Переглядів: 155

Пролог нового світоустрою?

Можливо, що так. Але від суто декларацій і слів треба перейти в поле практичної реалізації

Минулого тижня відбулося кілька важливих подій, які в багатьох створили враження початку обговорення, того про критичну необхідність чого мовиться від початку російського вторгнення в Україну, — нового світоустрою. Чи справді це так? Спершу про самі події.

Дводенний Саміт майбутнього, який пройшов 22—23 вересня в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку за участі делегацій майже всіх країн світу (близько 190), представлених главами держав, урядів, їхніми заступниками або міністрами, а також посланцями понад 60 міжнародних організацій. Попри спротив РФ та її союзників, було ухвалено декларацію «Пакт майбутнього», в якій підписанти зобов’язалися вжити конкретних дій для створення безпечнішого, мирного, стійкого та інклюзивного світу для майбутніх поколінь.

На цьому саміті генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав розглянути «глибокі реформи ООН». Причина такого заклику (а її озвучив сам Гутерреш) — Радбез ООН застарів, його авторитет підірвано, а конфлікти вирують і множаться. Що він пропонує: реформування системи миру й безпеки, які мають передбачати розширення складу Радбезу, вдосконалення миротворчих операцій, узгоджену багатосторонню під-тримку ядерного роззброєння, запобігання гонки озброєнь у космічному просторі тощо.

Паралельно до генсека ООН подібний заклик прозвучав і з уст президента Франції Еммануеля Макрона. Щоправда, не в Нью-Йорку, а в Парижі під час Зустрічі заради миру, яку органі-зувала католицька спільнота Святого Егідія. Окрім розширення складу Радбезу ООН, він пропонує скасувати право вето для будь-якої держави. А ще заявив про необхідність нового міжнародного порядку, нової форми організації Європи і переосмислення майбутніх відносин із Росією після війни в Україні.

Кілька днів перед тим подібну заяву зробив президент Фінляндії Александер Стубб. Утім, на відміну від Макрона, він не просто виступив за скасування права вето в Радбезі ООН, а й за призупинення членства країни, яка «веде незаконну війну, подібну до тієї, яку Росія зараз веде в Україні». Що стосується Радбезу, то пан Стубб пропонує збільшити кількість постійних членів із п’яти до десяти, додавши ще одного представника з Латинської Америки, двох — з Африки та двох — з Азії.

Наскільки ці події символізують перспективу побудови нового світоустрою? Як можна оцінити декларацію «Пакт майбутнього», заяви Гутерреша, Макрона і Стубба? Що конкретно мається на увазі? А головне — у нинішніх умовах це реально чи ні?

З цими запитаннями «Укрінформ» (https://www.ukrinform.ua/) звернувся до експертів.

Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», в коментарі «Укрінформу» зазначив, що це не «перші ластівки» майбутніх змін, а скоріше — нова хвиля обговорення давньої проблеми.

«Тему реформування ООН, особливо Радбезу, обговорюють уже понад 60 років. Але зараз кризові тенденції і в ООН, і в системі міжнародного права, й у всій архітектурі міжнародної безпеки стали набагато гострішими внаслідок повномасштабної війни Росії проти України. На реформуванні порядку ухвалення рішень у системі ООН наполягають багато держав. Генсек ООН Гутерреш це відчуває й намагається врятувати хоча б залишки впливу ООН і з цією метою ініціює офіційну дискусію про реформу організації», — каже політолог.

Головні проблеми: відсутність єдності в питанні реформування Радбезу ООН; принципові конфлікти геополітичних інтересів між постійними членами Радбезу; особливий статус постійних членів, які своїм правом вето можуть заблокувати будь-яку реформу ООН, що не відповідає їхнім інтересам.

«Право вето постійних членів Радбезу ООН — це механізм взаємного блокування, який до-зволяє утримувати пасивний баланс сил у Раді безпеки, особливо в таких гостро конфліктних ситуаціях, як зараз. До того ж, це статусний інструмент, який дає особливий вплив в ООН країні, що є постійним членом Радбезу», — зауважує пан Фесенко. Тож, вважає він, маловірогідно, що ці країни за власною доброю волею відмовляться від такого привілею й такого потужного інструменту впливу.

«Ініціатива Макрона (про відмову від право вето) в цьому сенсі виглядає як позитивний приклад подолання егоїстичного інтересу з боку країни, що має статус постійного члена Радбезу ООН. Але інші постійні члени мають протилежну позицію», — додав експерт.

Відтак Володимир Фесенко не очікує швидких і кардинальних змін із реформуванням ООН та Радбезу ООН. Максимум, що можливо зараз як наслідок Саміту майбутнього, — це створення якоїсь робочої групи чи спе-ціальної комісії, яка розпочне підготовку й узгодження пропозицій щодо наступного реформування й механізму ухвалення рішень в ООН.

(Повну версію читайте у друкованому варіанті «ЧН».)

Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net