Не осипайся, моя вірна ялинко...
Прокидаєшся удосвіта від стороннього звуку, буцім щось випало з рук і закотилось під шафу — не знайти…
Одразу ж здогад: мама збирається на роботу. Й бачиш, як вона біля шафи щось там угорі намацує.
— Прокинувся? Зі святом тебе! А оце подаруночок від святого Миколая.
Кольорові олівчики! Такі маленькі, зграбненькі… Так хотілось намалювати нашу вулицю, коли дивився на неї з горища.
— А що тобі приніс Миколай? — це я до сестрички молодшої.
— А мені ось — маленького зайчика! — чую радісний голосочок від її ліжечка...
Мамині очі світяться радістю. Яке це щастя: дарувати радість тим, кого любиш — дітям, коханим!..
…Роки, роки… Стоїть на шафі новорічна ялиночка — з тих, що їх віддавна привозять сюди з Карпат. Стоїть, і жодна голочка не впаде з неї… Стоїть, мовби зачарована тими очима карими, що дивились на неї так радісно і щасливо, пестили поглядом кожну зелену гілочку… Поруділи, давно всохли ті гілочки, а вона стоїть, немовби щойно з лісу, така струнка і… така сумна. Ділимо з нею цей сум навпіл… От тільки що не зелена вже: ялинки не вміють сивіти.
…Це була наша остання ялинка… Потім сталося те, що сталось… І стало порожньо, дуже порожньо — на цілий світ… Лишень ялиночка залишилась, вірна… Прибрати її — це ніби відібрати найбільшу радість у дитини. Наші кохані часом видаються нам дітьми. Й хочеться, щоби вони раділи, як діти, сміялись і були щасливими…
Стоїть маленька ялиночка на одному й тому ж місці вже десять років. Зняти б її — та не посягне душа, й рука не дотягнеться до верха шафи. Стоїть вона і сумує… Подарувати б, щоби у відповідь — щасливий погляд і радісний подив. Як у дитинстві в моєї сестрички. Та нема кому…
…Будь-яка дорога має своє завершення. Окрім хіба тієї, що була намальована в далекому дитинстві чарівними олівчиками, подарованими святим Миколаєм. Тією мама вертала додому з роботи, несучи то кілька пряників, то льодяники, а то булочку-сайку. Звідтоді люблю солодке… Дорога та йде за обрій і десь там здибається з іншою, стрічною, що до вас поспішає, бо для вас приготована. Вони лише обміняються поглядами, не пізнаючи одна одну, бо та, стрічна, вже квапиться до вашого порогу, несучи щось дуже важливе для вас, і тільки для вас. Тож приготуйте щось таке, щоби назустріч — тиха вдячність. Щоби уздріти радість в очах і щасливий усміх. Й самому порадіти з цього.
А те, що в дитинстві закотилось під шафу на святого Миколая — там і залишилось. Хтось та знайде, можливо, вже наступного новоріччя.
Роман КРАКАЛІЯ.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
