№ 40 (22518) четвер 10 жовтня 2024 року

Російсько-українська війна ще не є війною майбутнього. Скоріше, це війна перехідного періоду. Однак саме вона формує нові правила і ви-пробовує нові інструменти.

У книзі Володимира Горбуліна і Валентина Бадрака «Російська війна проти України. Як нарешті розірвати чотирьохсотрічне замкнене коло», яка нещодавно побачила світ, детально проаналізовано події 2022 — 2024 років, можливості, що їх відкрила Україні Велика війна, та небезпеки, які чатують на нас у найближчі місяці й роки. Саме про це «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua) поговорив з академіком, першим віце-президентом НАН України, головою наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень Володимиром Горбуліним.

Усі знають, що Одеська наукова бібліотека є найстарішою в Україні, але й при цьому цифра «195» — вражає! Мала можливість висловити слова шани й любові та привітати чудовий колектив ОННБ, натхненний Іриною Бірюковою, під час святкування цього ювілею 25 вересня.

Промайнуло стільки буремних історичних подій, змінилися політичні обрії, сформувалися зовсім інші підходи до діяльності книгозбірень. Але Одеська наукова бібліотека, не перериваючи традицій, вистояла і не просто зберегла свої скарби, а наростила книжковий фонд, розвинула нові технології книгозберігання, допомагаючи в науковому й творчому пошуку тисячам читачів.

Коли власники і топ-менеджери компаній виходять у відставку, їм найчастіше дістається роль консультантів, високооплачуваних «розмовляючих голів» або комівояжерів. Якщо такі люди — політики, майбутнього вони не мають. Так відбувається скрізь. В Україні, де п’ятого президента відсунули від влади на стадіоні. Й у Сполучених Штатах, де глава держави змушений був відмовитися від другого терміну за станом здоров’я.

Загальний збір на військовій базі

Цікаво, що самі відставники не помічають, як їхній вплив у всіх сферах спадає до нуля. І борсаються доти, доки їм, м’яко кажучи, не нагадають. Про нашого Верховного головнокомандувача поки що ні слова. Під час війни переобрання його неможливе. Він цим користується. Принижує зовнішніх та внутрішніх конкурентів, перетворює парламентсько-президентську республіку на департамент Офісу. Але коли війна закінчиться, демократичній владі доведеться зважати на думку виборців. А майбутній глава української держави стане схожим на Джозефа Байдена. Тобто на комівояжера з великим досвідом, але без впливу на ситуацію.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, якому сповниться уже 24 роки, запланований на п’ятницю, 25 жовтня — до Дня української писемності та мови (його відзначатимемо 27 жовтня).

Як нагадує «Суспільне» (https://suspilne.media), всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований командою «Українського радіо» у 2000-у задля гуртування навколо мови. Відтоді щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.

Чому пійманих на корупції працівників МСЕК не садять за ґрати?

Правоохоронці масово затримують голів медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Однак аналіз судових справ, проведений «Економічною правдою» (https://www.epravda.com.ua), свідчить, що після гучних викриттів та заяв влади про невідворотність покарання жоден працівник медичної сфери за ґратами не опинився.

Упродовж останнього місяця вітчизняний інформаційний простір сколихують новини про затримання в різних областях країни працівників МСЕК. До їх функцій віднесене проведення експертизи осіб для встановлення інвалідності.

Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у четвер, 3 жовтня, одноголосно ухвалила резолюцію «Вшанування 90-х роковин Голодомору — Україна знову опинилася перед загрозою геноциду», наголосивши що нинішню агресивну війну РФ необхідно розглядати в контексті попередньої спроби знищення української нації та вважати її новим етапом геноцидної політики Росії.

Як підкреслила заступниця голови комітету інтеграції України з ЄС, голова делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко, це вже другий документ цієї тематики. Парламентська Асамблея визнала Голодомор 1932 — 1933 років геноцидом українського народу в жовтні 2023-го. Тепер у текст документа були внесені кілька правок.

Коли письменниця із Чорноморська Валентина Сидорук видає черговий номер місцевої просвітянської газети «Рідне слово», то не забуває кілька примірників переслати мені у Львів. Високо шаную активність пенсіонерської гвардії, тому все, надіслане нею, поширюю по регіону: щось залишається у Львові, щось їде на Буковину, щось — на Закарпаття.

Цього разу літераторка порадувала тим, що вклала у посилку два примірники свого нового роману «Трава крізь асфальт». Якщо коротко, то це книжка про українську стійкість, упертість, невмирущість... Один примірник вирішив відвезти на Київщину й подарувати Катерині Сидорук. Бачите, у цих жінок навіть прізвище однакове! Завдяки мені вони заочно знайомі та симпатизують одна одній.

До слова, пані Катерина теж належить до гурту активних пенсіонерів. У Таращі вони тримаються разом і разом переживають за долю країни. Поспілкувавшись з тамтешнім людом, я відзначив про себе такі моменти: найбільшими оптимістами в Таращі є молодь і діти. Бо у них таке бачення світу. Старші ж нинішню війну сприймають дуже болісно, адже від своїх батьків багато знають про попередню. Знають і про нинішні втрати на фронтах, про те, що ворог не збирається здаватися і що допомога Заходу недостатня. Але при цьому серед старшого покоління є ті, хто намагається йти вперед. Вони готові пробиватися, «як трава крізь асфальт», попри поважний вік, старечі болячки й матеріальні негаразди.

Нині ми живемо не тільки у тривожний час війни, а й у час різних суспільних перемін, зокрема пов’язаних з декомунізацією, деколонізацією, дерусифікацією й утвердженням українського духу й українського слова в усіх сферах нашого буття. Серед таких сфер — і музична культура. Передусім ідеться про перегляд репертуарів і професійних, і самодіяльних колективів, наповнених російськомовними текстами, особливо радянського періоду.

Багато хто пам’ятає, як на різних культурних заходах виконувалися російськомовні пісні про Балту на вірші нашого земляка, поета Семена Цванга. Ці пісні полюбилися нам і стали невід’ємними у патрі-отичному вихованні молодих балтян. Й ось нещодавно група громадських активістів міста звернулася до поета Михайла Гершковича з проханням перекласти їх, а насамперед  «Балтський вальс», українською, аби продовжити їхню виховну й естетичну роль. Михайло Гершкович успішно впорався з відповідальним завданням: переклав на українську мову три пісні на вірші Семена Цванга — «Балтський вальс», «Рідна школа» та «Здрастуй, Балто!», зберігши їх зміст, архітектоніку та ритмомелодику. За це йому велика дяка.

Пам’яті Олександра Шкуропата

Час, ніби море, на гребнях хвиль своїх
несподівано виносить призабуті імена і події.

Через значний відтинок часу після прижиттєвих відбулася ретроспектива живописних і графічних творів О.М. Шкуропата (1964—2008) із символічною назвою «Відродження» — меморіальна виставка пам’яті одеського живописця та графіка Олександра Йосиповича Шкуропата». Відкриття цієї досить камерної експозиції творів із приватних колекцій, що займає дві затишні зали Одеського муніципального музею особистих колекцій ім. О.М. Блещунова, відбулося 3 жовтня у колі шанувальників художника. Куратор — краєзнавець і колекціонер Едуард Ратушняк.

Зі слів організаторів, виставка логічно переросла у тривалий проєкт, оскільки зараз укладається каталог творів мистця з наступною презентацією; знято першу частину однойменного документального фільму «Олександр Шкуропат. Відродження», на етапі підготовки — його друга частина. Подібні заходи мають не лише гуманітарну складову, а й у перспективі сприятимуть просуванню творів художника на артринку. Як творча особистість митець може відбутися і в майстерні, але як соціально-культурне явище — лише завдяки синергії його шанувальників.

У ці теплі осінні дні своє 70-ліття відзначив наш знаменитий земляк — неповторний поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2006) Тарас Федюк.

Він народився 6 жовтня 1954-го в Ананьєві, закінчив українське відділення філологічного факультету Одеського державного університету. Із 1980-го по 1996-й — член Спілки письменників України, а з 1996-го — почергово віцепрезидент і президент Асоціації українських письменників. Екскерівник конкурсу романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова», засновник поетичної серії «Зона Овідія», в якій вийшло понад 60 книжок. Був головним редактором легендарного місячника літератури, мистецтва, суспільного життя — журналу «Сучасність», членом комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка.

Тарас ФЕДЮК

БАЛАДА І

і тоді коли тоді коли
від всього мого обличчя тільки
зморшок жменя лишиться та й ті —
майже все що матиму в житті

Осінь, особливо бездощова, — надзвичайно пожежонебезпечний період. Велика біда — підпали сухої рослинності, які через відсутність опадів та високі температури переростають у масштабні пожежі. За даними Міндовкілля, через недбалість людей і навмисні підпали в екосистемах України цього року вже сталося понад 440 пожеж, що охопили площу 400 гектарів. Ще більшого лиха нашій землі завдають воєнні дії — вже зафіксовано понад 900 пожеж (які вирували на більш як 15,6 тисячі гектарів).

У Всесвітньому фонді природи Україна (WWF-Україна) підкреслюють: пожежі надзвичайно негативно впливають на всі компоненти екосистем. Викиди шкідливих речовин в атмосферу, забруднення токсичними сполуками ґрунтів, поверхневих і підземних вод, втрата біорізноманіття — лише деякі з руйнівних наслідків.

Україна належить до країн, де є ризик інфікування сказом. Пропонуємо дізнатися більше про цю небезпечну хворобу через добірку цікавих фактів.

Поширений майже на всіх континентах. Сказ трапляється у 150 країнах та територіях на всіх континентах, крім Антарктиди. Особливо високий рівень поширеності фіксується в Африці та Азії.

Майже 100% випадків раку шийки матки можна запобігти

Гінекологічні онкозахворювання — найпоширеніші види раку в жінок. Щороку в понад мільйона жінок діагностують рак шийки матки, яєчників, тіла матки чи інші види гінекологічних онкозахворювань. При цьому майже 100% випадків раку шийки матки можна запобігти завдяки вакцинації, регулярним профілактичним обстеженням та здоровому способу життя. То як же уберегти себе?

Торік в Україні майже 21,5% всіх онкохвороб припадало на рак жіночих статевих органів. 10,4% усіх захворювань на злоякісні новоутворення становить рак тіла матки. Найчастіше його діагностують у жінок, які не проходять регулярно медичні огляди. У 9,1% пацієнток рак тіла матки було виявлено у занедбаному стані (III стадія), а в 5% — на IV стадії. Лікування в таких випадках складніше і займає більше часу.