№ 33 (22511) четвер 22 серпня 2024 року

Чи стане закон про «заборону МП» шляхом до церковної єдності?
А до національної безпеки? І чи можливе одне без одного?

Ще один знаковий день в історії України. 20 серпня Верховна Рада ухвалила закон 8173, відомий як закон «про заборону Моспатріархату». Найбільш очікуваний суспільством закон (десятий числом із зареєстрованих у парламенті за останні три роки), яким озвучується норма, що РПЦ в Україні заборонена, і який робить можливим ліквідацію парафій, афілійованих із РПЦ, якщо ті не захочуть усунути зв’язок із церквою країни-агресорки та продовжуватимуть пропаганду «русского міра».

Але давайте по порядку. Закон з новою, третьою числом, назвою «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», зареєстрований у парламенті ще в січні 2023 року, пройшов серйозні митарства.

Чи стане росія після путіна цивілізованою? Бо від Юлії Навальної чи Михайла Ходорковського наразі ми не чули декларацій про право націй на самовизначення — акцентує експерт вашингтонського аналітичного центру The Jamestown Foundation Януш БУГАЙСЬКИЙ про деколонізацію останньої імперії.

— Чи розпадеться російська федерація?

— Це майже неминуче. При цьому розпад не мусить настати раптово, він може відбуватися частинами. Не мусить призводити до повного колапсу — і неможливо точно передбачити, які суб’єкти з’являться в результаті розвалу федерації.

Перенесення частини бойових дій Збройних сил України на територію ворога — безсумнівна наша перемога. Диво. Але секретність, за допомогою якої цієї перемоги досягнуто, викликає багато запитань. По суті, на війні утворився третій фронт. При цьому фронт, не захищений як від зовнішніх союзників, так і від внутрішніх героїв. Ейфорія «курськ наш» поступилася місцем серйозним роздумам, що робити з перемогою.

Знову поради

Загальний настрій союзників України — образа. Чому заздалегідь не порадилися і не повідомили, де й коли українські війська перейдуть російський державний кордон? Такі відомості, як показує досвід, негайно опинилися б у російському генштабі. Й у Вашингтоні одночасно позбулися б проблем із непередбаченою «ескалацією», на зразок постачання в Україну високоточних ракет далекого радіусу дії, та зі спробами застрахуватися від української перемоги.

Попри мінливі умови воєнного часу, зберігаючи вірність традиціям, Одеська національна опера запрошує на один із наймасштабніших оперно-балетних фестивалів, які проводяться в Україні, — ІХ міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері».

Цьогоріч він відкриється у День Незалежності, 24 серпня, і триватиме до 15 вересня. Його гасло — «Об’єднані мистецтвом».

Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька запрошує на відкриття ювілейного — сотого — театрального сезону.

На глядача чекає дуже насичена програма: прем’єри й улюблені вистави, концер-ти, дискусії на актуаль-ні теми та презентації найновіших книжок.

Фонд імені Іллі Грабара спільно з платформою «Меморіал» оголошують про проведення 29 серпня, у День пам’яті захисників України, національної акції «Стіл пам’яті».

У ресторанах і закладах, які приєднаються до ініціативи, один столик залишатиметься заброньованим на весь день. Це — стіл у пам’ять про людей, які віддали життя за Україну на фронті.

Одеська регіональна організація Національної спілки журналістів України, колеги і друзі щиро вітають ветерана балтської районної газети «Народна трибуна» Леоніда Федоровича Богачука зі славним ювілеєм — 80-річчям.

Бажаємо оптимізму, життєвої наснаги та довголіття!

Соціологічна група «Рейтинг» (https://ratinggroup.ua), оприлюднила результати опитування, проведеного 5—12 липня в рамках проєкту «Дослідження ключових проблем та врахування експертних думок у розробці стратегії реінтеграції».

Оцінка ситуації

Понад 80% опитаних вважають, що економічна ситуація в країні за останній рік погіршилася, 10% — що не змінилася, лише 2% бачать покращення.

Часто доводиться чути нарікання на те, що багатостраждальна Україна сама стримує московську орду, тоді як більшість європейських держав ставляться до нашої війни як до чогось далекого, абстрактного. Такого, що не надто впливає на їхнє повсякденне життя. Нам від цього прикро й сумно. Мабуть, те ж саме відчували чехи в 1938 році. Або фіни в 1940-у. З іншого боку, треба розуміти, що позиції держав не змінюються раптово. Хто ж, як не ми, повинні забезпечити базис для того, щоб процеси йшли у вигідному для нас напрямку?

Утім, і позитивних прикладів, коли іноземці закохуються в Україну, є предостатньо.

Ось що написав мені італієць Массімо Піллоні: «Мені подобається вивчати вашу мову, і я сподіваюся, що незабаром зможу спілкуватися й писати тексти без допомоги перекладача. Почав я вивчати українську щонайменше рік тому. У лютому 2022-го, коли почув про можливе вторгнення в Україну російських терористів, захотів якомога більше дізнатися про українську культуру, з якою досі не перетинався. Почав шукати інформацію про ваших найвидатніших письменників, спробував знайти італійські переклади класичних романів або поетичних збірок. Дещо вдалося знайти завдяки допомозі моєї університетської професорки і перекладачки Ярини Груші, але це були твори мовою оригіналу. Це й стало поштовхом до глибшого вивчення української…».

Цього року уже вдвадцяте відзначатимемо велике свято — День Державного прапора України, яке встановлене указом президента Л. Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 р., доповненим указом президента В. Ющенка № 602/2009 від 23 серпня 2009 р.

Напередодні цієї дати хочу розповісти про двох знакових українців — підпоручника Армії УНР Василя Бибіка, який у березні 1917-го ніс синьо-жовтий стяг на маніфестації в Одесі, й уродженця нашого міста Георгія Москаленка, який у ніч на 1 травня 1966-го підняв українське знамено над Київським інститутом народного господарства.

Наприкінці липня в одеському готелі «Лондонський» пройшов тиждень моди 22th Odessa fashion week. На ньому була представлена і колекція «Українське бохо» дизайнерки Світлани Городецької.

Ніхто не знає, як народжується Шедевр. Великий, такий, що житиме у віках, чи маленький, який подарує свято лише небагатьом. Але механізм його виникнення — один. Він — завжди загадка! І ще — ніколи не з’являється на голому ґрунті. Земля під ним має бути добре удобреною. Роками… Шляхами… Зустрічами і втратами… Він такий — вибагливий. Бо він — Шедевр!

Україна відчуває на собі наслідки глобальних кліматичних змін. Дані Гідрометцентру свідчать, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останнє десятиліття, тоді як у сусідніх країнах — 0,47 — 0,59°С, а в північній півкулі та Європі — 0,34 і 0,47°С відповідно. Отже швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи.

Дедалі більшої загрози через посухи, які стають все частішими та інтенсивнішими, зазнає басейн Дунаю. Це негативно впливає на водні ресурси, загрожує екосистемам та ускладнює життя людей, які залежать від цієї ріки. До того ж, цей регіон стикається з викликами, пов’язаними з інтенсивними і частими повенями. На жаль, прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценарію, ніж на позитивну тенденцію.

Щоб не страждати від деменції, обмежте у своєму раціоні кількість ковбаси, магазинної шинки та сосисок і, навпаки, додайте горіхів та бобових.

До таких висновків дійшли експерти, провівши масштабне дослідження, результати якого нещодавно представлені на міжнародній конференції Асоціації Альцгеймера.