Переглядів: 257

Щоб спинити наступ посухи

Всесвітній фонд природи Україна (https://wwf.ua) вперше представив комплексний план заходів, спрямованих на підготовку та пом’якшення наслідків посух — так званий План управління посухами (ПУП). Цей проєкт є надзвичайно важливим кроком щодо адаптації України до зміни клімату та гарантування водної безпеки нашої держави. Перші проєкти ПУП розроблені для суббасейнів річки Тиса, а також річок Прут та Сірет.

У низинних районах суббасейнів у вегетаційний період майже щороку спостерігаються посушливі періоди, які відрізняються інтенсивністю і тривалістю. Наприклад, 2003, 2013, 2015 роки були дуже посушливими, а 2022-й — найпосушливішим за всю історію спостережень з 1945 року.

«Посухи в басейні Дунаю стають частішими, інтенсивнішими і тривалішими, виходячи за межі літніх місяців. Вони спостерігалися у 2003, 2007, 2012, 2015, 2017 та 2020-2023 роках. Прогнози зміни клімату вказують скоріше на погіршення сценаріїв, ніж на позитивну тенденцію. А відтак на нагальну потребу в активному, інтегрованому та поетапному підході до управління посухами в масштабах всього Дунайського басейну. При цьому така робота має бути скоординована між країнами придунайського регіону.

Посухи вже призвели до значного зниження рівня води в Дунаї та його притоках, що негативно впливає на судноплавство, виробництво гідроелектроенергії та водопостачання для промисловості і населення»,— зауважує керівниця напряму «Вода» WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Посуха — це природне явище, яке пов’язане з дефіцитом вологи. Це тривалий посушливий період у природному кліматичному циклі, який може статися в будь-якій точці світу. Як правило, це повільне явище, спричинене нестачею опадів. Посуха має значний вплив на продовольчу безпеку, здоров’я та переміщення населення і міграцію.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 55 мільйонів людей на планеті щороку страждають від посух. Це явище несе серйозну загрозу для худоби і сільського господарства ледь не в кожній частині світу. Посухи призводять до втрати засобів до існування (люди позбавляються можливості вирощувати їжу та годувати худобу), а ще — до ризику хвороб і смерті, стимулюють масову міграцію. Дефіцит води вже сьогодні зачіпає 40% населення світу, а до 2030 року ця цифра може зрости до 700 мільйонів землян, які ризикують залишитися без домівки через посуху.

60% усіх смертей, спричинених екстремальними погодними явищами, відбуваються саме через посуху, хоча вона становить лише 15% стихійних лих. За період із 1998 по 2017 роки посуха завдала світовій економіці збитків на суму 124 мільярди доларів США.

Це одне з найстрашніших стихійних лих, що спустошує родючі землі, руйнує екосистеми, позбавляє людей та інших живих істот засобів для існування.

Посуха виникає, коли регіон стикається з дефіцитом води через брак опадів або виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів. Цей дефіцит може тривати тижнями, місяцями чи й навіть роками.

Сильна посуха несе за собою не лише небезпеку для врожаю та ґрунту, а й шкодить якості повітря. Вона стає каталізатором масштабних лісових пожеж і пилових бур, що суттєво погіршують стан атмосфери. Це, в свою чергу, негативно впливає на здоров’я людей, які вже мають проблеми з дихальною системою, наприклад, астму або хронічну обструктивну хворобу легень, із серцево-судинними захворюваннями.

Конвенція ООН щодо боротьби з опустелюванням у 2018 році заснувала ініціативу, покликану допомогти країнам і громадам розробити план заходів, який дозволить запобігти, чи, принаймні, підготуватися до посух. Ба більше, розробка Планів управління посухами є однією з вимог Європейського Союзу.

Наразі 34 країни мають напрацювання власних національних планів дій щодо боротьби з посухою, серед них — Україна. Але процес розробки Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням в Україні було призупинено. Тому, на жаль, поки що в Україні законодавчо не передбачено розробку ПУП.

«Серед головних завдань Плану управління посухами — створення системи раннього попередження, що дозволить виявити посуху на ранній стадії, вчасно здійснити реактивне реагування та пом’якшити наслідки», — уточнює Оксана Коноваленко.

ПУП, зокрема, передбачає такі рішення: збір дощової та «сірої» води для подальшого використання у господарських цілях; впровадження сталих методів зрошення; відновлення водно-болотних угідь; захист прибережних зон та водозахисних смуг; підвищення обізнаності громадськості.

Як уже мовилося, наразі WWF-Україна розробила перші плани для двох річкових басейнів, які дозволяють оцінити забезпечення їх складання, наявну гідрологічну та метеорологічну інформацію і стануть хорошим прикладом для інших басейнів. Заодно це дозволить почати розробку національних нормативно-правових актів.

Тетяна ТУРЛІК’ЯН
спеціалістка з комунікацій напряму «Вода» WWF-Україна.
Чорноморські новини

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

Вихід газети у четвер. Вартість передплати:

  • на 1 місяць — 70 грн.
  • на 3 місяці — 210 грн.
  • на 6 місяців — 420 грн.
  • на 12 місяців — 840 грн.
  • Iндекс — 61119

Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.

Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net