№ 2 (22529) четвер 16 січня 2025 року
Політики і вожді
Ще до воєн і революцій у нашій країні й у світі мудрий лікар, одесит, який проживав у США, поставив діагноз тому, що відбувається: пішов час політиків, настав час вождів. Справедливість такого діагнозу підтверджується подіями. Хвороба з кожним десятиліттям, з кожним роком і з кожним днем прогресує.
Час вождів
Клятва вірності, яку склала Трампу «верхівка» Республіканської партії, у якомусь сенсі нагадує процедури, яких сто років тому, присягаючи фюреру, дотримувалися соратники по партії нацистів. І тоді, і тепер це була присяга засудженим за карні злочини. Такою присягою в єдину банду пов’язали німецький народ, а через сто років — народ російський. Не виключено, що в майбутньому так само пов’яжуть у монолітні банди народи інших держав і навіть народи Сполучених Штатів.
Олександр ГЛАДУН: «Час забути, що нас було 40 чи 50 мільйонів»
Старіння населення, найнижча народжуваність і найвища смертність у світі, згадки про минуле й 50 мільйонів населення, демографічна ситуація в Україні та що робити, аби її покращити. Про це «Рубрика» (https://rubryka.com) поговорила із заступником директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександром Гладуном.
— Якою була демографічна ситуація в Україні до початку повномасштабного вторгнення?
— Вона була складною і до повномасштабного вторгнення. Тут також слід враховувати, що у 2020 і 2021 роках у нас був ковід. У 2021-у смертність від ковіду посіла друге місце серед причин втрати людей — 12,3% смертей були пов’язані безпосередньо з пандемією.
Незламний дух свободи
Щороку 12 січня, у День українського політв’язня, ми вшановуємо пам’ять і спадок тих, хто ціною власної волі відстоював незалежність та свободу України в різні періоди її історії. У цій когорті розумних, відданих і мужніх людей і мій тато — Олекса Різників, якого Левко Лук’яненко називав «однокашником з уральського концтабору №36».
Українські політв’язні в СРСР — це люди, які не вчиняли реальних кримінальних злочинів, а стали жертвами репресій через свою позицію, які переслідувалися або позбавлялися волі з політичних мотивів. Усі вони відповідно до закону від 9 квітня 2015 року №314-VIII визнаються борцями за незалежність України.
Більше б уваги від місцевої влади
Торік на адресу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 2314 звернень громадян про порушення Закону України «Про забезпечення функці-онування української мови як державної». Це на 37% менше, ніж у 2023-у (3692), і на 19% менше, ніж у 2022-у (2846).
«Хоч кількість звернень і зменшилася, але це — не про зниження уваги громадян до мовних прав, а про поступове покращення мовної ситуації в Україні. Зважаючи на виявлені факти порушень у сфері інтернету, обслуговуванні та вивісках, кількість накладених на порушників санкцій зростає», — зазначив Тарас Кремінь.
Рятують не тільки свою громаду, а й у сусідні: на Одещині зібрали добровольців, аби швидко гасити пожежі
Коли балістична ракета або шахед прилітає на територію Визирської громади, вони перші виїжджають на місце.
«Це завжди небезпечно. Немає часу ховатися, якщо станеться повторний приліт, а вони часто бувають», — каже рятувальник добровільної пожежної команди Віталій Пшеничний.
Картинки не вийшло
На ранок 15 січня вся карта нашої держави була забарвлена у червоний колір — тривогу оголосили в усіх регіонах, оскільки країна-терористка націлила на Україну 117 повітряних цілей (ракети різних типів і безпілотники).
Після того, як наші Сили оборони завдали кількох дуже вдалих ударів по стратегічних військових об’єктах на росії (сховища з пальним, хімічні підприємства й підприємства з виготовлення зброї чи складових до неї), ворог, мабуть, хотів показати своєму електоратові яскраву картинку у відповідь.
Наша сила — у єдності
Уже більше року у нашій громаді активно діє волонтерський рух «Сіточки у Балті», що об’єднує місцевий люд навколо допомоги українським захисникам і захисницям. Сплетені руками небайдужих маскувальні сітки стали символом спільної боротьби та незламності.
Вічко до вічка…
Як розповіла «Новинару сіті» ((https://novynar.city) координаторка руху, волонтерка Анна Грабован, 2024 рік став для них дуже плідним: виготовлено десятки тисяч квадратних метрів маскувальних сіток, які врятували багато життів на передовій. Лише у грудні жителі громади сплели 3535 м2 сіток.
Павло Клепатський: «Справа шкільна дуже важна...»
У січні минає 140 років від дня народження історика, краєзнавця, члена Української Центральної Ради Павла Григоровича Клепатського (Клепацького), випускника історико-філологічного факультету Одеського університету.
Про Павла Клепатського почали згадувати лише після здобуття Україною незалежності, бо ж був звинувачений в антирадянській діяльності й після 1938 року загинув у московських катівнях. Серед дослідників, які долучилися до повернення цього імені, — професори Володимир Ричко і Геннадій Стрельський з Києва, Олександр Музичко з Одеси, Тетяна Портнова з Дніпра та Олександр Завальнюк із Ка-м’янця-Подільського. Але їхні праці розраховані більше на фахівців і присвячені переважно науковій спадщині вченого, до того ж опубліковані у спеціалізованих виданнях, мало доступних для загалу. Тож цією статтею я поставив за мету ознайомити з біографією та здобутками дослі-дника української історії ширше коло читачів.
За збереження нашої спадщини
Напередодні Нового року у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів галузевих премій за 2024-й.
Приємно відзначити, що лауреатом премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у минулому році став В’ячеслав Кушнір — голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор кафедри археології та етнології України, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
«Камертону» — звучати!
Напередодні Нового року побачив світ другий номер літературно-мистецького часопису «Камертон». Редакційна колегія — відомі літератори, критики, журналісти: Євген Баран, Олександр Косенко, Роман Кракалія, Ярослава Різникова, Валентина Саєнко, Микола Славинський, Ірина Тома. Засновниця й головна редакторка Марина Забуранна зазначає, що тираж — лише 100 примірників, але планують з часом додрукувати ще декілька десятків.
Часопис покликаний задовольнити вибагливість істинних гурманів літературного слова на Одещині, й не тільки. Класичні структура — рубрики «Поезія», «Проза», «Спогади», «Переклади», «Літературознавство і критика», «Краєзнавство»… Крім того, кольорова галерея, у якій щоразу публікують картини митців нашого Причорноморського регіону. У цьому випуску — картини Анастасії Грудки, яка, попри юний вік (17 років!), вражає своїм талантом і своєю громадською діяльністю в Одесі та області.
Марина ЗАБУРАННА. Музи б’ють в набат...
Боюся голосу свого.
А раптом схиблю звуком?
Уста стискаю і змовкаю.
Боюся бути.
А голос мій давно в мені вже є.
Лиш тільки зріє досвід мій —
Зелений колос,
Й на батьківській святій землі
Тихенький голос
Вбирається у силу…
Творчість, що надихає на Перемогу
Минулий рік став знаковим для трьох мистецьких колективів Балти: козацький хор «Будьмо» і Балтський духовий оркестр удостоєні звання «Народний», а географічний ансамбль «Балтська зірочка» —»Зразковий», що підтверджує їхню високу майстерність і вагомий внесок у розвиток української культури, збереження національних традицій, виховання патріотизму. Про них — у фоторепортажі від сайта «Новинар сіті» (https://novynar.city).
Козацький хор «Будьмо» вже майже два десятиліття прославляє українську пісню. Його творчість вирізняється патріотичними мотивами, любов’ю до рідної землі та багатством народних мелодій. За час існування колектив узяв участь у понад 400 концертах у різних куточках України. У його репертуарі — більше 70 творів, що передають дух національної самобутності. Всі ці роки хор працює під кері-вництвом Василя Віхренка.
«Різдвяна ніч прийшла на Землю знову!..»
На Різдво, 25 грудня, до Гончаренко-центру Теплодара разом зі своїм керівником та членами батьківського комітету завітали юні колядники з громадської організації «Міжнародна академія літератури та журналістики» (ГО «МАЛіЖ»).
Вихованці виконали три колядки: «Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся...», «Нова радість стала...» та «Під віконцем горличка співала...».
День яскравих пригод
12 січня стало днем яскравих пригод для юних членів Теплодарського відділення ГО « МАЛіЖ».
Завдяки засновникові мережі Гончаренко-центрів, народному депутатові України Олексієві Гончаренку, головному партнерові, директору Гончаренко-центру у Теплодарі Михайлу Жовніру діти отримали унікальну можливість відвідати новорічну виставу в Одеському державному цирку. За допомогу в організації безкоштовного проїзду велика дяка від дітей та їхніх батьків Андрієві Сурженку, Володимирові Кирничанському, Сергієві Ліснику та Володимирові Мошняцькому.
«Балакучі» нігті
У нормальному стані нігтьова пластинка має рожеве забарвлення. Навіть незначна зміна відтінку — сигнал звернутися до лікаря.
Загалом же діагностика по нігтях не складна наука, і кожна людина може самостійно розпізнати перші прояви недуги:
• якщо верхня частина набагато темніша за нижню — це перші прояви захворювання нирок і ниркової недостатності;
• темна смуга, що ділить ніготь навпіл, сигналізує про меланому — злоякісну пухлину шкіри;
Пам’ятні дати та ювілеї 2025-го
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 21.12.2023 р. №3536-IX цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:
925 років із часу заснування міста Острога (1100);
875 років із часу заснування міста Корця (1150);
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206