Водні ресурси: діагноз невтішний
Новий звіт Європейського агентства довкілля (EEA) підкреслює, що водні ресурси Європи опинилися під серйозною загрозою — із 2009 року не зафіксовано значного покращення їх екологічного стану. Документ акцентує увагу на необхідності термінових дій: посилення виконання Водної рамкової директиви (ВРД), впровадження змін у сільському господарстві для зниження рівня забруднення та негайного відновлення екосистем.
Основні висновки звіту
Менше ніж 40% поверхневих вод, таких як річки та озера, перебувають у доброму екологічному стані. Ці показники ви-кликають тривогу, але й навіть вони не дають повної картини, оскільки базуються на обмеженому та застарілому переліку забруднювачів. Терміново необхідно прийняти нові стандарти якості води, щоб моніторинг і планування заходів можна було включити до наступних Планів управління річковими басейнами (ПУРБ).
Майже 25% підземних вод мають незадовільний хімічний стан, хоча вони забезпечують майже дві третини нашої питної води.
Хімічний стан поверхневих вод (річок, озер і прибережних вод) погіршився. Менше ніж 30% їх відповідають нормам забруднення, встановленим Водною рамковою директивою.
Основним джерелом загрози для водних ресурсів залишається сільське господарство, зокрема надмірне використання добрив і пестицидів (так звані дифузні джерела забруднення води). На сільськогосподарську діяльність припадає 32% забруднювачів підземних вод та 29% — поверхневих.
Хімічне забруднення від вугільних електростанцій, а також гідроморфологічні зміни річок (через порушення їх вільної течії спорудженням гребель для гідроенергетики, зміни морфології русел річок, зумовлені їх спрямленням) також відчутно впливають на екологічний стан поверхневих вод.
Найперше — відновлення водно-болотних угідь
«Постійний критичний стан водних ресурсів Європи свідчить про те, що країни-члени ЄС рік за роком системно не запроваджують належних заходів для подолання водної кризи. Водна рамкова директива діє вже понад два десятиліття, але її цілі залишаються значною мірою невиконаними, оскільки національні уряди не сприймають її вимоги серйозно. На жаль, як показує звіт Маріо Драґі, дедалі частіше лунають заклики послабити стандарти ВРД для реалізації шкідливих з точки зору впливу на довкілля проєктів, тоді як насправді нам потрібно зосередитися на захисті наших водних ресурсів», — зазначає Клер Бафферт, старша керівниця з питань води та адаптації до змін клімату в Офісі європейської політики Всесвітнього фонду природи WWF.
Експерти WWF наголошують: на шляху досягнення цілей ЄС щодо покращення стану водних ресурсів слід зосередитися на відновленні водно-болотних угідь та річок замість інших малоефективних рішень. Зокрема, будівництво гребель та покладання на так звану «сіру інфраструктуру» лише погіршують ситуацію, замість того, щоб вирішувати проблеми.
«Функціонуючи як природні резервуари, водно-болотні угіддя та заплави надають цінні екосистемні послуги, акумулюючи надлишкову воду і контролюючи водний стік. Це зменшує ризик затоплень від повеней, особливо під час сильних дощів, а також забезпечує стабільний запас води в посушливі періоди. Крім того, водно-болотні угіддя — це природні фільтри, які здатні очищувати воду від забруднювачів, таких як пестициди, важкі метали. Це допомагає покращити якість води, яка потім потрапляє у річки, озера і підземні води», — пояснює Оксана Коноваленко, керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук.
Що вже зроблено в Україні?
Процес євроінтеграції, започаткований підписанням Угоди про асоціацію у 2014 році, вимагає від України адаптації національного законодавства до європейських норм, зокрема у сфері водного господарства.
Наша країна зробила вагомий крок у сфері охорони та управління водними ресурсами, імплементувавши Водну рамкову директиву Європейського Союзу. Ця директива є ключовим документом європейського законодавства у сфері водної політики, що ставить перед собою мету досягти «доброго» екологічного стану всіх водних ресурсів.
«Основою ВРД є підхід до управління водними ресурсами на рівні річкових басейнів, що передбачає системне та комплексне вирішення проблем водного середовища. У рамках імплементації директиви Україна розробила проєкти Планів управління річковими басейнами, які є стратегічними документами, спрямованими на забезпечення сталого управління водними ресурсами країни», — каже Оксана Коноваленко.
В Україні розроблено дев’ять ПУРБ, які наразі перебувають на розгляді Кабінету Міністрів. Очікується, що їх затвердять ще до кінця нинішнього року.
Тетяна ТУРЛІК’ЯН,
спеціалістка з комунікацій напряму «Вода» WWF-Україна.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206
