки, кореспондентів різних видань та експертів з різних галузей знань над проєктом, «метою якого було методами розслідування провести конкретний правозахисний аналіз сфальсифікованих кримінальних справ і професійних, і громадських журналістів, засуджених у Криму, власне, лише за служіння ідеї утвердження свободи слова, за надання в своїх матеріалах гласності тим фактам та діям, які є російськими злочинами проти цих людей».

Наскільки важливим є втілений НСЖУ проєкт, доступно й переконливо аргументує у вступному слові до збірника постійна представниця Президента України в АР Крим (квітень 2022-го — грудень 2024-го) Таміла Ташева:

«Що таке життя в окупації — важко зрозуміти, якщо ні ти сам, ні хтось із близьких не мали цього досвіду. Це вимушене мовчання, адже кожен громадянин, який наважується на негативне висловлювання у бік окупантів, наражає себе на небезпеку. І це стосується навіть «розмов на кухні» з сусідом. Ти ніколи не почуваєшся в безпеці, ніколи не почуваєшся достатньо впевнено, щоб казати те, про що справді думаєш.

Я завжди захоплювалася людьми, які, попри небезпеку, не просто говорили правду вголос, вони її викрикували окупантам в обличчя, виливали цю правду на них, як Богдан Зіза вилив жовто-блакитну фарбу на окупаційну адміністрацію. Сміливо, впевнено…

Журналісти, які були незаконно ув’язнені в окупованому Криму, постраждали лише через те, що мали відвагу чинити спротив та казати правду, називати речі своїми іменами. Вони робили це, ризикуючи усім, розуміючи можливі наслідки. І саме тому у нас немає права мовчати. Те найменше, що ми можемо для них зробити, — це розпові-сти правду усьому світу, як вони розповідали правду про окупацію Криму та злочини росіян проти українського та кримськотатарського народів».

А далі — два десятки історій про тих, хто постраждав за відстоювання свободи слова, за журналістську діяльність в окупованому Криму, про сфальсифіковані проти них кримінальні справи, про, за словами голови Центру прав людини, правозахисниці Тетяни Печончик, «практику оберненого правосуддя, коли на лаві підсудних опиняються безневинні люди, а їхніми катами стають судді, прокурори, експерти, а часто і підкуплені свідки, які насправді є злочинцями».

Журналіста Владислава Єсипенка, який співпрацював з «Радіо Свобода», затримали 10 березня 2021 року, після того, як він напередодні, 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, знімав на відео покладання квітів активістами української громади Криму до пам’ятника Кобзареві у Сімферополі. На так званому судді він сказав: «…Я журналіст українського видання і, найімовірніше, співробітники ФСБ хотіли показати, наскільки неприйнятна для них свобода слова. Я вважаю, що погрози і тортури у ХХІ столітті неприйнятні. У 1937 році катували й розстріляли мого діда. Склалося враження, що в тих чекістів, які були тоді, — у них є онуки, правнуки, які роблять такі самі дії, як їхні діди в 1937 році».

Активіста і журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпу так званий «Верховний суд» Криму засудив до 13 років ув’язнення в колонії суворого режиму за абсурдним звинуваченням у шпигунстві. У своєму останньому слові в судовій залі Сергій заявив: «Я патріот своєї країни. Я не визнаю своєї провини».

Як нагадують автори збірника, окупувавши півострів, РФ розгорнула масштабну кампанію з викорінення незалежних ЗМІ. Зокрема, заблокувала трансляцію українських ефірних телеканалів та радіо, доступ до багатьох інтернет-ресурсів. Перший кримськотатарський телеканал АТР був змушений переїхати на материкову частину України. Деяких журналістів ув’язнили, багатьом заборонили в’їзд. На тлі цих репресій у Криму сформувався інститут громадянської журналістики: звичайні люди, не байдужі до подій, що відбуваються навколо них, почали активно використовувати соціальні мережі й публікувати свої матеріали, які стали там єдиним незалежним джерелом інформації.

Біля витоків громадянської журналістики у Криму стояв, зокрема, Наріман Мемедемінов, який із 2014 року вів активну правозахисну діяльність і неодноразово зазнавав репресій з боку окупаці-йної влади. Виголошена ним у російському суді заява вражає сміливістю: «Я, Мемедемінов Наріман Ібраімович, кримський татарин, громадянин України, вимагаю: 1. Припинити брехати, називаючи це кримінальною справою, і нарешті називати це політично мотивованим переслідуванням. 2. Зупинити судове провадження щодо мене, зняти всі обвинувачення і звільнити, виправдавши повністю. 3. Офіційно вибачитися перед моєю матір’ю, родиною й родичами. 4. Принести офіційні вибачення всьому кримськотатарському народу, який огульно звинувачують, заарештовуючи й переслідуючи мене і мені подібних соціально-активних людей…».

Крім згаданих, у збірнику «Судилища над правдою в Криму» вміщені розповіді про ув’язнених за надуманими мотивами і сфабрикованими доказами професійних та громадянських журналістів Ірину Данилович, Асана Ахтемова, Дмитра Штибликова, Олексія Бессарабова, Володимира Дудку, Амета Сулейманова, Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова, Руслана Сулейманова, Сейрана Салієва, Сервера Мустафаєва, Марлена Асанова, Рустема Шейхалієва, Тимура Ібрагімова, Ернеса Аметова, Вілена Темер’янова.

Кримський політик і журналіст, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, який провів у російській неволі майже три роки, під час зустрічі 19 серпня 2024-го в НСЖУ, звертаючись до авторів проєкту, наголосив: «Ваша увага й увага нашого суспільства до доль журналістів, які чинили справжній інформаційний спротив, які здійснювали, я можу сказати, подвиг, — це запорука того, що ще хоч одне журналістське прізвище додасться до списку тих, кого будуть звільняти». І не менш важливим, на його думку, є те, що «будь-яка згадка про тих, хто перебуває в російській неволі, додає їм сил триматися».

А завершити цей короткий огляд збірника «Судилища над правдою в Криму» хочу рядками з уже цитованого вступного слова до нього Таміли Ташевої:

«Я дякую кожному та кожній, хто долучився до цього важливого проєкту. Нині ми — голоси тих, у кого нема можливості говорити за себе. Ця робота є важливим кроком до відновлення справедливості, адже ми всі розуміємо, що наші люди знову будуть у безпеці лише після визволення всіх окупованих територій, включно з Кримом, що наші люди будуть звільнені та повернуться додому, лише якщо Україна переможе та відновить контроль над півостровом. І тепер уся наша країна бореться заради цього. Розслідування, розкриття усіх злочинів, які окупанти вчиняють щодо українських громадян на тимчасово окупованих територіях, пояснення для міжнародної спільноти, як ми можемо цьому протидіяти, як притягнути до відповідальності тих, хто систематично порушує права людини та загрожує усьому демократичному світу, — це те, що ми можемо зробити для незаконно ув’язнених журналістів.

І це те, що ми робимо зараз. І далі робитимемо. Поки не повернемо всіх. Поки не звільнимо кожного та кожну. Поки злочинців не покарають».

Іван МЕЛЬНИК.

Збірник створений у рамках проєкту «Підвищення обізнаності цільових груп в Україні та за кордоном про російські воєнні злочини проти журналістів у 2024 р. і збільшення суспільного тиску для звільнення полонених журналістів», що реалі-зується НСЖУ за підтримки шведської неприбуткової організації «Civil Rights Defenders».

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net