№ 30 (22508) четвер 1 серпня 2024 року

Минуло десять років відтоді, як про Олега Сенцова, режисера з Криму, дізналася вся Україна через його арешт російськими силовиками. Із них п’ять років він провів у російській в’язниці, допоки його не обміняли. Понад два роки — на фронті російсько-української війни, командуючи ротою штурмової піхоти.

Між цими періодами була кількарічна перерва для творчості та особистого життя.

Його ігровий фільм «Носоріг» про бандитські 1990-і йшов в українських кінотеатрах якраз перед російським вторгненням. Для багатьох українців це був останній фільм, який вони подивилися перед великою війною й запам’ятали по-особливому гостро. У цій стрічці можна побачити кримінальну суть пострадянського «русского міра».

У перші дні вторгнення в українських містах ще висіли афіші з анонсом «Носорога». Але всі кіносеанси вже скасували, кінотеатри в багатьох містах опинилися під обстрілами, а режисер стрічки пішов воювати.

Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» розпорядженнями голови облдержадміністрації від 26 липня 2024 року №694/А-2024 на карту Одещини та обласного центру було нанесено відповідно 347 та 85 нових назв вулиць, скверів і провулків.

Прибрано назви, які містили символіку російської імперської політики або які були присвячені особам/подіям, що підпадали під дію закону. Частина пропозицій надійшла від громадських організацій та окремих громадян, частина — напрацьовувалася в дискусіях, часто дуже бурхливих, у рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Інституту національної пам’яті, ГО, закладів культури, науковці.

Головна подія цього тижня — Олімпіада. Їй завжди намагалися нав’язати політичну підкладку. І завжди намагалися цієї підкладки позбутися. Починаючи з часів П’єра Кубертена, який відродив традицію античних Олімпійських ігор, існують ілюзії, що спорт зближує людей, які прагнуть єдності. І встановлює добрі, дружні стосунки між народами. У Стародавній Греції якийсь час так і було. Але цей період добряче забутий. У новітній історії олімпіади найчастіше служили приводом для розбрату та полі-тичних маніпуляцій, а видатних спортсменів держави і політики використовували у своїх інтересах.

Втрачені ілюзії

Більшовики вважали олімпі-йський рух буржуазною затією, але Сталін у 1952 році в рамках розбудови імперії вирішив цю затію використати. Він послав на літні Олімпійські ігри до Гельсінкі велику команду. До її складу увійшли 25 спортсменів із УРСР. Після смерті «вождя світового пролетаріату» в Радянському Союзі олімпійський рух використовували з тією ж метою аж до розпаду совка. Після його розпаду участь в Олімпіадах підтримують держави-уламки. У тому числі — Україна. Можна було б згадати, скільки медалей вибороли наприкінці ХХ — на початку ХХІ століть наші спортсмени загалом. Але не варто. Медальний залік за країнами походження і є маніпуляцією у спорті. Слава належить конкретним людям, які досягли визначних результатів, а не тим, хто від імені спортсменів виступає по телевізору.

26 липня у Парижі урочисто й феєрично відкрилися ХХХIII Олімпійські ігри.

У рамках Олімпіади Міністерство закордонних справ України, BRAND UKRAINE і Projector запустили глобальну комунікаційну кампанію з популяризації Волі як філософії українського способу життя. Олімпійські ігри — це платформа Волі українців у всіх значеннях цього слова, феномен Волі — наша філософія і стиль життя!

Нещодавно, 9 липня, партія «Батьківщина» перетнула межу, недосяжну для переважної більшості політичних партій нашої країни, — їй сповнилось 25 років. На жаль, ювілей випав на одну з найстрашніших трагедій за всю війну — російські загарбники навмисне завдали жахливого удару по центру «Охматдит», де лікувалися тяжкохворі діти з усієї країни. Не час святкувати. Треба рятувати, допомагати, підтримувати! Як і в перші дні війни, Юлія Тимошенко і партія «Батьківщина» буквально з-під ракет вивозили дітей в безпечні місця. Адже «Батьківщина» завжди служила людям і своїй країні — досить побіжно озирнутись на її життєвий шлях...

Від дня заснування «Батьківщина» завжди була парламентською партією — за останню чверть століття не було жодного скликання Верховної Ради, де не було б фракції нашої партії. З’являлися і зникали цілі правлячі партії, блоки і коаліції, вже не кажучи про «одноденки», створені на гроші олігархів «на один виборчий сезон» — але завжди була «Батьківщина», а голос Юлії Тимошенко звучав у парламентських стінах вагомо і серйозно, пропонуючи системні рішення, вказуючи на найболючіші проблеми і проливаючи світло на закулісні схеми й домовленості, буквально хапаючи за руку тих, хто під шумок уже клав у кишеню черговий шматок національного багатства.

Китай намагається не програти у війні й звузити можливості путіна

Запрошення на адресу міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби прибути з візитом до Китаю пролунало гучно й несподівано. Ще в червні найвищі посадовці в Пекіні майстерно ухилялися від комунікацій із представниками України. Посол Павло Рябікін прямо скаржився на мовчанку пекінських бюрократів, візит заступника міністра Андрія Сибіги китайська сторона не погоджувала до останнього моменту, а про неучасть китайських дипломатів у швейцарському Саміті миру було офіці-йно повідомлено буквально напередодні події. А тут ворота до Піднебесної для візиту Дмитра Кулеби в липні відкрили саме з китайського боку. На сайті тамтешнього МЗС пресреліз про зустріч Ван Ї з Дмитром Кулебою було опубліковано без характерної для китайського стилю підкресленої згадки факту петиції про візит із боку гостя.

Раптовий інтерес Китаю до комунікації з Україною зовсім не свідчить про зміну його позиції щодо «української кризи». В рід-ауті, виданому китайською стороною за підсумками зустрічі, відтворено традиційні кліше, якими послуговується Пекін: про політичне вирішення «української кризи», про відданість Китаю переговорам і про його «конструктивну роль» у припиненні війни. В ньому знову нема згадок ані про підтримку територіальної цілісності України, ані про відповідальність росії за війну. Свою позицію Китай презентує не як одноосібну, а як консенсусну, на основі порозуміння з Бразилією та підтриману «міжнародною спільнотою».

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією нейтралізувала в Одесі групу молодиків, які на замовлення фсб вчинили серію підпалів авто Сил оборони. За два тижні зловмисники намагалися знищити понад 15 службових позашляховиків.

У результаті спецоперації у різних частинах міста майже одночасно було затримано всіх учасників ворожого осередку. Ними виявилися шестеро одеситів віком від 18 до 24 років, які працювали кур’єрами популярного сервісу доставки їжі.

У ці дні говоримо про Лесю Українку: 13 (25) лютого 1870 — 19 липня (1 серпня) 1913. Згадуємо її поезії, драматичні поеми, вчаровуємось фольклорною наповненістю її творів.

Обдарована тонким слухом і прекрасною музичною пам’яттю, Леся з дитинства залюбки слухала народні казки, легенди, перекази — спочатку від няні та від ровесників. Відтак і сама почала записувати фольклор, збирала народні пісні, легенди, перекази, балади, вірування. Клемент Квітка, чоловік Лесі Українки, записав від неї понад півтори тисячі мелодій. Коли до них приїздив славетний композитор Микола Лисенко, друг сім’ї, Лесина мати, славна письменниця та фольклористка Олена Пчілка, влаштовувала записи селянського гурту. Пізніше багато записаних Лесею пісень в обробці Миколи Леонтовича стали всесвітньо відомими шедеврами.

«Чорноморські новини» у випуску №3 від 18 січня цього року повідомляли про вихід друком книжки «Діалоги про Україну», яку підготували кандидат філософських наук, доцент Євген Акимович і головний редактор газети «Прес-кур’єр», заслужений журналіст України Йосип Бурчо. У тому ж номері «ЧН» передрукували для своїх читачів один із діалогів з новодруку — «За що путін мстить Одесі».

Нагадаємо: книга створена за матеріалами публікацій газети «Прес-кур’єр» й у часі охоплює 650 днів героїчного спротиву України російській агресії, зокрема й на Одещині. Композиційно видання складається із п’яти розділів: «Одещина: хроніка війни», «Діалоги про Україну», «Історії війни», «Ідеологія протистояння», «Це не війна двох народів, це зіткнення двох цивілізацій».

1 — Перенесення Чесного Хреста; мучеників Макавейських; Маковія (Медовий Спас); 190 років від дня народження Іллі Деркачова (Деркача) (1834–1916), дитячого письменника, педагога; 100 років від дня народження Михайла Біласа (1924–2016), художника декоративного мистецтва.

2 — Міжнародний день пам’яті геноциду ромів.

3 — 150 років від дня народження Леона (Леоніда) Кордиша (1874–1932), вченого, фізика-теоретика.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2023 році в нашій державі на туберкульоз захворіли 835 дітей та підлітків, що значно перевищує показники 2022-го. В Одесі та області ця недуга зачепила 51 дитину та 20 підлітків. Станом на початок червня 2024-го діагностовано туберкульоз 24 дітям і підліткам. Тенденція останніх років вказує на збільшення дитячої захворюваності.

Серед основних причин такого явища експерти/ки називають не лише воєнні дії, а й збільшення виявлення випадків захворювання завдяки інноваці-йним методам діагностики.

Соняшникове насіння: користь і застороги

Українські поля аж світяться від сонячних голівок: дозріває, наливається поживними речовинами один із наших символів — соняшник.

Про олію, яка є у кожній хаті і яка є одним із наших стратегічних експортних продуктів, сьогодні не говоритимемо. Мова про саме насіння, яке багато хто, якщо не більшість, із задоволенням лузає, насолоджуючись його смаком і водночас забезпечуючи організм корисними жирами, білками, мікроелементами тощо.

Антропогенне навантаження і зміна клімату — одні з найголовніших факторів негативного впливу на річкові екосистеми України. Вони взаємно підсилюють негативні ефекти один одного, що призводить до непередбачуваних змін річкового стоку (включаючи різкі паводки або тривалі періоди посухи).

Українці вже сьогодні відчувають вплив цих чинників на своє повсякденне життя: обміління річок і зниження рівня води у криницях під час посух, проблеми з якістю питної води, часті затоплення під час паводків, руйнування доріг і сільськогосподарських угідь тощо. До такого висновку дійшли експерти водної галузі нашої країни під час опитування від Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

На півдні Тихого океану, поблизу Австралії, геофізики знайшли змінні повітряні та океанічні течії, які подібно до Ель-Ніньйо можуть впливати на клімат Землі. Їх назвали патерном W4, і він є найактивнішим упродовж літа у Південній півкулі.

Використовуючи симуляцію щорічних коливань температур океану та атмосфери протягом трьох століть, науковці встановили, що W4 не залежить від інших тропічних течій, тому його вивчення може пояснити зміни в кліматі, які не вдавалося зрозуміти раніше. Дослідження опубліковане у журналі Journal of Geophysical Research: Oceans.

Одеса опинилася серед основних осередків незаконної торгівлі червонокнижними осетровими

Всесвітній фонд дикої природи оприлюднив звіт, згідно з яким браконьєрство та незаконна торгівля становлять серйозну загрозу для виживання зникаючих осетрових видів риб у басейні Нижнього Дунаю.

Згідно з дослідженням WWF, із 2016-го по 2023 рік у Болгарії, Румунії й Україні зафіксовано 395 випадків браконьєрства та незаконної торгівлі осетровими (144 — у Болгарії, 157 — у Румунії та 94 — в Україні), що призвело до загибелі 1031 особини цих цінних риб. Ці дані підтверджують тривожну тенденцію: незаконна діяльність продовжує створювати критичну загрозу для існування чотирьох видів осетрових, що залишилися в Дунаї.