Десять років неволі

— Фотовиставка «Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі», яку відкрито у центрі Одеси, складається із 48 світлин із підписами, де зображені незаконні арешти кримських татар, обшуки в їхніх будинках та судилища за сфабрикованими кримінальними справами. Одеса — це перше місто нашого регіонального туру, виставка буде представлена ще у чотирьох містах України. Паралельно ми проводимо також акцію підтримки політичних в’язнів «Листи до вільного Криму», до якої можуть долучитися всі охочі. Сама виставка та правозахисні заходи приурочені до десятої річниці російської окупації Криму, — зазначила Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA.

Громадянські журналісти часто зазнають переслідувань з боку російських силових структур в окупованому Криму. Переважно це кримськотатарські активісти та родичі політичних в’язнів, більшість яких, заради своєї безпеки, вимушені працювати анонімно. За ці десять років окупації багатьох журналістів було незаконно ув’язнено. Зараз у цьому списку 17 імен, серед яких — журналіст «Радіо Свобода» Владислав Єсипенко, громадянські журналісти Амет Сулейманов, Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Марлен Асанов та інші. Й оскільки росія не може повністю придушити свободу слова на рівні законодавства, окупаційна влада пості-йно шукає приводи, щоб затримувати журналістів, проводити обшуки в їхніх помешканнях і звинувачувати у диверсіях чи тероризмі.

— Працювати на півострові незалежною репортеркою було просто небезпечно. Я й інші колеги та колежанки, які працювали в Криму протягом цих років, не могли фізично встигнути охопити весь обсяг інформації. Обшуки в Криму відбувалися буквально щотижня. У моїй практиці були дні, коли доводилося відвідувати по 3—4 судових засідання щодо кримських політв’язнів. І тоді з’явилися вони — люди з телефонами. Люди, які до цього жили своїм звичним життям: лікарі, бізнесмени, контентмейкери, будівельники, електрики, викладачі дитячих центрів… Кримські татари почали вкотре чинити опір у мирний спосіб, який їм був доступний в окупації. Вони почали виконувати функцію журналістів, висвітлюючи кожен суд, кожне затримання. Крім списку політичних в’язнів, є окремий список поневолених кримських журналістів. Більшість з них — це громадянські журналісти ініціативи «Кримська солідарність». Серед них і мій колега Владислав Єсипенко, журналіст українського бюро «Радіо Свобода», якого співробітники фсб два дні катували струмом у підвалі, примушуючи підписати свідчення проти себе. Загалом у цьому списку станом на зараз 17 моїх колег, — розповіла про свій досвід роботи на окупованому півострові кримська журналістка Олександра Єфименко.

За десять років окупації незаконних переслідувань зазнав щонайменше 21 журналіст. Упродовж 2022—2023 років Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки атак проти професійних ЗМІ та громадянських журналістів. Найпоширенішими методами є погрози, обшуки, затримання, адміністративні та кримінальні провадження.

Ситуація з правами людини на півострові лише погіршується. Особливо — після 24 лютого 2022 року.

У березні 2022-го росіяни ввели в адміністративний кодекс покарання за так звану дискредитацію збройних сил рф. За нашими даними, зараз налічується 913 випадків порушення адмінсправ проти жителів окупованого Криму. Майже половина з них — проти жінок. Це дуже різні вияви спротиву, починаючи від антивоєнних листівок і закінчуючи українськими піснями на весіллях, за які потім штрафують. Важливим моментом є і виникнення щонайменше чотирьох рухів спротиву на окупованих територіях: «Жовта Стрічка», «Зла Мавка», «Кримські бойові чайки», «Атеш», — зазначила Анна Ситнікова, головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва Президента України в АР Крим.

За даними представництва, сьогодні відомо про 218 осіб, які були незаконно ув’язнені в окупованому Криму, 133 з них — кримські татари. Більшість вивезена до колоній і в’язниць на територію росії. Як бачимо зі статистики, левова частка незаконних кримінальних переслідувань стосується представників кримськотатарського народу. Це пов’язано з тим, що кримські татари завжди підтримували і підтримують українську державу та дуже активно про це говорять. Крим — це місце формування цього корінного народу, їхня колиска. Їх стільки разів російська влада в різних формах (імперській, радянській, федеративній) намагалася знищити, згноїти в тюрмах, що ці люди готові активно відстоювати своє право на спокій та мир для своєї землі.

Російські силовики досить часто проводять масові обшуки у будинках та безпідставно затримують кримських татар. Так, 5 березня цього року окупанти викрали і безпідставно звинуватили у тероризмі та ув’язнили кримського татарина Алі Мамутова. Про це повідомляє його рідний брат, депутат Одеської облради, голова ГО «Кримські татари Одещини» Февзі Мамутов. В окупаційної влади це найпоширеніша практика — затримувати кримських татар і потім судити нібито за тероризм чи екстремізм, хоча насправді ці люди не вчиняли жодних злочинів. Більшість політв’язнів зіштовхуються у місцях несвободи із жахливими умовами тримання, зазнають катувань, їх кидають до штрафних ізоляторів, відмовляють у наданні медичної допомоги, забороняють спілкуватися з родинами, депортують до колоній на території рф. Такі дії окупаційної влади щодо громадян України є злочинними у контексті захисту прав людини та дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

Як уже мовилося, Одеса — перше місто із п’яти обласних центрів, де експонуватиметься фотовиставка. Її організатор — Центр прав людини ZMINA за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Метою престуру є привернення уваги громадськості до ситуації з правами людини в окупованому Криму, становища політичних в’язнів, яких утримує російська влада, зокрема кримських татар. Одна з головних ідей — підтримка самих політ-в’язнів та їхніх родин, передусім через акцію «Листи до вільного Криму».

Руслан КОЛОМЄЙЦЕВ,
координатор регіонального туру.