Що губить річки

Опитування проводилося в межах RESTORIVER — проєкту програми Interreg Danube Region, який співфінансується Європейським Союзом.

Мета цього проєкту — відновлення заплав річок Дунайського регіону та водних екосистем для їх кращої адаптації до кліматичних змін, що у перспективі дозволить знизити ризики, пов’язані з гідрометеорологічними явищами, такими як посухи, повені та «теплові хвилі» (аномальні спеки). Для досягнення поставлених цілей RESTORIVER об’єднує установи з управління водними ресурсами, кліматом та охороною природи, а також наукові організації в країнах Дунайського регіону. WWF-Україна — один із партнерів.

В опитуванні, яке проводилося у червні-липні 2024-го, взяли участь 52 респонденти — науковці, екологи, працівники водної галузі, члени басейнових рад, представники освітніх установ та бізнесу — з різних регіонів України, включаючи Закарпатську (42,3% респондентів), Чернівецьку (28,8%), Одеську (11,5%) області, а також Київ і Київську область (13,5%).

Основні наслідки

Зміна річкового стоку (об’єму води) в Дунайському регіоні, а також у Києві та Київській області вже зараз має широкий спектр негативних наслідків на різні аспекти життя та діяльності місцевого населення. Ці наслідки впливають на доступність територій під час паводків, обмежують водопостачання і знижують якість води, негативно позначаються на екосистемах та біорізноманітті, створюють соціально-економічні проблеми й зумовлюють додаткове навантаження на інфраструктуру. Особливо різкі та непередбачувані зміни річкового стоку можуть призвести до серйозних втрат у сільському і рибному господарствах та туризмі.

Загалом, під час опитування WWF-Україна респонденти виділили такі основні проблеми:

• пересихання колодязів /зниження рівня підземних вод;

• обміління і замулення річок;

• зміна русел;

• зменшення рівня води в гірських озерах і поступове зменшення площі боліт; зменшення в окремі роки товщини снігового покрову у горах;

• за останнє десятиліття спостерігається тенденція до зменшення водності в басейнах річок Прут, Сірет і Дністер;

• у межах Києва і Київської області спостерігається зменшення рівня води як у поверхневих водоймах, так і в підземних. Рівень води в криницях і свердловинах в середньому знизив-ся на 1,5 — 2 метри.

Фактори і пропозиції

Експерти одностайні: в Україні варто запровадити план заходів з адаптації до зміни клімату. Йдеться, зокрема, про:

— впровадження індивідуальних систем водопостачання та економії водних ресурсів;

— модернізацію очисних споруд та інфраструктури водопостачання;

— використання нових ресурсозберігаючих технологій і перехід на відновлювані джерела енергії;

— зменшення викидів парникових газів та зменшення теплового сліду;

— створення і розширення зелених зон. Озеленення територій, особливо в містах;

— розробку стратегій управління водними ресурсами, включаючи поліпшення інфраструктури та захист екосистем. Впровадження природоорієнтованих рішень та планів управління посухами;

— дотримання природоохоронного законодавства та жорстке правове реагування на порушення;

— підвищення екологічної свідомості населення та навчання управлінню водними ресурсами.

У питанні збереження водних ресурсів України респонденти виділили такі заходи: охорона і відновлення водно-болотних угідь (33% респондентів); природний шлях регулювання (більше місця для переливу води під час повені та її утримання — 27%); створення штучних резервуарів та водосховищ з мережею каналів (19%); створення каскадів водосховищ і шлюзів (10%); комплексні заходи, виходячи з умов окремої території чи басейну річки (6%).

61,5% експертів вважають знесення споруд, що перешкоджають вільній течії річки, ефективними для покращення її стану та функціонування.

«Це опитування дозволило нам зібрати детальнішу інформацію про потреби зацікавлених сторін для розвитку їхньої спроможності впроваджувати заходи з водозбереження та інші, пов’язані з відновленням річкових та водно-болотних екосистем у зв’язку зі зміною клімату. Відповіді експертів будуть враховані під час реалізації проєкту ЄС RESTORIVER», — підкреслила керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.