№ 43 (22521) четвер 7 листопада 2024 року
Повернення Трампа
Кандидат у президенти США від республіканців Дональд Трамп переміг на виборах-2024, ставши 47-м американським президентом.
Необхідні «фінальні голоси» республіканець здобув завдяки штату Вісконсин. Чотири роки тому в цьому штаті виграв демократ Джо Байден.
Який запас терпіння?
Соціологи вперше зафіксували зниження частки українців, готових терпіти війну стільки часу, скільки доведеться.
Як свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 20 вересня — 3 жовтня, 15% респондентів заявили, що готові витримати війну кілька місяців, а 4% — до пів року. Але більшість українців — 63%, як і раніше, відповіли ствердно на запитання щодо готовності нести тягар війни.
Далекі близькі вибори
Перед виступом зірок у шоу Гарріс-Трамп, як годиться, вийшли артисти на розігрів. Вихованці Бідзіни Іванішвілі в Грузії та кишинівські європейці Майї Сандул у Молдові. Для «грілок» навряд чи написали професійний сценарій, але вибори у двох колишніх радянських республіках підготували українських глядачів до висновку, що чудес у політиці не буває.
Грузія
Усе йшло до того, що «Грузинська мрія» надовго залишиться при владі. Не бачити цього означало не бачити реальності і думати про країну так, начебто триває «Революція троянд», начебто не було президента Саакашвілі, не було п’ятиденної війни 2008 року, не відбулося відокремлення Абхазії та Південної Осетії, а олігарх із грузинським прізвищем накопичує мільярди в москві. Але все це було і є. Повернути минуле грузини не можуть так само, як росіяни не можуть повернути Радянський Союз без війни. Без великої війни, як тепер переконується путлер.
Від Биківні до Сандармоху
Спроби Росії «денацифікувати» українців почалися не сьогодні
Одна з причин того, що світ не розуміє колоніальної суті нинішньої війни та вважає її хибою хворої уяви одного окремо взятого диктатора Путіна, полягає в тому, що світові мало відомо про наше радянське минуле, зокрема про багатовікову антиколоніальну боротьбу українців за своє право бути українцями. Нам потрібно нагадувати не лише на міжнародній арені, а й собі, що ракети й дрони, які сьогодні летять на нас, що окупантські війська, які випалюють наші міста, руйнують пам’ятки культури, що «мирні російські люди», які кричать «Гойда!», — всі вони продовжують те, що радянська влада впродовж багатьох років чинила з українцями. Бо насправді спецоперацію з денацифікації українців вигадав не Путін і розпочалася вона не сьогодні, а за Сталіна.
Й річниця розстрілів української інтелігенції в Сандармоху, які тривали з 27 жовтня до 4 листопада 1937 року, — привід іще раз розповісти, нагадати, показати злочинну суть тодішнього комунізму, з якого виріс сучасний рашизм. Ці розстріли були цинічно приурочені до річниці більшовицького жовтневого перевороту 1917-го — колиски Радянського Союзу, куди нас зараз знову намагаються загнати російським залізним військовим чоботом.
Невтомний шукач скарбів духовних
6–11 листопада в Одеській національній науковій бібліотеці проходить цикл заходів, присвячених 90-річчю від дня народження Григорія Дем’яновича Зленка (1934 – 2015) — письменника, літературознавця, бібліографа, заслуженого діяча мистецтв України. Проводяться вони відповідно до постанови Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024/2025 роках».
Центральною подією стане сьогоднішня презентація наукового видання «Невтомний шукач скарбів духовних: книжки з автографами з колекції Г.Д. Зленка у фонді Одеської національної наукової бібліотеки».
«Тисяча Зеленського»: свято популізму чи потужна підтримка?
Ініціатива Президента про виплату всім українцям по тисячі гривень, що здобула в народі назву «Вовина тисяча», викликала дуже неоднозначну реакцію суспільства. УНІАН (https://www.unian.ua) розібрався, за які кошти пропонується «ощасливити» народ і що про це думають економісти.
Не встигли українці оговтатися від «батога» у вигляді підвищення військового збору (який обґрунтовували катастрофічною нестачею коштів у державному бюджеті), як отримали максимально неочікуваний «пряник» - президентську ініціативу щодо виплати тисячі гривень кожному українцеві. Цей жест максимально не в’язався з попередніми заявами про необхідність мобілізації усіх наявних коштів та ресурсів на тлі війни і викликав відповідну реакцію суспільства.
Ядерне майбутнє України
Чому розпався Радянський Союз і чому Російська Федерація вийшла з нього першою? Моя відповідь така. Радянський Союз був імперією, а імперії існують лише за рахунок сильного центру. Соціалізм як економічна модель суспільства зазнав у Радянському Союзі повного банкрутства, а відтак центр суттєво ослаб. Після 74 років блукання економічними манівцями слід було повертатися до нормальної моделі суспільства, базованої на свободі громадян і змагальності суб’єктів економічної діяльності, тобто на капіталістичній економічній і політичній основі.
Але повернення в русло світової цивілізації мало бути дуже болючим (згадайте лихі дев’яності). Аналітики російських спецслужб це очевидно передбачили. Радянський Союз міг розпастися у некерований спосіб під час цього переходу. Військові конфлікти між окремими суб’єктами і взаємні образи могли поховати назавжди саму ідею відродження «великої імперії». Один із законів контролю спецслужбами за суспільними процесами полягає у тому, щоб очолити небажані політичні процеси, якщо їх не можна уникнути. Тому Російська Федерація вийшла з Радянського Союзу першою.
«Усі ці роботи — її великий автопортрет»
Одеський художній музей репрезентує велику виставку Людмили Ястреб
Як і в далекі вже нині часи її життя, так і сьогодні художники називають її просто: Люда. Про творчий і жіночий феномен цієї постаті — феномен мисткині й дружини, котра дуже дочасно пішла із життя, розповів художник Віктор Маринюк. Його доповнив колега і друг ще з тих часів Валерій Басанець.
Вони всі були, як нині зазвичай говорять, з однієї команди, а якщо точніше визначити — з одного кола обдарованих мистців, людей неспокійної вдачі, постійного творчого пошуку власного місця у мистецтві, а в цьому сенсі — незгодою з панівним тоді творчим методом соцреалізму, далеким від людини з її внутрішнім світом, її правдивим життям та справжніми життєвими, а передовсім — духовними потребами.
Барабулька і компанія
В Одесі вийшов друком другий номер дитячого журналу «Барабулька & Co». Утім, це не просто журнал, а гра: діти, виконуючи завдання, заробляють бульки-монетки.
Часопис названий на честь мешканки Чорного моря — рибки Барабульки. Цю назву запропонував відомий майстер слова, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Володимир Рут-ківський, який зробив величезний внесок в українську дитячу літературу. З його ініціативи було створене об’єднання дитячих письменників, а під його керівництвом випущені збірки творів багатьох місцевих авторів, які нині продовжують справу свого вчителя. Свідченням цього є і «Барабулька & Co», що завойовує увагу юних читачів.
«Наша мова — нескорена птиця!»
У неділю, 27 жовтня, вихованці гуртків «Водограй», «Забава» і «Сувенір» Теплодарського будинку дитячої та юнацької творчості, члени Одеського обласного відділення громадської організації «Міжнародна академія літератури і журналістики» (ГО «МАЛіЖ») у місцевому Гончаренко-центрі провели яскраве свято «Наша мова — нескорена птиця!» — виховний тематичний захід до Дня української писемності та мови.
У рамках цього ж свята в Теплодарському позашкільному закладі освіти серед вихованців гуртків «Калинонька» і «Водограй» ми організували конкурс авторських віршів. Ось деякі поетичні вправи його учасників.
Бердичів: колись і тепер
Нинішній бердичівський рабин розповідав. Коли його дружина їздила до США, її там запитали: «Де ти зараз живеш?» — «У Бердичеві», — відповіла жінка. Її співрозмовники були дуже здивовані: «В якому Бердичеві? Він що, насправді існує?».
Євреї називали Бердичів Волинським Єрусалимом, адже там проживав один із єврейських святих — цадик Леві Іцхак Бен Меїр, могилу якого навіть зараз, під час війни, відвідують люди з усього світу. Розташований на перехресті шляхів, Бердичів був величезним центром торгівлі: тут щороку проводилося десять великих ярмарків, завдяки чому місто швидко набуло ролі найголовні-шого банківського центру Росі-йської імперії, хоча згодом банківська діяльність перемістилася до Одеси, де був морський порт. Саме у Бердичеві народився всесвітньо відомий англі-йський письменник Джозеф Конрад, тут, у соборі Святої Варвари, інший всесвітньо відомий письменник Оноре де Бальзак вінчався зі своєю коханою Евеліною Ганською…
Чому Фудзі без снігу?
На горі Фудзі (Японія) наприкінці жовтня вперше за 130 років відсутній сніг.
Саме стільки — 130 років — тут фіксують метеорологічні спостереження у письмовій формі. Як свідчать ці записи, сніг на Фудзі випадає ще до початку жовтня, а от цьогоріч навіть в останні дні місяця її вершина не засніжена.
Водні ресурси: діагноз невтішний
Новий звіт Європейського агентства довкілля (EEA) підкреслює, що водні ресурси Європи опинилися під серйозною загрозою — із 2009 року не зафіксовано значного покращення їх екологічного стану. Документ акцентує увагу на необхідності термінових дій: посилення виконання Водної рамкової директиви (ВРД), впровадження змін у сільському господарстві для зниження рівня забруднення та негайного відновлення екосистем.
Основні висновки звіту
Менше ніж 40% поверхневих вод, таких як річки та озера, перебувають у доброму екологічному стані. Ці показники ви-кликають тривогу, але й навіть вони не дають повної картини, оскільки базуються на обмеженому та застарілому переліку забруднювачів. Терміново необхідно прийняти нові стандарти якості води, щоб моніторинг і планування заходів можна було включити до наступних Планів управління річковими басейнами (ПУРБ).
Пам’ятні дати листопада
7 — 280 років від дня народження Нестора Амбодика-Максимовича (1744—1812), вченого, лікаря, одного із засновників професійної акушер-ської справи у Гетьманщині; 140 років від дня народження Михайла Птухи (1884—1961), вченого у галузі демографічної статистики, економіста, академіка; 90 років від дня народження Григорія Зленка (1934—2015), письменника, літературознавця, бібліографа.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206