№ 41 (22519) четвер 24 жовтня 2024 року

18 жовтня у Берліні зустрілася «велика четвірка», лідери країн-важковаговиків, які визначають політику Заходу. Зокрема й політику щодо російської агресії проти України. Принципових розбіжностей між президентом США Джозефом Байденом, канцлером ФРН Олафом Шольцем, президентом Франції Еммануелем Макроном і прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером щодо «українського питання» нема. Але в нюансах та підходах — є.

Четвірка тих, хто вирішує

Почнемо із Байдена, для якого зустріч у Берліні — своєрідне прощання з Європою. Після виборів 5 листопада чинний президент США перестане бути маяком для колег навіть у разі перемоги на виборах Камали Гарріс. Але якщо переможе Дональд Трамп, американський «маяк» перетвориться на загрозу для європейців. І чинний президент США в Берліні майже відкрито пояснив, на яку саме загрозу. Північноатлантичний альянс перетвориться з поля співпраці на осередок конфронтації, як це було під час першого пришестя «Великого Дональда». Ба навіть гостріший. Оскі-льки віцепрезидентом при ньому буде не юрист Майк Пенс, а популіст Джей ді Венс, ізоляціоніст у квадраті.

У своєму традиційному зверненні Президент України Володимир Зеленський у вівторок зробив наголос на кількох значущих ситуаціях.

Перше — провів РНБО. За численними фактами порушень МСЕК і фальшивих інвалідностей для посадовців. Це не тільки, до речі, прокурори.

Науковці й аграрії оцінюють результати експерименту з вирощування бавовнику і планують наступного року засіяти до 30 тисяч гектарів

Одна з проблем, з якими зіштовхнулися Сили оборони України під час війни, — брак снарядів та дефіцит пороху. Після ретельного вивчення питання було вирішено спробувати вирощувати в країні бавовник — культуру, з якої саме і виробляють порох. Місцем експерименту ви-значили Одещину, адже рослина вимагає багато сонця та тепла.

Культурою засіяли невеликі ділянки в різних куточках регіону. Бавовник прижився, дав сходи, а в жовтні науковці вже отримали перший урожай. Приємним сюрпризом стало те, що рослина добре зростає на так званій богарі — ґрунті без додаткового зрошення, де вона дала до 2,5 тонни з гектара. На думку фахівців, Одеська область ідеально підходить для вирощування бавовнику в промислових масштабах, тож наступного року планують засіяти значно більші площі.

Птахи відлітають у вирій. Стовпчик термометра невпинно повзе вниз. А зранку — паморозь на траві. Наближається зима.

Навчені минулорічними блекаутами одесити запасаються буржуйками, дровами, переходять на індивідуальне опалення, утеплюють помешкання, купують теплий одяг.

Минулої неділі в Молдові одночасно відбувалися президентські вибори та референдум про зміну Конституції й фіксацію в ній курсу на вступ до Євросоюзу.

Для України ці голосування мали велике значення. Тому що Молдова — наша сусідка, й важливо, щоб ця країна була проєвропейською, а не ще одним проросійським утворенням, здатним стати джерелом дестабілізації біля наших кордонів. Тому що Україна прямує до Євросоюзу в одному пакеті з Молдовою, й проблеми в нашої сусідки означають, що гальмуватиметься й наша інте-грація до ЄС, оскільки через Молдову проходять деякі логістичні маршрути в Україну.

Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак розповіла про результати проведеного на Одещині моніторингу роботи закладів охорони здоров’я за Програмою медичних гарантій (ПМГ), наголосивши на важливості дотримання надавачами послуг умов договорів з НСЗУ.

НСЗУ проводить два види моніторингу — автоматичний (здійснюється постійно в електронній системі охорони здоров’я) та фактичний (плановий або позаплановий, який передбачає візити в медзаклади чи аналіз їхніх документів).

«Моя любов до України — це любов людини, яка пройшла довгий життєвий шлях, широко дивиться на світ, бачить свій народ, його багатющу героїчну історію і неминучість майбуття після перемоги у цій страшній війні». Такими словами супроводив автор свою нову книжку «Безмір рідної землі» (Одеса, «Астропринт», 2023) до читача, зазначивши в тій же анотації, що «поштовхом для написання творів стало 24 лютого 2022 року, коли божевільна московія вирішила взагалі знищити Україну як державу».

Пропонуємо вашій увазі кілька віршів із новодруку знаного педагога-філолога (35 років викладав мову та літературу в Одеському педагогічному училищі й 13 років очолював обласне методичне об’єднання) Василя Крохмаля, які є реакцією його поетичної душі на нинішній оскаженілий і все ж таки благословенний світ.

У неділю, 27 жовтня, в Україні відзначатиметься День української писемності та мови. Це свято, започатковане 1997 року указом президента на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства», припадає на День пам’яті Нестора Літописця.

Упродовж багатьох століть нашу мову забороняли й намагалися викоренити, а над її носіями вчиняли геноцид. Особливої ваги це свято набуло тепер — у час повномасштабного вторгнення російських військ на нашу землю. Знання української мови та спілкування нею у повсякденному житті засвідчує нашу ідентичність, громадянську позицію, захищає інформаційний простір і зміцнює зв’язок поколінь.

У вівторок, 29 жовтня, о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму».

Експозицію присвячено археологам, які, попри жорстокі репресії та цензуру, продовжували свою фахову діяльність і залишили важливий слід в історії цієї науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення довгий час були приховані або навмисне забуті.

Лише за 50 років популяція диких тварин скоротилася у середньому на 73%.

«Те що станеться впродовж наступних п’яти  років, визначатиме майбутнє життя на Землі, але в нас є сила та можливість змінити траєкторію».
Всесвітній фонд природи WWF.

Згідно зі звітом WWF «Жива планета»-2024, Земля наближається до небезпечних переломних моментів, що становлять серйозну загрозу для людства. Впродовж наступних п’яти років знадобляться величезні зусилля міжнародної спільноти для подолання подвійної кліматичної та природної кризи.

Енергетична та продовольча системи є головними чинниками кліматичних змін. На викопне паливо припадає близько 70% викидів парникових газів. За енергетикою йде виробництво їжі, що продукує понад чверть таких викидів. Ба більше, продовольча сфера забирає аж 70% водоспоживання.

За останні 40 років вкрита рослинністю частка земель південного континенту та навколишніх островів збільшилася у десять з лишком разів. Супутникові дані однозначно свідчать: Антарктика зеленіє.

Антарктичний півострів, як і багато полярних регіонів, прогрівається швидше, ніж у середньому вся планета, а екстремальні спекотні явища в Антарктиді стають дедалі поширенішими.