Зцілення збереженою пам’яттю

Цього разу команда кінофесту підготувала для глядачів понад 100 стрічок із 61 країни. 88 фільмів покажуть у межах чотирьох конкурсних секцій. Будуть представлені національні і міжнародні короткометражки і повнометражки.

Фільмом-відкриттям у Болграді стала «Поема для маленьких людей» (2023) режисера Івана Сауткіна. Стрічку вперше показали торік на КМКФ «Молодість», після чого вона «мандрувала» закордонними фестивалями, зокрема увійшла до селекції данського CPH:DOX. Нині «Поему…» знову побачили глядачі в Україні, а згодом відбудеться і її прем’єрний показ у Болгарії. Це відвертий та інтимний погляд на найуразливіших, що опинилися на передовій кривавої війни, розв’язаної росією проти України, і на волонтерів евакуаційної команди, які ризикують своїм життям заради порятунку цивільних. Для них «маленьких людей» нема.

А фільмом-закриттям організатори обрали ігрову ізраїльську стрічку режисерки Айелет Менахемі «Сім благословень» (2023). Це кіно торік стало справжньою національною сенсацією, здобувши 11 кінопремій «Офір», включно зі званням найкращого фільму року, на церемонії вручення нагород Ізраїльської кіноакадемії. Також стрічка була офіційною заявкою Ізраїлю на премію «Оскар»–2024. «Сім благословень» — трагікомедія про тиждень святкових родинних вечер після ізраїльсько-марокканського весілля. Звісно, на порядку денному у героїв не тільки радощі, а й сімейні образи, з’ясування взаємин та рефлексія над травмами, тобто цілий букет, у якому розкривається зіткнення культур і поколінь.

Утім, «ОКО» — не лише про кіно та розваги. У програмі — дві дискусійні панелі: «Культурна спадщина національних меншин — цінний ресурс культурної дипломатії» і «Національні будителі/лідери та історія. Що спільного між Україною та Болгарією?», а також семінар «Чому в буремні часи хочеться повертатися до свого коріння» за участю Софії Безверхої — культурної блогерки, філологині та амбасадорки всього українського.

Організатори МЕКФ «ОКО» вирішили цього року провести експеримент. Тому, окрім традиційної документалістики, яка завжди була основою усіх програмних секцій, до конкурсу увійшли також ігрові та анімаційні стрічки. Головна умова — наявність етнографічних елементів і так звана «постетнографія».

Стрічки, які увійшли до конкурсної, позаконкурсної, ретроспективної програм та спеціальних показів, доступні для перегляду на офлайн-показах до 15 вересня в Болграді і з 8 по 15 листопада у Софії. Деякі фільми українські та болгарські глядачі зможуть подивитися у рамках онлайн-показів на платформах партнерів — MEGOGO (у вересні на території України) та Neterra.TV (у листопаді в Болгарії). Для перегляду шукайте кнопку MEGOGO/»подивитись онлайн» на офіційному сайті кінофестивалю: https://www.okofilmfest. com.ua/ та вкладку «Фестиваль ОКО» на сайті MEGOGO https://megogo. net/ua. Усі перегляди безкоштовні. (Детальніше про кінофестиваль і його програму — на сайті: https://www. okofilmfest.com.ua).

Як уже мовилося з цього року МЕКФ «ОКО» офіційно став українсько-болгарським фестивалем, а відтак вдвічі багатшим, маючи змогу черпати натхнення з культурних джерел двох країн, показувати нашу різність, спільність і єдність одночасно. Щонайменше вдвічі зросте й аудиторія.

Візуальним символом ювілейного фестивалю разом з українським Тарасом Шевченком є образ національного лідера Болгарії Христо Ботева і найвідоміший уривок з його поезії «Той, хто впаде в бою за свободу, той не вмирає».

Як відомо, 1 листопада у Болгарії святкують День народних будителів — носів національної ідеї, її захисників, чий внесок у суспільне життя підняв нову хвилю відродження. Тож ми обрали будителів двох народів, які творили й боролися майже в один історичний період і які за значущістю мають однаковий внесок у національну спадщину своїх країн. Ці постаті відомі як в Україні, так і в Болгарії. Зокрема, в Софії є пам’ятник Тарасові Шевченку, творчість якого вплинула на формування літературної традиції у Болгарії у ХІХ столітті. А в Одесі стоїть пам’ятник Христо Ботеву, який кілька років тут навчався, а потім працював учителем у селі Задунаївка (донедавна Болградського, а тепер — Ізмаїльського району).

«Містком, який об’єднує минуле та сьогодення, ми обрали комікс, — за-значають організатори фестивалю. — Піктографічні знаки, що використовувалися в стародавніх культурах (скажі-мо, месопотамській, єгипетській, ацтекській тощо) еволюціонували в середньовічні ілюстрації житіїв святих, а комікси, наближені до сучасної форми, і сам термін з’явилися в ХІХ столітті, коли, власне, й жили Шевченко і Ботев. З огляду на поетику їхньої творчості та волелюбні гасла, які не втрачають актуальності, ми вважаємо їх сучасними супергероями, тому й обрали персонажами п’ятої едиції МЕКФ «ОКО». Ми уявили Шевченка і Ботева в сучасному культурному та історичному контексті. Впевнені, вони дружили б і переписувалися, можливо, писали б дописи в соцмережах, у яких закликали б до боротьби й захисту своїх народів. Які пригоди вони пережили б, якби опинилися «тут і зараз»? А що, якби вони стали гостями нашого кінофестивалю?»

Директорка і режисерка МЕКФ «ОКО» Тетяна СТАНЄВА:

— Тепер у «ОКО» дві домівки — Україна (Болград) і Болгарія (Софія). Як українська болгарка я дуже щаслива знайомити ці дві культури між собою, розповідати про життя й побут, болі й надії цих двох рідних мені й близьких за духом народів. Показувати їх один одному і всьому світу. Офіційно ми — українсько-болгарський фестиваль, тому робимо фокус на українському кіно в Болгарії і на болгарському — в Україні, на тому, що нас поєднує, і тому, що відрізняє. Наша Україна стікає кров’ю, наша Болгарія тоне в російській пропаганді. Нашою програмою ми перев’язуємо їм рани, а культурною зброєю боремося за уми наших народів. Обрані фільми — не тільки про наш нинішній біль, а й про переосмислення та оплакування нашої болючої історії, зцілення давніх травм. У цих стрічках кожен впізнає себе й замислиться про свою ідентичність. Я впевнена, що сукупний досвід народів з усієї планети може дати відповіді на болючі питання. Наша п’ята, ювілейна, едиція проб’є шлях до емпатії та взаєморозуміння, створить такий необхідний нам сьогодні міжкультурний діалог. Катарсис, терапію і зцілення збереженою пам’ят-тю та набутим людством досвідом ми вам обіцяємо.